У спекотний літній вечір у київському кафе лунає знайомий мотив – той самий, що колись заповнював ефіри, але тепер він раптом обривається. Офіціантка швидко перемикає плейлист, а власник закладу нервово поглядає на двері. Така сцена повторюється дедалі частіше по всій Україні. З 2022 року заборона на публічне використання російської музики стала частиною культурного фронту, а штрафи за її відтворення – реальною загрозою для бізнесу й звичайних громадян. Розберемося, чому це відбувається, кого карають і як уникнути неприємностей.
Історія заборони: як музика стала полем бою
Повномасштабне вторгнення Росії змінило все, включно з культурним ландшафтом. Ще до війни російські хіти домінували в чартах і на радіо, але після 24 лютого 2022-го уряд почав системну деокупацію. Спочатку пішли квоти на українську музику в ефірі – до 40% пісень державною мовою. Потім, 19 червня 2022-го, Верховна Рада ухвалила Закон № 2310-IX, який радикально обмежив публічне використання музичного продукту агресора.
Цей закон набрав чинності 19 вересня того ж року. Він не просто заборонив “російські пісні” – а чітко визначив, що підпадає під заборону. Мета проста: витіснити культурний вплив РФ, підтримати вітчизняних артистів і не дати ворогу м’яко просочуватися через мелодії. За три роки заборона еволюціонувала: з’явилися законопроєкти про жорсткіші санкції, а поліція почала активно реагувати на скарги. Сьогодні це не абстрактна норма, а щоденна практика в кафе, таксі й на вулицях.
Культурний контекст глибший, ніж здається. Російська музика часто несе імперські наративи – від “патріотичних” гімнів до прихованого шовінізму. Багато українців, особливо на сході та півдні, звикли до неї з дитинства, але війна змусила переосмислити плейлисти. Тепер це питання національної ідентичності, де мелодія може стати символом опору.
Що саме заборонено: розбір закону по поличках
Закон № 2310-IX вносить зміни до кількох нормативок, але серцевина – частина друга статті 15 Закону “Про культуру”. Забороняється публічне виконання, показ, демонстрація чи сповіщення фонограм, відеограм і кліпів, які містять виконання співаком-громадянином РФ (після 1991 року) або вироблені фіз- чи юрособами з РФ. Ключове слово – “публічне”: якщо трек чутно чи видно іншим за межами приватного простору, це порушення.
Сфера дії широка: кафе, ресторани, магазини, салони краси, транспорт, весілля з DJ, вуличні колонки. Навіть у таксі чи автобусі водій не може вмикати таке без згоди пасажирів – це норма Закону “Про автомобільний транспорт”. Гастролі російських співаків? Заборонені, крім винятків. Стримінги поки не підпадають напряму, але РНБО в 2025-му взялася за блокування на платформах як Spotify чи Apple Music.
Не вся “російська” музика під забороною. Йдеться про конкретних виконавців і продукти після певних дат. Але практика показує: якщо трек асоціюється з РФ, патрульні реагують миттєво. Перевірте свій плейлист – скільки там Шамана чи “Ласкового травня”?
Хто підпадає під штраф: від власників кафе до водіїв авто
Першими в зону ризику потрапляють бізнесмени. Власник ресторану чи ФОП з кав’ярнею відповідає за фонограму в залі – якщо гість поскаржиться, протокол поліції не забариться. Посадові особи несуть більшу відповідальність, ніж звичайні громадяни.
Звичайні люди ризикують рідше, але реально. Гучна колонка на пікніку в парку? Штраф. Авто з відчиненими вікнами, де лунає “Мумий Троль”? Те саме. Мати на Львівщині в 2025-му заплатила 850 грн за відео доньки під рос. трек з лайкою – суд визнав це порушенням громадського порядку.
DJ на весіллях чи івентах – окрема категорія. Вони мусять перевіряти репертуар, бо клієнт не завжди винен. Поліція фіксує порушення на місці, складає протокол, а суд виносить рішення. У 2025-му на Івано-Франківщині за півроку – 17 штрафів, переважно на заклади.
Розміри штрафів: від копійок до тисяч?
Поточні санкції базуються на ст. 155 КУпАП – порушення правил торгівлі та послуг. Для закладів це 17–170 грн за перше, 85–459 грн за повторне. Символічно, правда? Великий ресторан платить і продовжує.
Але є нюанси: якщо справа доходить до ст. 92 (порушення культурної спадщини) чи ст. 173 (дрібне хуліганство), суми ростуть до 850–2550 грн. Пропозиції жорсткіші: законопроєкт №9547 (реєстр. від 01.08.2023, статус – у порядку денному на вересень 2025) хоче підняти до 5100–8500 грн за перше, 17 000–25 500 грн за повторне.
Ось порівняльна таблиця для ясності:
| Тип порушення | Поточний штраф (ст.155 КУпАП) | Запропонований (№9547) |
|---|---|---|
| Перше порушення (громадяни/ФОП) | 17–170 грн | 5100–8500 грн |
| Повторне (року) | 85–459 грн | 17 000–25 500 грн |
| Посадові особи | 170–850 грн | До 50 000 грн (пропозиції 2025) |
Дані з Кодексу України про адміністративні правопорушення (rada.gov.ua) та законопроєкту №9547. Якщо закон приймуть, кафе перестануть ризикувати копійками – покарання стане болючим.
Реальні кейси: штрафи, що шокують
Перший прецедент у Києві 2023-го: кафе оштрафували на 850 грн за сет з російськими хітами. Власник здивувався – “ми не знали!” – але суд не пробачив. На Івано-Франківщині за 2022–2025 – понад 50 протоколів, суми сягають тисяч у повторних випадках.
Автоісторії популярні: у Рівному патрульні зупинили водія з гучним “Газмановим” – протокол на 170 грн. У Полтаві пояснили: якщо звук не виходить за салон – ок, інакше публічне. Нещодавно в Ірпені – штраф за колонку на вулиці. Ці приклади показують: скарги сусідів чи перехожих запускають механізм.
Типові помилки українців
- Думати, що приватно – безпечно завжди. Навушники вдома – ок, але балкон чи вікно робить це публічним.
- Ігнорувати винятки. Не всі “росіяни” заборонені – перевіряйте білий список.
- Вважати штрафи міфом. Поліція фіксує сотні скарг щороку, і суди підтримують.
- Не оновлювати плейлисти в бізнесі. Автоматичні сервіси як Spotify ще грають старе – вручну чистіть.
- Плутати мову з громадянством. Українською російських виконавців? Ні, якщо вони з РФ.
Ці помилки коштують грошей і нервів. Багато хто платить, бо “не вірив, що дійде”.
Винятки: не все так чорно-біле
Закон передбачає лазівки. Не заборонені твори до 20 лютого 2014-го з українськими виконавцями, фрагменти в старих ТБ-передачах чи фільмах. Головне – “білий список”: співаки з РФ, що засудили агресію. СБУ формує його за заявами, з деклараціями про не-підтримку війни. Перелік на сайті РНБО – там Макаревич чи Ахеджакова, але для музики список скромний.
Колишні громадяни РФ, що стали українцями, померлі до 1991-го – теж ок. Ретрансляція іноземного ТБ (не РФ) чи авторські винятки (ст.21 Закону про авторське право) рятують. Тобто класика як Чайковський чи рані Шостакович – без проблем, якщо не сучасні кавери з РФ.
Поради для життя: як слухати без ризику
Для приватних: навушники – ваш щит. Вдома гучно? Зачинені вікна. Авто: звук усередину, вікна догори. Перевіряйте стримінги – блокувальники з’являться скоро.
Бізнесу: укладайте договори з українськими правовласниками, тренуйте персонал, тестуйте плейлисти. DJ: майте сертифікат чистоти репертуару. Скарги? Фіксуйте реакцію – це пом’якшить.
- Завантажте додатки з квотами – вони сигналізують про заборонене.
- Слухайте українську альтернативу: Kalush, Jerry Heil – хітів вистачає.
- Моніторте новини: штрафи ростуть, тож готуйтеся.
- На івентах оголошуйте “тільки українське” – це бренд.
- Якщо штраф – оскаржуйте в суді з доказами приватності.
Ці кроки роблять життя спокійнішим. Багато хто вже перейшов, і не шкодує – нова музика яскравіша.
Майбутнє регуляцій: що чекати в 2026-му
Законопроєкти множаться: від 50 тис. грн штрафів до блокування на стримінгах. РНБО тисне на платформи, МКІП розширює “чорні списки”. Статистика росте – якщо в 2024-му штрафи десятки, то з підвищенням чекатимуть тисячі. Культура деокупується, але питання лишаються: чи торкнеться приватне прослуховування? Чи вистачить ресурсів на контроль? Тенденція ясна – жорсткіше. Слідкуйте за Радою, бо плейлист завтра може коштувати зарплату.