Уявіть поле бою, де кожен кущ ховає не просто солдата, а частину дому, що стоїть насмерть. Саме таку територіальну оборону вибудовує генерал-майор Ігор Вікторович Плахута, командувач Сил ТрО ЗСУ. Народжений у серці Кіровоградщини 1 вересня 1967 року, в селі Коробчине, де степові вітри загартовують характер, він пройшов шлях від молодого лейтенанта до ключової фігури в обороні України. Його біографія — це не сухий перелік звань, а мозаїка з Чорнобиля, революцій і фронтових реформ, де кожен етап додає ваги його авторитету.

Шкільні роки в Коробчині минули непомітно, але з чіткою мрією: стати військовим. Після закінчення Коробчинського ліцею хлопець подав документи до Алматинського вищого загальновійськового командного училища. У 1988-му, щойно отримавши лейтенантські погони, Плахута опинився в пеклі Чорнобиля. Пів року він ліквідовував наслідки аварії — будував укріплення, проводив дезактивацію, ризикуючи здоров’ям під невидимим випромінюванням. Цей досвід навчив його, що справжня війна починається не з пострілів, а з невидимої загрози. Повернувшись до Київського військового округу, він продовжив службу, яка незабаром переросла в Національну гвардію України з 1991-го.

Від морської піхоти до елітного Президентського полку

Кар’єра набирала обертів, як танк на марші. У бригаді морської піхоти, а згодом заступником командира у Криму 1998-го, Плахута відточував навички. Колеги згадують його як тямущого офіцера, який піклувався про бійців не на словах, а справами — від забезпечення боєприпасами до евакуації родин. 2004 рік став поворотним: призначення командиром Окремої президентської бригади імені Богдана Хмельницького. Саме тут, охороняючи найвищу владу під час Помаранчевої революції, він навчився балансувати між наказом і совістю.

Бригада під його командуванням не пішла проти народу, на відміну від інших. Плахута, за словами сучасників, тримав дисципліну залізною рукою, але з турботою батька. З 2008-го по 2012-й очолював 169-й навчальний центр “Десна” — ковальню кадрів для ЗСУ. Тут тисячі солдатів проходили через його жорсткий, але справедливий вишкіл. Навчання включало не тільки стрільбу, а й тактику партизанської війни, яка згодом знадобиться в ТрО. У 2009-му йому присвоїли звання генерал-майора — визнання за стратегічне бачення.

Внутрішні війська та тінь Євромайдану

2012 рік кинув виклик: перехід до МВС як начальник Південного територіального командування Внутрішніх військ в Одесі. Тут, у вирі революційних подій 2013–2014-го, Плахута опинився в епіцентрі. Його підрозділи охороняли Адміністрацію президента, розбирали барикади 10 грудня 2013-го на Банковій — близько 400 бійців щитами відтіснили протестувальників, поранивши десяток, але без арештів чи побиттів. 18 лютого 2014-го на Інститутській він запевняв журналістів: сили не застосовуватимуть. Хоча штурм почався за дві години, розслідування ГПУ та ДБР не знайшли доказів його провини в злочинах — відповідальність поклали на “Беркут”.

21 лютого Плахута зняв охорону з АП і вивів колони до регіонів, уникнувши кривавої бійні. Його рішення врятували життя підлеглих і показали: генерал вміє читати знаки часу. Після Революції Гідності пішов з ВВ, уникнувши люстрації, бо посада не підпадала під закон. З 2015-го — заступник ректора Інституту Управління державною охороною при КНУ ім. Шевченка, де готував кадри з вогневої та тактичної підготовки. Спокійне життя тривало до 24 лютого 2022-го.

Повернення на службу: ССО, Сухопутні та “Хортиця”

Повномасштабне вторгнення розбудило бійця. У березні 2022-го — заступник командувача Сил спеціальних операцій, де формував підрозділи для глибоких рейдів. Потім — у Командуванні Сухопутних військ, а в 2023-му — заступник у Оперативно-стратегічному угрупованні “Хортиця”. Тут Плахута відповідав за підготовку ТрО, розв’язував кризи, евакуював родини. Колеги з фронту називають його “кризовим менеджером”: спокійний, розсудливий, з фізичною формою атлета й знанням усіх видів зброї.

11 лютого 2024-го указом президента Володимира Зеленського — командувач Сил територіальної оборони. Заміна Анатолія Баргилевича не була випадковою: Плахута приніс досвід реформ. За дев’ять місяців 2025-го мобільні вогневі групи ДФТГ ТрО знищили 350 ворожих цілей — дрони, техніка, жив сила. Як він сам казав в інтерв’ю Укрінформу: “Наш дім — вся Україна, немає різниці, де бити ворога”.

Реформи в ТрО: технології, рекрутинг і нова доктрина

Під його керівництвом ТрО еволюціонувала від “другорядних” до елітних. Створена ефективна система рекрутингу — волонтери й цивільні швидко стають бійцями. Підрозділи отримують сучасну техніку: FPV-дрони, ППО, РЕБ. ТрО впроваджує новітні технології, стаючи рушієм інновацій у ЗСУ. Досвід ТрО формує нову воєнну доктрину: партизанщина 2.0 з елементами хай-теку.

У жовтні 2025-го Плахута вручив нагородні ножі “Бучанським відьмам” — групі ППО, що збила десятки “шахедів”. Брак фахівців для нових підрозділів? Вирішують тренінгами в “Десні”. Генерал наголошує: ТрО — це не резервісти, а щит нації, де кожен боєць знає свій кластер.

Ось хронологія ключових посад для наочності:

Період Посада Ключові події
1988 Лейтенант, КиївВО Чорнобиль
2004–2008 Командир Президентської бригади Помаранчева революція
2008–2012 Начальник “Десна” Підготовка кадрів
2012–2014 Південне ТЦ ВВ МВС Євромайдан
2022–2023 Заступник в ССО, “Хортиця” Повномасштабна війна
з 11.02.2024 Командувач Сил ТрО ЗСУ Реформи, 350+ знищених цілей (2025)

Дані з uk.wikipedia.org та tro.mil.gov.ua. Таблиця ілюструє стрімкий ріст: від локальних завдань до стратегічного командування.

Нагороди, що говорять голосніше слів

Медаль “За військову службу Україні” 1998-го — за професіоналізм у Криму. Орден Данила Галицького 2006-го — за зміцнення оборони до 15-річчя ЗСУ. Ці відзнаки — не полиці для пилу, а підтвердження реальних заслуг. У 2025-му Плахута сам вручає нагороди бійцям ТрО, наголошуючи: головна нагорода — перемога.

Цікаві факти про Ігоря Плахуту

  • У Чорнобилі молодий лейтенант не просто служив — будував “Саркофаг”, ризикуючи радіацією, що загартувало його як сталь.
  • Під час Майдану спілкувався з журналістами чистою українською, обіцяючи не стріляти в народ — і дотримувався слова.
  • Фізична форма атлета: володіє всіма видами зброї, проводить вишколи сам, надихаючи бійців.
  • У 2025-му ТрО під ним стали лідерами з дронів: найбільший потенціал для хай-теку в ЗСУ.
  • Колеги жартують: “Плахута — аскет, який обстоює бійців, ніби своїх синів”.

Такі деталі роблять генерала живим — не статуєю, а лідером, з яким хочеться йти в бій. Його ТрО вже змінює війну: від локальних кластерів до всеукраїнського щита. А що буде далі? Реформи тривають, ворог відступає, і Плахута веде вперед.

Від Володимир Левчин

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *