Одеса, 21 грудня 1975 року. У портовому місті, де солоний бриз з Чорного моря змішується з ароматом свіжих мідій і гомоном Привозу, з’явився на світ Сергій Петрович Лисак. Син військових, він виріс у атмосфері дисципліни та патріотизму, де щоденні розмови за вечеряним столом крутилися навколо обов’язку перед країною. Цей хлопець з одеських двориків, де грали в футбол на асфальті під гудіння трамваїв, з часом перетворився на бригадного генерала, главу двох ключових обласних адміністрацій і, зрештою, начальника Одеської міської військової адміністрації. Його шлях – це не просто низка посад, а історія стійкості в часи, коли Україна бореться за виживання.
Раннє життя та перші кроки: корені в Одесі
Сергій Лисак виріс у родині, де військова служба була не професією, а покликанням. Батьки, обидва пов’язані з армією, прищепили сину повагу до закону й порядку ще з дитинства. Одеса тих років – це калейдоскоп контрастів: величезний порт, що пульсує життям, й тіні радянського минулого. Сергій ходив до місцевої школи, де, за спогадами знайомих, виділявся спортивною вдачею та лідерськими якостями. Футбол, боротьба – ці заняття загартовували характер, роблячи його готовим до випробувань.
Освіта Лисака залишається дещо загадковою, як і личить людям його професії. За даними ЗМІ, він здобув вищу освіту в профільних вищих навчальних закладах, орієнтованих на підготовку фахівців у сфері безпеки та права. Можливо, це був Національний університет внутрішніх справ чи подібний заклад, де вивчали кримінальну юстицію. Ці роки сформували фундамент: дисципліна, аналітика, готовність до ризиків. Закінчивши навчання, Сергій одразу ступив на стежку держслужби, ніби відчуваючи, що країна потребуватиме таких, як він.
Кар’єра в СБУ: тіньова робота на фронті безпеки
У 1997 році, коли Україна тільки-но набирала незалежність, Сергій Лисак приєднався до Служби безпеки України. Почав з оперативних посад в Одеському управлінні – рідному краї, де знав кожен куточок. Тут, серед портових складів і туристичних натовпів, він відточував майстерність контррозвідки. Регіони змінювалися: Ужгород, Житомир, Дніпро. Керівні ролі приходили поступово, з кожною успішною операцією.
Його служба – це закриті досьє та таємні операції. Виявлення шпигунів, боротьба з диверсантами, розкриття організованих злочинних груп. Уявіть: ночі за комп’ютером, прослуховування, раптові арешти. З липня 2022-го – голова СБУ в Дніпропетровській області, де фронт наблизився критично. А до того – управління в Житомирі з травня 2020-го. Цей період вирізняється Хрестом доблесті за нейтралізацію ОЗГ в Одеській області – реальний внесок у безпеку.
- 1997–2014: Оперативна робота в регіональних управліннях СБУ, фокус на контрдиверсії.
- 2014–2017: Керівні посади під час АТО, безпосередня участь у бойових діях.
- 2020–2022: Голова УСБУ в Житомирській області, бригадний генерал з березня 2022-го.
Після списку стає зрозуміло: Лисак не теоретик. Його підлеглі поважали за холоднокровність і ефективність. Без зайвого шуму регіони під його опікою тримали оборону.
Бойовий досвід: від АТО до повномасштабної агресії
Війна не чекала. У 2014–2015 та 2017 роках Лисак двічі йшов в АТО, займаючись контррозвідкою на Донбасі. Шпигуни, розвідники, саботажники – його команда викорінювала їх системно. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022-го застало його на чолі СБУ в Житомирі. Місто трималося, попри обстріли. У серпні 2022-го – мобілізація в Одесі, де він координував оборону порту.
Березень 2022-го: указ президента – бригадний генерал. Орден “За мужність” III ступеня став визнанням. Уявіть тиск: тисячі життів на кону, кожен день – вибухи, дрони, ворожі агенти. Лисак тримався, перетворюючи досвід СБУ на щит для цивільних.
| Період | Подія | Нагорода/Результат |
|---|---|---|
| 2014–2015 | Участь в АТО | Контрдиверсійна робота |
| 2017 | Друга ротація АТО | Виявлення агентів РФ |
| 2022 | Повномасштабна війна | Бригадний генерал, Орден “За мужність” III ст. |
| Одеса, серпень 2022 | Мобілізація | Охорона порту |
Таблиця базується на даних з uk.wikipedia.org та tsn.ua. Ці епізоди роблять Лисака не просто чиновником, а воїном з фронтовим шрамом на душі.
Керівництво Дніпропетровщиною: хаб стійкості в тилу
Лютий 2023-го: призначення головою Дніпропетровської ОВА. Регіон – логістичний серцебиття фронту. Гуманітарка, медицина, озброєння – все йшло через Дніпро. Лисак запустив премію для молоді, відзначаючи 20 талановитих щороку. Без скандалів, елітних чвар. Він представляв “План перемоги” Зеленського в Європі, переконуючи ради підтримати Україну.
Під його керівництвом область витримала обстріли Нікополя, стала медичним хабом. Економіка не злетіла до небес – війна не дозволяє, – але стабільність панувала. Знайомі кажуть: “Сергій – як скеля, не скаржиться, діє”. Заява про звільнення 15 жовтня 2025-го – крок до Одеси, де виклик ще більший.
- Організація логістики для сходу та півдня.
- Запуск обласної премії для молоді (2024).
- Захист від дронів і ракет – нулі провалів у критичній інфраструктурі.
Ці кроки показують: Лисак вміє будувати, а не тільки руйнувати ворожі плани.
Цікаві факти про Сергія Лисака
- Віце-президент Федерації греко-римської боротьби України – спорт загартував його для життя.
- Колекціонує вишиванки, символізуючи гордість за українську культуру посеред війни.
- Непублічний до краю: соцмережі веде рідко, фокус на справі, а не на піарі.
- У декларації 2023-го прописка в Ужгороді – натяк на закарпатські корені служби.
- Ви не повірите, але в Одесі, де народився, повернувся керувати – як бумеранг долі.
Такі деталі додають людяності фігурі, що здавалася тінню.
Одеса 2025: нове поле бою за безпеку та розвиток
15 жовтня 2025-го: указ Зеленського. Після повені, скандалу з Трухановим (позбавлення громадянства за рос паспорт) Одеса отримує МВА. Лисак – її голова. Пріоритети чіткі: безпека перша, бо дрони не сплять; медицина – для поранених; освіта – для майбутнього. Разом з ОВА Кіпера вони синхронізують зусилля.
Одесити чекають змін. Лисак обіцяє: “Захистимо порт, відновимо після ударів”. Його досвід з Дніпра – запорука успіху. Місто, де він народився, тепер під його крилом – метафора повного кола.
Особисте життя: сім’я як опора
Одружений з Кароліною Лисак, разом виховують дочку Аніту. Сім’я – острівець спокою в штормі служби. Декларації скромні: нічого зайвого. Лисак не хизується, але близькі знають: за жорстким генералом – турботливий батько. Боротьба, вишиванки – хобі, що балансують ризик.
Його історія триває. Від одеського хлопця до генерала Причорномор’я – це про силу волі, де кожен крок наближає перемогу. А що чекає попереду? Тільки час покаже, але з Лисаком Одеса в надійних руках.