У маленькому містечку Калинівка на Вінниччині, де поля шепочуть про врожаї, а заводські гудки будять надії, 7 липня 1962 року з’явився на світ Олександр Георгійович Домбровський. Батько, інженер-будівельник, зводив мости й дороги, ніби прокладаючи шлях у майбутнє для сина, а мати, скромна працівниця бібліотеки, запалювала любов до знань, хоч доля відібрала її надто рано. Цей провінційний старт, сповнений працьовитості та амбіцій, став фундаментом для кар’єри, що розкинулася від міських ратуш до зелених полів біогазу.
Хлопчик ріс серед типових радянських реалій: шкільні ранки, піонерські галстуки й мрії про велике. Калинівська середня школа №3 стала першим випробуванням – у 1979 році Олександр закінчив її з відзнакою, хапаючись за знання, як за рятівний круг. Вінниця чекала попереду, обіцяючи більше, ніж вузькі вулички рідного містечка.
Освіта: від автоматики до економічних висот
Вінницький політехнічний інститут, нині національний технічний університет, зустрів Домбровського факультетом автоматики та телемеханіки. Чотири роки напруженої праці завершилися червоним дипломом – це не просто папірець, а квиток у світ, де техніка переплітається з економікою. Уявіть: молода людина, що розбирає схеми й програмування, вже мріє про глобальніші речі.
Аспірантура в тому ж виші у 1990 році відкрила двері до науки. Олександр став науковим співробітником кафедри, занурюючись у дослідження. Але справжній прорив стався 2004-го: кандидатська дисертація в Інституті світової економіки та міжнародних відносин НАН України. Тема крутилася навколо валютно-кредитних відносин – сухо? Ні, це ключ до розуміння, як гроші рухають світом. Додатково Київський інститут міжнародних відносин Шевченківського вишу доповнив багаж знань про фінанси. Така освіта викувала стратега, готового до викликів влади й бізнесу.
Перші кроки в кар’єрі: комсомол, бізнес і перші перемоги
Після диплома – комсомольська робота, де Домбровський очолив Вінницький міськком. Це була школа лідерства: організовувати молодь, мотивувати на проєкти. Потім – відділ зовнішньоекономічних зв’язків у міському центрі НТТМ, де він уперше скуштував смак угод за кордоном.
1990-ті – час трансформацій. Олександр стає директором зовнішньоторговельної фірми “Центр”, президентом АТ “Подільський центр ділового співробітництва” у 1995-му. Філіал “Південмашу” в Вінниці навчив керувати великими виробничими машинами. Депутатство в міськраді 1998-го, де він головував у комісії з промисловості та транспорту, стало трампліном. Тут народився його стиль: конкретні рішення, що змінюють міста.
Міський голова Вінниці: реформи, що оживили провінцію
2002 рік – перемога на виборах міського голови. Вінниця, затишне, але сонне місто, прокинулася. Домбровський запустив інфраструктурні проєкти: дороги, транспорт, промислові зони. Соціалка не відставала – школи, лікарні, парки. 2004-го його визнали “Мером року” та “Людиною року” – визнання, що гріє душу й мотивує.
Але не без бур: під час Помаранчевої революції міськрада під його головуванням не визнала другий тур. Рішення контроверсійне, але показало характер – стояння за принципи, хай і ризиковане. Ці роки заклали образ реформатора, який бачить потенціал у кожному камені бруківки.
Голова Вінницької ОДА: п’ять років зростання
Лютий 2005-го – указ президента Ющенка, і Домбровський на чолі області. П’ять років – рекорд для губернатора. Економіка злетіла: інвестиції, агро, промисловість. Вінниця стала взірцем: фонтани в центрі, трамваї оновлені, IT-парки зароджувалися. Заслужений економіст України 2007-го – нагорода за професіоналізм.
Конфлікти? Були. 2008-го подача у відставку через розбіжності з Секретаріатом Президента. 2010-го Янукович звільнив. Та спадок лишився: регіон ріс швидше середнього. Домбровський довів, що провінція може сяяти, якщо керує стратег.
| Період | Посада | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 2002–2005 | Міський голова Вінниці | Інфраструктура, соціальні проєкти, “Мер року” |
| 2005–2010 | Голова Вінницької ОДА | Економічне зростання, інвестиції (джерело: uk.wikipedia.org) |
| 2012–2019 | Народний депутат | Комітети з аграрки та енергетики |
Таблиця відображає ключові етапи, де кожен крок будував наступний. Після звільнення – наука в НАН, але політика кликала назад.
Парламентські роки: мандати, скандали й повернення
2012-й: перемога на окрузі №11, але Вищий адмінсуд скасовує через позови. 2013-го мандат втрачено, та Революція Гідності повернула – 2014-го статус відновлено. У ВР VII скликання – позафракційний, аграрний комітет.
2014–2019: БПП, округ той же, перший заступ у енергетичному комітеті. Радник Порошенка. Кнопкодавство зафіксовано шість разів – гріх багатьох, але урок. Скандал із “зеленим” тарифом: помічники в компаніях, поправка 2019-го обмежила заробітки. Контроверсії додали перцю, але не зламали.
- Голосування за реформи енергетики – внесок у сучасність.
- Членство в комітетах: паливо, ядерка, земля.
- Позафракційність VII скликання показала незалежність.
Ці роки – школа парламентаризму, де Домбровський навчився балансувати між лояльністю та критикою.
Бізнес і зелена енергетика: нова глава
Після 2019-го – поворот до бізнесу. Президент “МХП Еко Енерджі” з 2020-го. Агрохолдинг МХП будує біогаз: 33 МВт розподіленої генерації у 2024-му. Голова “Global 100% RE Ukraine” – місія до 100% відновлюваної енергії.
2024–2025: статті про біометан, зиму з блекаутами, конференції. МХП планує вітропарк. Він перетворює відходи на енергію – метафора для його життя: з провінції до глобальних трендів. Інвестиції мільйони, фокус на ґрунтах, комахах для білка. Актуально, бо війна вимагає стійкості (джерело: latifundist.com).
Особисте життя: опора в родині
Одружений з Іриною Василівною (1963 р.н.), разом виростили сина Андрія (1982) та доньку Тетяну (1985). Родина – тиха гавань серед бур політики. Вінниця лишилася домом, де друзі й земляки поважають за справи. Хобі? Економіка й енергія, але серце з Поділлям.
Цікаві факти
- Рекордсмен-губернатор: п’ять років на чолі ОДА – більше за інших.
- “Зелений” поворот: з аграрного комітету до біогазу, що годує тисячі домівок.
- Під час Революції Гідності повернув мандат – символ стійкості.
- Ювілейна медаль “25 років незалежності” – визнання внеску.
- Людина, що з комсомолу дійшла до НАН і МХП – еволюція успіху.
Такі моменти роблять біографію живою, ніби розповідь біля вогнища. Домбровський продовжує: конференції 2025-го про ґрунти, енергію Свободи. Його шлях – про адаптацію, де провінційна сила зустрічає глобальні виклики, обіцяючи нові горизонти.