Багатьом знайомий той момент, коли горло раптом запалюється вогнем – ковтати стає мукою, а дзеркало в ванній відкриває картину руйнування: мигдалики червоніють, набрякають, ніби переповнені гнівом вареники, і покриваються нальотом, схожим на сирні краплі чи брудний сніг. Це класична ангіна, гострий тонзиліт, який вражає піднебінні мигдалини. Зовні вона виглядає як запалена зона бою: гіперемія, набряк і, залежно від форми, гнійні утворення – від дрібних жовтуватих крапельок у фолікулярній до щільної плівки в лакунарній. Температура підскакує до 39-40°C, лімфовузли болісно пульсують під щелепою.
У перші години хвороба маскується під звичайну застуду, але швидко розкриває кігті: біль посилюється при ковтанні, з’являється озноб, слабкість накочує хвилями. На фото з медичних джерел мигдалики здаються збільшеними в рази, з нальотом, що легко знімається шпателем, оголюючи червону основу. Це не просто дискомфорт – сигнал тривоги організму проти інфекції, переважно стрептококової чи вірусної.
Розрізняють форми за візуальною картиною: катаральна – лише почервоніння без гною, фолікулярна – зоряне небо з гнійних фолікулів, лакунарна – озера гною в лакунах. Розуміння цих нюансів рятує від самолікування і ускладнень.
Що ховається за назвою ангіна: суть гострого тонзиліту
Ангіна – не просто “запалення горла”, а гостре інфекційне ураження лімфоїдної тканини глотки, насамперед мигдаликів. Ці “вартові” імунітету фільтрують патогени з повітря, але коли стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes) чи віруси перемагають, починається хаос. За даними Mayo Clinic станом на 2025 рік, 70-80% випадків – вірусні, решта бактеріальні, з піком у холодну пору.
Хвороба вривається блискавично: інкубація 12-48 годин після контакту з хворим через повітря чи посуд. Мигдалики, розміщені по боках від язика, набрякають, запалюються, блокуючи ковтання. Уявіть, як маленькі лімфатичні вузлики перетворюються на гіперемовані подушки, готові лопнути від тиску. Це не хронічна проблема – гостра атака, що триває 3-10 днів без лікування.
Статистика вражає: тонзиліт становить близько 1.3% візитів до лікарів у світі (NCBI, 2025), а в Україні щороку фіксують мільйони випадків, з ризиком зростання через антибіотикорезистентність. Діти 5-15 років – основна група ризику, бо їхні мигдалики найбільші.
Перші сигнали тривоги: як ангіна починається непомітно
Все стартує з легкого першіння, ніби хтось посипав горло піском. За годину-дві біль наростає, ковтати слинку – тортура. Температура повзе вгору, з’являється ломота в м’язах, головний біль пульсує скронями. Лімфовузли під щелепою і на шиї стають твердими, як горошини, болючими на дотик.
У дітей симптоми вибухові: крихітка відмовляється від їжі, хапається за вуха, стає примхливим. Дорослі ж тримаються довше, але слабкість змушує лягти. Відсутність кашлю чи нежитю – ключовий маркер: вірусні ГРВІ зазвичай супроводжуються ними, ангіна – ні.
На цьому етапі огляд горла показує лише легке почервоніння задньої стінки і дужок. Але якщо не втрутитися, перейде в повноцінну форму з нальотом.
Візуальна карта ангіни: як розпізнати форми за зовнішнім виглядом
Головний інструмент діагностики – фарингоскопія, коли лікар зазирає в горло з ліхтариком. Мигдалики – центр уваги. Ось таблиця для порівняння основних форм, що перевершує стандартні описи своєю детальністю.
| Форма ангіни | Зовнішній вигляд мигдаликів | Наліт/гній | Температура | Тривалість |
|---|---|---|---|---|
| Катаральна | Червоні, набряклі, блискучі | Без гною або серозний | 37-38°C | 1-3 дні |
| Фолікулярна | Збільшені, гіперемовані | Жовтуваті фолікули як “зоряне небо” (голівка шпильки) | 39-40°C | 5-7 днів |
| Лакунарна (гнійна) | Сильно набряклі, майже зливаються | Біло-жовта плівка в лакунах, легко знімається | 39-40°C | 7-10 днів |
Джерела даних: настанови МОЗ України (протокол тонзиліту, 2021, актуально 2026), Mayo Clinic (2025). Ця таблиця спрощує розрізнення, бо фолікули – як зірки на небі мигдалин, а лакунний гній – озера в кратерах.
Катаральна ангіна: тихий початок з обманом
Найм’якша форма нагадує початок застуди. Мигдалики червоніють рівномірно, набрякають помірно, без гною – лише блискуча гіперемія. Біль слабкий, температура низька. Часто вірусна, минає сама, але може перейти в гнійну, якщо стрептокок “оселиться”. Уявіть свіжий помідор – отак і виглядає.
Деталі: задня стінка глотки рожево-червона, дужки набряклі. Діти скаржаться на сухість, дорослі – на першіння. Триває недовго, але ігнор – помилка.
Фолікулярна ангіна: зоряний вибух гною
Тут мигдалики вибухають фолікулами – гнійними гранулами діаметром 2-3 мм, жовтими чи білими, на тлі червоної основи. Виглядає як зоряне небо на запаленому небі горла – класичний опис ЛОР-ів. Біль пекучий, температура зашкалює, інтоксикація валить з ніг.
Фолікули розкриваються, утворюючи наліт, але не виходять за мигдалини. Бактеріальна природа домінує, вимагає антибіотиків.
Лакунарна ангіна: гнійні озера в пастці
Найважча побутова форма: мигдалики величезні, лакуни (борозни) заповнені пухким гнійним нальотом – брудно-жовтим, як сирна маса. Знімається легко, але швидко відновлюється. Мигдалики можуть зливатися посередині, блокуючи горло.
Супроводжується галітозом (сморід з рота), сильним болем у вухо. Триває довше, ризик абсцесу високий.
Симптоми за межами горла: як ангіна б’є по всьому тілу
Горло – лише вершина айсберга. Озноб трясе, як у лихоманці, м’язи ниють, серце калатає. Лімфовузли – болючі кульки під шкірою. У дітей – блювота, діарея, живіт болить від інтоксикації.
- Головний біль: пульсуючий, від чола до потилиці, посилюється рухами.
- Слабкість: ніг не підняти, апетит зникає – організм у бою.
- Лімфаденіт: вузли 1-2 см, чутливі, сигнал стрептококу.
Ці ознаки від Centor score: ексудат + вузли + лихоманка + відсутність кашлю = висока ймовірність бактерії. Тест підтвердить.
Ангіна в дітей і дорослих: відмінності, що рятують життя
У малюків мигдалики пропорційно більші, реакція бурхливіша: температура 40°C, відмова від їжі, слинотеча. Герпетична форма (від Коксакі) – пухирці на небі, як висипка. Дорослі переносять стійкіше, але ризик ревматизму вищий.
Приклад: хлопчик 7 років з фолікулярною – кричить від болю, не ковтає; дорослий – терпить 2 дні, потім абсцес. Статистика CDC (2025): GAS-інфекції зросли вдвічі за 10 років.
Діагностика: від огляду до мазка на стрептокок
ЛОР зазирає, оцінює Centor: 0-1 – вірус, спостереження; 3-4 – мазок чи швидкий тест (RAPID Ag). Аналіз крові: лейкоцитоз, ШОЕ висока. УЗД вузлів при сумнівах.
- Огляд горла – 80% діагнозу.
- Мазок – золотий стандарт, виявляє стреп А.
- ПЛР – для вірусів, актуально 2026.
Не ігноруйте: без тесту антибіотики – лотерея.
Типові помилки при лікуванні ангіни
Багато хто хапається за антибіотики одразу, без мазка – це розводить резистентність, бо 70% вірусні (Mayo Clinic). Не допивати курс – шлях до хроніки.
- Полоскання без системного лікування – полегшує, але не вбиває бактерію.
- Ігнор температури >39°C понад 3 дні – ризик абсцесу.
- Морозиво чи холодне – посилює набряк.
- Самолікування у дітей – призводить до ревматичної лихоманки (1-3% стреп-ангін).
Правильно: тест + амоксицилін 10 днів, якщо стреп. Порада: пийте тепло, відпочивайте.
Лікування ангіни: сучасний підхід 2026 року
Вірусна – симптоматика: ібупрофен 400 мг, полоскання хлоргексидином чи сольовим розчином. Бактеріальна – амоксицилін 500 мг 3 р/добу 10 днів (настанови МОЗ). Спреї (інгаліпт), льодяники – допоміжне.
Гнійна: промивання лакун вакуумом у ЛОР-кабінеті. Домашні хитрощі: імбирний чай з медом, інгаляції паром. Курс антибіотиків – святе, бо недолікований стреп нищить серце.
Ускладнення лякають: паратонзиллярний абсцес (гній за мигдалиною), ревматична лихоманка (запалення серця), гломерулонефрит. За CDC, ризик 0.3-3% без лікування.
Профілактика: як тримати мигдалики в строю
Миття рук – бар’єр №1. Уникайте хворих, провітрюйте. Закалювання, вітамін D – броня імунітету. При рецидивах >7/рік – тонзилектомія, бо хронічний тонзиліт виснажує.
Реальний кейс: пацієнтка 35 років ігнорувала 3 ангіни – ревматизм серця. Тепер на профілактиці. Ваші мигдалики подякують за пильність – здоров’я починається з горла.