Селянська дівчина з тихого Домремі у 1429 році очолила французьку армію, зняла облогу Орлеана й поклала початок коронації Карла VII, перевернувши хід Столітньої війни проти англійців. Лише 19 років життя, сповненого битв, видінь і зради, перетворили Жанну д’Арк на національну героїню, святу Католицької церкви та символ незламної волі. Її історія — це не просто хроніка подій, а вибухова суміш фанатичної віри, гендерного виклику середньовічному світу та політичних інтриг, що досі надихає мільйони.
У розпал Столітньої війни, коли Англія панувала над північчю Франції, Жанна, не вміючи ні читати, ні писати, проголосила себе посланницею Бога. Вона переконала скептичних придворних, повела воїнів у бій і змусила ворогів тремтіти. Та трагедія спіткала її в полоні: інквізиція оголосила Діву Орлеанську єретичкою, а вогнище в Руані 30 травня 1431 року мало стерти її з лиця землі. Проте легенда виявилася сильнішою за полум’я.
Сьогодні, у 2026 році, образ Жанни оживає в мемах про фемінізм, блокбастерах і дебатах про психіку видінь. Її мужність нагадує, як одна людина може розвернути колесо історії, а віра — стати зброєю гострішою за меч.
Дитинство в Домремі: Тінь Столітньої війни
Тендітна фігурка серед лугів Лотарингії, де кордон між французькими землями й англійськими зайдами перетворювався на криваву межу. Жанна народилася близько 6 січня 1412 року в Домремі — скромному селі на околиці герцогства Бар, у родині заможного селянина Жака д’Арка та Ізабелли Роме. П’ятеро дітей, праця в полі, церківні служби — таке повсякденне життя затьмарювали набіги бургундців, союзників англійців, і чутки про поразки французів.
Столітня війна, що тривала з 1337 року, роздирала Францію: англійці контролювали Аквітанію, Париж і Нормандію, дофін Карл VII ховався в Пуатьє без корони. Домремі потерпав від грабунків, і маленька Жанна, пасучи вівці, вбирала розпач народу. Її мати навчила шити, прясти й молитися, а батько мріяв про звичайне життя для доньки. Та доля готувала інше: у 12-13 років голоси святих перевернули світ дівчини.
Фізично міцна, з коротко стриженим волоссям пізніше, Жанна вирізнялася благочестям. Сусіди згадували її як тиху, але впевнену — риси, що стануть ключем до величі. Ці роки сформували характер: співчуття до знедолених, ненависть до окупантів і непохитну віру, яка запалить Францію.
Голоси з небес: Божественне покликання Жанни
Літній день 1425 року, коли архангел Михаїл з’явився в сяйві над лугом Домремі. За Жанниними словами з протоколів суду, спершу прийшов він один, велівши боротися з англійцями. Потім приєдналися свята Катерина Олександрійська та Маргарита Антіохійська — мучениці, чиї історії вона чула в церкві. Голоси наказували: рятувати Францію, коронувати дофіна в Реймсі.
Спочатку лякалася, плакала ночами, та видіння повторювалися, набираючи сили. У 1428-му вони стали нестерпними: “Іди до Робера де Бодрикура в Вокулер!” — кричали вони. Батько Жака лютував, пророкуючи шлюб, але дівчина, якій виповнилося 16, втекла з села. Ці голоси — містика чи галюцинація? Сучасні психіатри сперечаються, та для Жанни вони були реальністю гострішою за сталь мечів.
У Вокулері каштелян де Бодрикур спочатку вигнав “божевільну селянку”. Двічі відмовив, але після пророцтва про поразку в битві при Орлеані — дав ескорт. 13 лютого 1429-го Жанна в чоловічому вбранні вирушила до Шинону, долаючи 11 днів шляху. Чоловічий одяг? Не примха — захист від домагань у дорозі та символ місії.
Зустріч з дофіном: Перевірка на міцність
У замку Шинон дофін Карл VII, оточений скептиками, ховався серед придворних. Жанна миттєво впізнала його, попри трюк, і прошепотіла таємницю, відому лише йому. Здивований, королівський син наказав перевірку теологами в Пуатьє. Три тижні допитів: “Хто ти? Які докази?” Вона відповідала спокійно: “Я — Діва, послана Богом”.
Лікарі обстежили цнотливість — ключову для “Діви”. Теологи схвалили. 22 березня 1429-го Жанна продиктувала ультиматум англійцям: “Ідіть геть з Франції!” Карл дав їй армію, брата П’єра, оруженосця Жана д’Олона та знамено з Ісусом і словами “Jhesus Maria”. Меч знайшли в каплиці Ф’єбуа, як вона вказала — ще одне “чудо”.
Цей етап показав гендерний виклик: жінка в армії? Проте харизма Жанни розтопила лід. Солдати падали ниць, цілуючи край її туніки. Франція чекала дива.
Облога Орлеана: Вогонь над Луарою
Орлеан, оплот французів, тримався з жовтня 1428-го під англійським кільцем. 29 квітня 1429-го Жанна увійшла в місто на білому коні, з прапором високо. Англійці глузували: “Трубоурка!” Та Діва надихала: за дев’ять днів фортеці впали.
4 травня — штурм Сен-Лу; 6-го — бій на південному березі; 7 травня Жанна поранена стрілою в шию біля Турель, але крикнула: “Не здавайтесь!” На світанку 8 травня англійці втекли. Перемога! Натовп носив Діву на руках, а чутки про “несгораєму” ширилися.
Потім ланцюг тріумфів: Жаржо (12 червня), Паті (18 червня, де англійська кіннота розгромлена). Перед списком ключових битв Жанна стояла як маяк надії. Ці перемоги не лише зняли облогу, а й розбудили національну гордість.
- Облога Орлеана (29 квітня – 8 травня 1429): Дев’ять днів, п’ять фортець, тисячі врятованих життів — перелом війни.
- Битва при Жаржо (12 червня): Перша велика перемога, Жанна поранена каменем у шолом.
- Битва при Паті (18 червня): Англійці втрати 2000–2500, французькі — мінімальні.
- Облога Парижа (8 вересня): Невдача, поранення в стегно, відступ за наказом.
Після списку битв стає ясно: Жанна не була геніальним стратегом, але мотиватором. Її присутність множила сили воїнів удвічі.
| Дата | Подія | Результат |
|---|---|---|
| 29.04–08.05.1429 | Облога Орлеана | Знята, англійці відступили |
| 18.06.1429 | Паті | Розгром англійської армії |
| 17.07.1429 | Коронація Реймс | Карл VII коронований |
| 23.05.1430 | Комп’єнь | Полон Жанни |
Таблиця базується на хроніках Столітньої війни та протоколах, за даними Britannica.com. Вона ілюструє стрімкий підйом і падіння.
Коронація в Реймсі: Вершина слави
Червень 1429-го: марш на Реймс, де коронують французьких монархів. Жанна брала Труа, Шалон — міста падали без бою. 17 липня в соборі Реймса Карл VII прийняв корону, тримаючи руку Діви. Народ ревіє: “Да здравствует Діва!” Її сім’я nobilitована, родичі при дворі.
Та ейфорія минає. Облога Парижа провалилася, Жанна поранилася. Король ігнорує її, відправляючи на дрібні походи. Гендерний бар’єр: жінка-вояк лякає знать. У грудні 1429-го — облога Сен-П’єр-ле-Мут’є — успіх, але Ла-Шаріте — провал через брак коштів.
Полон у Комп’єні: Зрада союзників
Весна 1430-го: Жанна чує голоси — рятувати Комп’єнь від бургундців. 23 травня виходить у розвідку, коня вбивають, її хапають. Зрада коменданта Гійома де Флюї: підняв міст. Бургундці продають “відьму” англійцям за 10 000 золотих екю.
Ув’язнення в Круа-су-Буа, Бефорі. Спроба втечі — стрибок з 12-метрової вежі. Лютого 1431-го — Руан, до єпископа П’єра Кошона, англійського маріонетки. Ланцюги, тюрма з чоловічими охоронцями — загроза зґвалтування змушує просити чоловічий одяг назад.
Інквізиційний процес: Мужність перед інквізиторами
9 січня 1431-го починається суд: 70 звинувачень у єресі, відьомстві, носінні чоловічого одягу. “Мої голоси від Бога, і я виконувала їх волю”, — заявляла Жанна на допитах. Відмовлялася підписувати вирок, бо не вміла писати, лише хрестом.
24 травня на цвинтарі Сен-Уен — проповідь, пастка. Аб’юрація під тиском, обіцянка жіночого вдагу. Та за два дні — рецидив: голоси назвали зречення зрадою. 29 травня — рецидивна єресь. Кошон тріумфує, але свідки сумніваються в її винності.
Протоколи суду, збережені й реабілітовані, показують інтелект Жанни. Вона уникала пасток: “Якщо Бог мене врятує — врятує”. Політичний процес: знищити символ французького відродження.
Страта на вогнищі Руана: Полум’я мучениці
30 травня 1431-го, площею Вieux-Marché. Жанна сповідалася, просила хрест. Полум’я пожирає, вона кричить: “Ісусе!” Свідки чули: серце не згоріло, як у святих. Попіл скинули в Сену. Легенда народилася миттєво — Діва жива.
Ви не повірите, але цей жах став каталізатором: Карл VII увійшов у Париж 1436-го, війна скінчилася 1453-го перемогою Франції. Жанна помстилася з небес.
Реабілітація та канонізація: Справедливість запізніла
1450-го Карл наказав розслідування. 1455–1456 — папа Калікст III скасував вирок: сфабрикований, тортури. Свідки 1456-го хвалили Жанну. 16 травня 1920-го Бенедикт XV канонізував. День пам’яті — 30 травня, національне свято — друга неділя травня.
Руанський музей, Домремі-пюсель — паломницькі місця. За даними Britannica.com, її процес — один з найкраще документованих XV століття.
Цікаві факти про Жанну д’Арк
- Жанна продиктувала 12 листів — унікальні для неписьменної. Підпис: “La Pucelle”.
- Меч з Ф’єбуа: іржавий, з трьома хрестами — знайшли за її описом.
- Серце на вогнищі: двоє свідків бачили, як воно пульсувало в золі.
- Феміністична ікона: натхнення для суфражисток, образ у грі Assassin’s Creed Unity.
- Марк Твен: “Найвидатніша з усіх часів” — написав 500-сторінкову біографію.
Ці перлини з протоколів суду та хронік додають містики образу.
Спадщина Орлеанської Діви: Від мучениці до ікони
Жанна — не просто воїтелька, а гендерний бунтар: у світі, де жінки ховалися за прядкою, вона сідала на коня. Феміністки бачать у ній прототип: цнотливість як щит, віра як влада. У культурі — від Верді (“Орлеанська Діва”) до Бессона (1999, Мілла Йовович), Дрейера (1928, класика). 2020-ті: серіали Netflix, комікси, де Жанна борется з кліматичними “окупантами”.
У Франції — символ єдності, у світі — втілення “маленького проти великого”. Її слова з суду: “Кожен дає життя за те, у що вірить” — резонують у протестах 2026-го. Психологи аналізують видіння як шизофренію чи травму війни, історики — як харизму. Та суть лишається: одна іскра запалює епоху.
Образ еволюціонує: від націоналістки до глобальної ікони стійкості. Фільми 2020-х, як “The King” (2019, з натяками), чи ігри, показують її як хакерку середньовіччя. Жанна вчить: слухай внутрішній голос, ігноруй скептиків — і переможеш дракона.