10 липня 1913 року о 14:00 на ранчо Грінленд-Ранч (нині Фернес-Крік) у Долині Смерті, Каліфорнія, спостерігач зафіксував 56,7 °C (134 °F). Це значення досі залишається офіційним світовим рекордом найвищої температури повітря, яку коли-небудь виміряли на Землі за стандартними правилами Всесвітньої метеорологічної організації.
Але за цим сухим числом — ціла драма з сумнівами, скасованими рекордами, сучасними технологіями та новими дослідженнями 2026 року, які знову ставлять усе під питання.
Офіційний рекорд: точні обставини та контекст
Температуру виміряли в екранованій метеорологічній будці на висоті близько 1,5–2 метрів над землею, у затінку, без прямого сонця. Саме так фіксують «офіційну» температуру повітря у всьому світі. Того дня в Долині Смерті стояла типова для середини літа спека, але 56,7 °C стало абсолютним максимумом за всю історію інструментальних спостережень.
Після скасування лівійського рекорду 2012 року саме це значення повернулося на перше місце. Сучасні вимірювання в тому ж місці — 54,4 °C у серпні 2020-го та липні 2021-го — виглядають вражаюче, але поки не перевершують історичний максимум. Вони пройшли перевірку обладнання, проте офіційного статусу нового рекорду ще не отримали.
Чому саме Долина Смерті стала «столицею спеки» планети
Долина Смерті — це не просто спекотне місце. Це унікальна геологічна пастка. Вона лежить на 86 метрів нижче рівня моря — найнижча точка Північної Америки. З трьох боків її оточують високі хребти: Сьєрра-Невада, Панамінт та Амаргоса. Вологе повітря з Тихого океану, рухаючись на схід, проливається дощами на західних схилах гір. Коли воно спускається в долину — вже сухе і сильно стиснуте. Стиснення нагріває повітря ще сильніше.
Темна поверхня алювіальних конусів виносу поглинає майже все сонячне тепло. Вузька форма долини не дає повітрю вільно підніматися й розсіюватися. Фенові вітри, що перевалюють через хребти, додатково розігрівають повітря. У результаті навіть уночі температура часто не падає нижче 30–35 °C улітку.
Тутешні умови створюють ефект «природної духовки». Саме тому в Долині Смерті регулярно фіксують температури понад 50 °C, а середні липневі максимуми тримаються близько 47 °C.
Як насправді вимірюють температуру: правила, яких мало хто знає
Офіційний рекорд — це не те, що показує термометр на сонці чи на асфальті. Стандарт Всесвітньої метеорологічної організації чіткий:
- Вимірювання на висоті 1,5–2 метри
- У спеціальній білій вентильованій будці (екрані Стівенсона або сучасному аналогу)
- Подалі від будівель, асфальту, темних поверхонь
- У затінку, без прямого сонячного проміння
Саме тому супутникові дані про температуру поверхні (яка може сягати 70–80 °C у пустелях) не йдуть у залік для світових рекордів. Вони показують інше — наскільки сильно нагрівається ґрунт. У Долині Смерті колись зафіксували 93,9 °C на поверхні, але це зовсім інша історія.
Лівійський «рекорд», якого ніколи не було
До 2012 року багато джерел називали найгарячішим місцем Ель-Азізію в Лівії — нібито 58 °C (або 57,8 °C) 13 вересня 1922 року. Через 90 років Всесвітня метеорологічна організація провела детальне розслідування і скасувала цей результат.
Причини: недосвідчений спостерігач, сумнівний прилад, нестандартне місце вимірювання (ймовірно, біля асфальту чи темної поверхні), а також невідповідність даних сусіднім станціям. Після скасування лівійського значення рекорд знову повернувся до Долини Смерті.
Ця історія чудово показує, наскільки серйозно ставляться до екстремальних записів сьогодні.
Сучасні претенденти та чому 54,4 °C — це вже дуже багато
У серпні 2020-го та липні 2021-го на автоматичній станції у Фернес-Крік зафіксували 54,4 °C. Це найвищі значення за майже століття. Всесвітня метеорологічна організація перевірила обладнання — сенсори працювали справно. Якщо ці значення колись офіційно підтвердять як нові рекордні, вони стануть найвищими з 1931 року.
Поки що вони залишаються «дуже високими», але не рекордними. Різниця в 2,3 °C від 1913 року здається маленькою, проте в світі екстремальних температур це величезний розрив.
Суперечки 2025–2026 років: чи був рекорд 1913-го взагалі реальним?
У січні 2026 року в журналі Bulletin of the American Meteorological Society вийшло дослідження вчених з Університету Алабами в Гантсвіллі (Рой Спенсер, Джон Крісті) та відомого кліматолога Долини Смерті Вільяма Рейда. Вони проаналізували історичні дані, порівняли з сусідніми станціями, використали сучасні методи фільтрації та дійшли висновку: значення 56,7 °C виглядає нереалістично високим — ймовірно, завищеним приблизно на 7–8 °C.
Дослідники припускають, що в ранні роки спостережень (1911–1913) частина даних могла бути замінена або знята не з офіційної будки, а з веранди ранчо іншим термометром. Вони рекомендують скасувати статус світового рекорду.
Станом на травень 2026 року Всесвітня метеорологічна організація ще не змінила офіційного статусу. Але дебати тривають, і це вже не просто «сумніви», а серйозне наукове дослідження з кількісними оцінками.
Повітряна температура проти температури поверхні: чому це важливо розуміти
Багато людей плутають два поняття. Температура повітря — те, що показує метеостанція. Температура поверхні — наскільки гарячий асфальт, пісок чи каміння під прямим сонцем. У пустелях різниця може сягати 30–50 °C.
Саме тому в Долині Смерті можна обпектися, торкнувшись каменю, навіть коли повітря «всього» 45 °C. Супутники фіксують поверхневі температури понад 70 °C у пустелі Лут (Іран) чи Сонячній долині в Мексиці. Але для світових рекордів ці дані не використовують — вони менш стандартизовані та залежать від типу поверхні.
Таблиця найвищих офіційно визнаних температур повітря
| Місце | Температура | Дата | Статус |
|---|---|---|---|
| Фернес-Крік, Долина Смерті, США | 56,7 °C | 10 липня 1913 | Офіційний рекорд WMO (під сумнівом з 2026) |
| Фернес-Крік, Долина Смерті, США | 54,4 °C | 16 серпня 2020 та 9 липня 2021 | Перевірено обладнанням, на розгляді |
| Мітрібах, Кувейт | 54,0 °C | 21 липня 2016 | Офіційно визнано WMO |
| Кебілі, Туніс | 55,0 °C | 7 липня 1931 | Другий за величиною в Африці (історичний) |
Дані узагальнені з архіву екстремальних погодних явищ та наукових публікацій.
Цікаві факти про рекорд та Долину Смерті
**Цікаві факти** – У Долині Смерті 1913 року зафіксували не лише найвищу температуру, а й одну з найнижчих за всю історію спостережень — мінус 9 °C у січні того ж року. Різниця між абсолютним максимумом і мінімумом перевищує 65 °C. – Найвища температура поверхні ґрунту в цьому місці сягала **93,9 °C** (15 липня 1972 року). На такому «асфальті» можна було б спекти яйце, але на практиці це небезпечно і неефективно. – Місцеві жителі — індіанці племені тімбіша — живуть у долині вже понад тисячу років. Вони називають її Tümpisa («фарбована скеля») і чудово адаптувалися до екстремальних умов. – Назву «Долина Смерті» дали золотошукачі взимку 1849–1850 років, які ледве вижили, перетинаючи цю територію. Декілька людей тоді справді загинули від спраги та спеки. – У Долині Смерті живе унікальна рибка — пустельний короп (pupfish), яка витримує температуру води до 42 °C і солоність, що в кілька разів перевищує морську. Це один з найвитриваліших хребетних на планеті. – Сучасні туристи іноді скаржаться, що в спекотні дні асфальт на дорогах стає м’яким. Деякі ділянки навіть закривають для руху в найгарячіші години.
Що означає цей рекорд для нас сьогодні
Рекорд 1913 року — це не просто цікавий факт. Він показує, наскільки екстремальними можуть бути умови на Землі навіть без сучасного глобального потепління. Сьогодні, коли середні температури планети зростають, нові локальні рекорди з’являються все частіше. Питання не в тому, чи буде побито 56,7 °C, а в тому, наскільки швидко і де саме це станеться.
Для метеорологів і кліматологів такі екстремальні значення — важливий маркер. Вони допомагають калібрувати моделі, розуміти межі людської адаптації та оцінювати ризики для інфраструктури й здоров’я.
Навіть якщо історичний рекорд 1913 року колись переглянуть, Долина Смерті все одно залишиться одним із найспекотніших місць планети. І саме тут, у цьому природному казані, ми найкраще розуміємо, на що здатна земна атмосфера, коли всі умови сходяться в одну точку.
Світова спека продовжує ставити нові запитання. І Долина Смерті досі дає на них найгарячіші відповіді.