Село Переспа на Волині, де 18 липня 1988 року з’явився на світ Микола Іванович Давидюк, здається тихим куточком серед зелених ланів і лісових хащ. Тут, у Рожищенському районі, хлопець ріс серед простих сільських буднів, де запах свіжоскошеної трави змішується з ароматом домашнього хліба. Волинське коріння стало фундаментом його характеру – наполегливості, що нагадує стрункі дуби навколо села, і гострого розуму, викованого в дискусіях за сімейним столом. Цей скромний старт перетворився на траєкторію одного з найяскравіших українських політологів, чиї прогнози лунають у ефірах і книгах.
Дитинство Миколи пройшло в ритмі волинських пір року: взимку – ковзани на замерзлих ставках, влітку – допомога батькам у городі. Родина, хоч і не афішує деталей, передала йому любов до рідної землі, яка згодом проявиться в акціях за Україну. Переспа, з населенням у кілька сотень душ, навчила його цінувати спільноту – той невидимий зв’язок, що тримає націю в бурі подій.
Освіта: від іспанської літератури до політичних вершин
Київський Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова став першим серйозним випробуванням для юного волинянина. У 2000-х Микола вступив на факультет іноземних мов, обравши спеціальність “іспанська мова та зарубіжна література”. Чому іспанська? Можливо, через пристрасть до яскравих історій, де пристрасть і інтриги переплітаються, як у творах Сервантеса. Але швидко зрозумів: література – лише інструмент для глибшого розуміння світу.
В університеті він очолив студентський парламент, ставши рушійною силою реформ. Це не просто посада – це школа лідерства, де вчилися організовувати мітинги й переговори. У 2010 році отримав золоту медаль імені Драгоманова та грамоту ректора за внесок у самоврядування. Кандидатська дисертація 2015 року про роль студентського самоврядування у формуванні української еліти (науковий керівник – Олександр Корнієвський) стала мостиком до наукової кар’єри. Гранти відкрили двері: стажування в The Maria Grzegorzewska University у Варшаві за підтримки ЮНЕСКО, а згодом – престижна Harvard Kennedy School у 2017–2018 роках. Там, серед елітних кампусів, він вбирав знання про глобальну політику, повертаючись з багажем ідей для України.
- НПУ ім. Драгоманова: базова освіта та лідерство в парламенті.
- Варшава: грант ЮНЕСКО, фокус на європейські моделі самоврядування.
- Harvard: стратегії державного управління, що вплинули на його аналітику.
Цей шлях не був легким – переїзди, ночі за книгами, але саме освіта викувала з сільського хлопця експерта, чиї лекції в IRI, NDI та Київській школі держуправління надихають тисячі.
Перші кроки: від аналітика до політтехнолога
2006 рік – локальні вибори в Києві. Двадцятирічний Микола занурюється в політичну м’ясорубку, допомагаючи кампаніям. Це баптизм вогнем: агітація, дебати, підрахунок голосів. За два роки, у вересні 2008-го, стає аналітиком Комітету виборців України – організації, що розкопує корупцію в бюлетенях. До січня 2010-го аналізує вибори, виявляючи фальсифікації, які могли б зламати довіру до демократії.
З 2011-го – поворот: засновує аналітичний центр «Політика» та Форум нових політичних лідерів. Тут він директор, стратег, гуру. Центр моніторить тренди, прогнозує вибори, радить партіям. Бути політтехнологом – як грати в шахи на дошці з мільйонами фігур: один хід – і все змінюється.
Міжнародний досвід: спостерігач ОБСЄ і лектор світу
З 2013-го Микола – сертифікований спостерігач ОБСЄ. Грузія того ж року: напруга після революції, де кожен голос – на вагу золота. 2015 – Іспанія, вибори в Каталонії, де сепаратизм кипить. 2017 – Киргизстан, азійські інтриги. Ці поїздки – не туризм, а лабораторія демократії, де Україна виглядає то гігантським викликом, то зразком стійкості.
Лекції в International Republican Institute, National Democratic Institute, NIMD – це передача знань молодим лідерам. Він навчає, як будувати партії, уникати популізму, що нагадує волинські вечори за розмовами про майбутнє.
Книги: розкриття пропаганди та рецепт успіху
2015 рік на російському ТВЦ, програма «Право голосу»: Микола довів порушення Мінських домовленостей сепаратистами. Цей виступ – каталізатор книги «Як працює путінська пропаганда» (2016, видавництво Смолоскип). 188 сторінок розбору маніпуляцій – від фейків до наративів. Переклади: англійська (2020), німецька (2021), російська, албанська, білоруська. Книга – зброя проти брехні, що розійшлася тиражами, змінюючи уми.
2018 – «Як зробити Україну успішною?» (288 с.). Діалоги з Віктором Ющенком, Олександром Ройтбурдом, Мирославою Гонгадзе, Левком Лук’яненком. Рецепти реформ, від економіки до ідентичності. Презентації в Києві, Острозі, Львові – наче маніфест надії.
Політичні амбіції: від помічника до кандидата
2014: помічник нардепа Ігоря Попова від Радикальної партії Ляшка. Балотується №43 – не проходить, але набирає досвід. 2019: політтехнолог «Голосу», кандидат №27. Партія – 5,82%, 17 мандатів, але Миколі бракує кроку. Лютий того ж року – співзасновник «Дій з нами» з Мустафою Найємом: рух за реформи, проти корупції.
Волонтерство: герой фронту без зброї
Повномасштабне вторгнення 2022-го перетворило політолога на волонтера. Першим стартує акції проти брендів у РФ: Auchan, Metro, Nestlé – пікети, що змусили компанії вийти. Особисто відмиває свастику з ОПУ, критикуючи марнотратство. Зібрав понад 52 млн грн на дрони: Shark для 47-ї бригади, FPV, підводні. Відбудова Бородянки: 30 архітектурних бюро, садок у Загальцях (Угорщина), бомбосховище в Черкасах.
Ребрендинг Пархомівського музею: айдентика, аудіогіди зі зірками, колекція Марчука, Приймаченко. Туристів утричі більше!
Нагороди: «За сприяння війську» від Залужного (2023), «За сприяння обороні» (2024).
Особисте життя: любов за лаштунками політики
Серед політичних бур кохання з Севгіль Мусаєвою, головред «Української правди». Зустрічаються з 2022-го, війна їх об’єднала. Романтичні пости в Instagram – поцілунки, привітання. Дітей немає, приватність – святий принцип. Зріст понад 180 см, атлетична статура. YouTube – 800 тис. підписників, де розбирає новини з гумором і гостротою.
Цікаві факти про Миколу Давидюка
- Реклама музею Пархомівки на найбільший екран Європи в ТРЦ Gulliver – його ідея.
- Перший збір на Shark-дрон для 47-ї бригади – десятки мільйонів грн.
- Іспанська філологія навчила його бачити “двійників” у пропаганді, як у Дон Кіхота.
- Святкує ДН збором донатів для ЗСУ – традиція з 37-річчя (2025).
- Зібрав колекцію сучасного мистецтва для музею: від Марчука до Чичкан.
Хронологія подій допомагає побачити динаміку шляху.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1988 | Народження в Переспі |
| 2006 | Вступ у політику, вибори Київ |
| 2008–2010 | Аналітик КВУ |
| 2011 | Директор центру «Політика» |
| 2015 | Кандидат пол. наук, ТВЦ РФ |
| 2016 | Книга про пропаганду |
| 2018 | Harvard, книга про успіх |
| 2019 | Балотування «Голос», «Дій з нами» |
| 2022–2025 | Волонтерство, 52+ млн грн ЗСУ |
Джерела: uk.wikipedia.org, chesno.org.
Такий шлях – не кінець, а лише глава в історії, де Волинь зустрічає світові арени, а аналітика оживає в діях.