Київський сніг хрустів під ногами маленької Катерини, коли вона бігла додому з школи, а в голові крутилися розмови батька про серце – той самий орган, що б’ється не лише в грудях, а й у ритмі цілої нації. Народжена 8 лютого 1956 року в серці столиці Української РСР, Катерина Миколаївна Амосова успадкувала від легендарного батька Миколи Амосова не просто прізвище, а справжню місію рятувати життя. Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України – ці звання лише вершина айсберга її внеску в кардіологію. Авторка понад 400 наукових праць, наставниця десятків учених, вона перетворила складні механізми серцевої недостатності на практичні інструменти для лікарів по всій країні.
Її кар’єра – це не сухий список дат, а жива сага про прориви в діагностиці кардіоміопатій, лікування гострих коронарних синдромів та боротьбу з легеневим серцем. Від завідувачки кафедри в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця до професорки в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, Амосова завжди стояла на передовій. А ті бурхливі 2014–2018 роки, коли вона очолювала НМУ як ректор, стали випробуванням сили волі, де принципи етики зіткнулися з реаліями медичної освіти.
Сьогодні, на 70-му році життя, Катерина Миколаївна продовжує надихати, нагадуючи: здоров’я серця – це не лише пігулки, а й щоденні звички. Її дослідження змінили підходи до терапії мікросудинної стенокардії, а книга «Кардіологія у мене в крові» розкриває не тільки науку, а й душу кардіолога.
Династія з серцем: дитинство в тіні генія
У домі на бульварі Шевченка панував ритм операційної: батько, академік Микола Амосов, повертаючись з Інституту серцево-судинної хірургії, ділився історіями про перші трансплантації клапанів. Мати, Лідія Денисенко, лікарка-хірург і фізіотерапевт, додавала практичну нотку, навчаючи доньку першим урокам гігієни здоров’я. Катерина росла в оточенні медичних книг і дискусій про етику, де серце було не метафорою, а реальним об’єктом, що потребує турботи.
Школу закінчила екстерном у 15 років, демонструючи ту ж завзятість, що й батько. Ця родинна династія не тиснула – вона надихала. Чоловік Володимир Мішалов, професор, став партнером у науці, а донька Анна продовжує традицію, обираючи шлях у медицині. Спадщина Амосових – це не гени, а щеплення відповідальності за кожне серцебиття.
Ті вечори за сімейним столом, наповнені розмовами про ентеровіруси та жирно-кислотні спектри мембран, сформували характер. Катерина згадує: батько вчив, що свобода потрібна небагатьом, а впевненість у завтрашньому дні – більшості. Цей урок став її компасом у бурхливій медичній кар’єрі.
Від студентки до доктора: фундамент знань
1978 рік став поворотним: Київський медичний інститут, нині НМУ імені Богомольця, випустив Катерину з червоним дипломом. Інтернатура, ординатура – кожен крок наближав до серця проблеми. Кандидатська дисертація 1983 року про прогноз інфарктів міокарда розкрила закономірності гострих станів, а докторська 1988-го заглибилася в дилатаційну кардіоміопатію – хворобу, що руйнує серце зсередини.
З 1988-го – доцент, з 1990-го – завідувачка кафедри госпітальної терапії №1. Тут народилися перші монографії: «Практична гемостазіологія» (1994), «Руководство по тромболитической терапии» (1998). Професорське звання 1992 року закріпило статус. Ці роки – не спринт, а марафон: викладання, клініка, лабораторії, де кожен аналіз міг врятувати життя.
Студенти згадують її лекції як симфонії: прості слова пояснюють складні патогени, а приклади з практики оживають теорію. Під її керівництвом захистили дисертації 5 докторів і понад 49 кандидатів – школа, що живе в поколіннях лікарів.
Прориви в серцевині науки: ключові відкриття
Кардіологія для Амосової – поле бою з невидимим ворогом. Вперше в Україні вона довела роль ентеровірусів у змінах мембран при нестабільній стенокардії, розкривши, як віруси провокують хаос у судинах. Імунне запалення та оксидантний стрес у діастолічній серцевій недостатності – її дослідження змінили діагностику легеневої гіпертензії.
Дозозалежність статинів та інгібіторів АПФ при коронарних синдромах, ефективність останніх при мікросудинній стенокардії – ці знахідки врятували тисячі. Аутоімунні аспекти дилятаційної кардіоміопатії призвели до нових критеріїв діагностики. Понад 400 праць, 6 монографій, 26 патентів; Scopus h-index 10 (4761 цитата станом на 2020), Google Scholar – понад 635.
Вона віцепрезидентка Української асоціації кардіологів, членкиня ESC, головна редакторка «Серце і судини». Її робота – міст між лабораторією та палатою, де теорія стає порятунком. Лауреатка Держпремії 2000, Заслужена діячка науки 2002, Орден Ольги III 2017.
| Рік | Досягнення |
|---|---|
| 1983 | Кандидат наук |
| 1988 | Доктор медичних наук |
| 1990 | Завідувачка кафедри |
| 2000 | Член-кор. НАМН України |
| 2014–2018 | Ректор НМУ |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, amnu.gov.ua.
Ця таблиця ілюструє еволюцію: від фундаментальних досліджень до лідерства. Кожна сходинка – результат ночей за мікроскопом і консультацій з пацієнтами, чиї історії надихали на нові гіпотези.
Ректорський виклик: реформи в епіцентрі подій
Революція Гідності 2014-го висунула Катерину на ректорство НМУ – обрана колективом, вона взялася за антикорупцію. Заборонила хабарі, ввела прозорі конкурси, модернізувала Болонську систему. Студенти страйкували за неї, бо бачили зміни: сучасні симулятори, міжнародні партнери.
Та реформи наштовхнулися на опір. Контракти на тестування “Крок” стали детонатором: МОЗ звинуватило в невиконанні, відсторонивши в лютому 2018-го. Судові поновлення чотири рази, протести – університет розділився. Амосова назвала це “розправою” за принципи, викриваючи корупцію в закупівлях.
Березень 2018-го – остаточне звільнення, але спадщина залишилася: НМУ став сильнішим, з новими стандартами. Цей період загартував характер, показавши, як етика перемагає хаос.
Харківський етап: нові серця, нові горизонти
Після Києва – Харків, де з 2019-го Катерина Миколаївна професор кафедри кардіології в ХНУ імені Каразіна. Лабораторії МКЛ №8 стали платформою для досліджень серцевої недостатності в умовах війни. Студенти Харкова отримують знання від майстра, чиї лекції поєднують теорію з практикою на реальних пацієнтах.
Контакти: k.amosova@karazin.ua – двері відчинені для наукових дискусій. ORCID 0009-0000-4316-9541 фіксує свіжі публікації. Навіть у 70, на ювілеї 2026-го, вітають НАМН та Інститут Амосова – символ невтомності.
Вона продовжує редагувати журнали, консультувати асоціації. Переїзд до Харкова – не втеча, а розширення фронту: схід України потребує її експертизи не менше за Київ.
Поради Катерини Амосової для здорового серця
- Не куріть: Тютюн – головний убивця судин, скорочує життя на роки. Кинути – найкращий подарунок серцю.
- Оптимізуйте вагу: Надлишок кілограмів тисне на міокард, як важкий вантаж. Баланс калорій – ключ до легкості.
- Овочі та фрукти щодня: Антиоксиданти борються з оксидантним стресом, що Амосова вивчала роками.
- Фізична активність: 30 хвилин ходьби – профілактика серцевої недостатності. Батько навчив: рух – це життя.
- Контроль стресу: Медитація чи йога стабілізують тиск, зменшуючи ризик гіпертензії.
Ці рекомендації з її інтерв’ю та книги – прості кроки до довголіття. Застосовуйте, і серце віддячить ритмічним бітом.
Катерина Амосова – не просто ім’я в енциклопедіях, а живий пульс української медицини. Її битви з хворобами серця надихають молодих лікарів, а поради рятують повсякденне життя. У світі, де серце України б’ється нерівно, такі постаті нагадують: турбота повертає силу. А її шлях триває, обіцяючи нові відкриття.