Маршрут №55 від КП «Полтаваелектроавтотранс» щодня долає відстань між Критим ринком і мікрорайоном Яківці. Близько десяти кілометрів, сорок-п’ятдесят хвилин у дорозі, шість рейсів у кожен бік. Він не такий масовий, як центральні тролейбусні лінії, зате незамінний для тих, хто живе на околиці й цінує передбачуваність комунального транспорту.
Чому маршрут досі називають тролейбусом
Старий тролейбус №55 на базі Київ-6 працював ще в дев’яностих і був списаний близько 2012 року. Контактна мережа не дотягувалася до Яківців, тому коли маршрут відновили після паузи 2022 року, на лінію поставили автобуси. Номер залишили 55, щоб не плутати пасажирів. Звичка шукати саме «55 тролейбус Полтава» виявилася напрочуд живучою — люди досі вводять цю фразу в пошуковиках, хоча технічно це автобус.
Сьогодні на маршруті працюють низькопідлогові машини типу Богдан, з кондиціонером і опаленням. Одна машина зазвичай обслуговує всю лінію, і цього вистачає: пасажиропотік спокійний, але стабільний.
Як народжувався і змінювався маршрут
Полтавський тролейбусний рух розпочався 14 вересня 1962 року — тоді перші ЗіУ-5 вийшли на лінію між двома вокзалами. Мережа швидко зростала, у дев’яності роки місто мало понад сімдесят кілометрів проводів і понад сто п’ятдесят машин. Проте околиці, де не було проводів, завжди обслуговували автобуси.
Маршрут до Яківців спочатку ходив під номером 5. У перші місяці повномасштабної війни його тимчасово припинили — бракувало машин і палива. Відновили у травні 2022-го вже під новим номером 55. Це був свідомий крок: номер вивільнили після реорганізації мережі, а заодно підкреслили, що маршрут — повноцінна частина міської системи, а не тимчасова «маршрутка».
За роки він пережив ремонти доріг, об’їзди через пошкодження та зміну графіка. Станом на 2026 рік розклад стабільний уже понад пів року.
Шлях крізь різні обличчя Полтави
Сідаєш біля Крито го ринку — і одразу поринаєш у вир ранкової метушні: кошики з зеленню, запахи випічки, розмови бабусь, які приїхали з прилеглих сіл. Автобус повільно вибирається на вулицю Сінну, повз Кукольний театр — тут уже інша атмосфера: мами з візочками, діти, які йдуть на гуртки.
Далі — Технікум харчових технологій і Університет. Студенти з рюкзаками, навушниками, розмовами про сесію. Зупинка «Школа №5» збирає школярів і батьків. Площа Київська — справжній транспортний вузол: тут можна пересісти на інші автобуси й тролейбуси, які ще ходять під проводами.
Потім автобус повертає в промислову зону. Турбомеханічний завод — підприємство з майже столітньою історією — випускає робітників на зміну. База «Холодильник», Автоагрегатний завод — тут ритм уже зовсім інший: люди в робах, сумки з термосами, короткі кивки знайомим.
Вул. Української Центральної Ради, Редути, Пам’ятник — місця, де історія Полтавської битви 1709 року буквально під колесами. Редути — це залишки земляних укріплень, а зупинка «Пам’ятник» нагадує про героїв тієї епохи. Далі Інститут свинарства — унікальний науковий центр, де вивчають і вдосконалюють породи свиней. Мало хто з пасажирів знає, що за цією зупинкою ховається ціла дослідницька база.
Музей, Поворот, вул. Війська Запорозького — і нарешті м/р Яківці. Тут асфальт поступається місцем тихішим вулицям, з’являються приватні будинки, сади, запах скошеної трави й домашнього диму. Багато пасажирів виходять саме тут — хтось іде до городу, хтось до родичів, хтось просто додому після довгого робочого дня.
Зворотний шлях майже дзеркальний, але ввечері автобус уже везе втомлених людей назад до центру.
Розклад і реалії руху в 2026 році
Графік простий і стабільний. Шість рейсів у кожен бік:
Відправлення з Крито го ринку:
- 06:48
- 08:00
- 09:20
- 10:40
- 13:55
- 15:20
Прибуття в Яківці — приблизно через 40–50 хвилин. Зворотні рейси стартують за 10–15 хвилин після прибуття. Інтервал — від 70 до 90 хвилин. У будні й вихідні розклад однаковий.
Найзавантаженіші рейси — ранковий о восьмій і післяобідній о другій. Тоді в салоні більше студентів і працівників заводів. В інші години можна їхати майже в порожньому автобусі й насолоджуватися краєвидами.
Реальний час руху залежить від погоди та ремонтів. Після дощу окремі ділянки на околиці можуть бути слизькими, а в години пік у центрі іноді трапляються невеликі затримки. Один автобус на лінії означає, що будь-яка технічна пауза відчутна.
Вартість проїзду та хто користується маршрутом
Проїзд коштує 12 гривень. Оплата — у водія або кондуктора, готівкою чи карткою. Пільги діють за стандартними правилами міста.
Пасажири тут дуже різні. Вранці — робітники турбомеханічного та автоагрегатного заводів, студенти університету й технікуму. Опівдні — люди, які їдуть до Яківців у справах або на дачу. Увечері — ті самі робітники й студенти, тільки втомленіші. Багато постійних пасажирів знають один одного в обличчя й іноді перекидаються кількома словами.
Для жителів Яківців цей маршрут — часто єдиний комунальний варіант. Приватні маршрутки коштують дорожче (близько 15 гривень) і не завжди дотримуються графіка. Тому 55-й залишається вибором тих, хто цінує стабільність і нижчу ціну.
Поради пасажирам для комфортної поїздки
Плануйте час заздалегідь. Інтервал до півтори години — це не помилка, а особливість маршруту. Якщо маєте важливу зустріч чи поїзд, приїжджайте на зупинку за 10–12 хвилин. Користуйтеся GPS-моніторингом. На сайті gps.poltava.ua видно, де саме зараз автобус і скільки приблизно чекати. Це особливо корисно взимку або під час ремонтів. Обирайте зручний рейс під свій ритм. Ранковий о 8:00 — для тих, хто йде на роботу чи пари. Рейс о 10:40 зручний для тих, хто має справи в центрі й повертається до обіду. Останній рейс о 15:20 забирає тих, хто працював у першу зміну. Беріть із собою воду та легкий перекус. У спеку салон може нагріватися, а в холодну пору — навпаки. Дорога не довга, але для літніх людей і дітей це важливо. Звертайте увагу на можливі об’їзди. Після сильних дощів або ремонтних робіт автобус іноді змінює шлях у районі Редутів або Корпусного парку. Водій завжди повідомляє про це в салоні. Для студентів і працівників заводів. Найкраще сідати на «Університеті» або біля Турбомеханічного заводу — там найменше ймовірність стояти весь шлях. Альтернативи на випадок паузи. Якщо автобус запізнюється більше ніж на 20 хвилин, можна розглянути маршрутки №38 або №45 — вони теж йдуть у бік Яківців, але коштують дорожче й не завжди зупиняються там, де потрібно.
Як поєднувати з іншими маршрутами Полтави
На Крито му ринку та площі Київській 55-й перетинається з багатьма іншими лініями. Звідси можна легко пересісти на тролейбуси, які ще курсують у районах з контактною мережею. Якщо ви їдете з вокзалу — зручніше сісти на маршрутку №29 до Горбанівки, а потім пересісти на 55-й біля ринку.
Для тих, хто часто користується громадським транспортом Полтави, корисно мати в телефоні одразу два додатки: gps.poltava.ua для реального часу та EasyWay для загального планування.
Маршрут, який тримає зв’язок між епохами
55-й не найшвидший і не найчастіший. Він не везе сотні людей щогодини, як центральні тролейбуси. Але саме завдяки таким маршрутам Полтава залишається цілісним містом — не розділеним на «центр» і «далекі околиці», а з’єднаним ниткою, яка щодня перевозить студентів, робітників, бабусь із кошиками та людей, які просто хочуть дістатися додому.
Сьогодні, коли багато хто говорить про електрифікацію транспорту та нові лінії, цей скромний автобусний маршрут продовжує виконувати свою тиху роботу. Він нагадує: іноді найважливіші зв’язки — не ті, що на карті виглядають найяскравіше, а ті, що день за днем, рейс за рейсом, тримають місто живим і згуртованим.
Якщо ви коли-небудь сядете в цей автобус рано-вранці біля Крито го ринку, обов’язково подивіться у вікно. Ви побачите, як за сорок хвилин Полтава змінює кілька облич — від торгового гамору до студентської енергії, від заводського гудіння до тихого сільського спокою Яківців. І, можливо, зрозумієте, чому люди досі називають його «55 тролейбус Полтава» — не через техніку, а через пам’ять і звичку, яка міцніше за дроти.