Тролейбус 1 у Житомирі — це електрична артерія, яка вже понад шістдесят років пульсує разом із містом. Він народився 1 травня 1962 року, коли перші п’ять машин вийшли на лінію від Привокзального майдану до центру. Три з них прибули вживаними з Москви, а два — новенькі ЗіУ-5. Тоді за рік перевезли 2,4 мільйона пасажирів. Сьогодні той самий номер, уже в кільцевому варіанті, продовжує зшивати вокзал, центр, університетські квартали та Смолянку в єдину зручну петлю.
З самого початку маршрут 1 був не просто транспортом. Він став символом модернізації Житомира післявоєнної доби. Дроти, натягнуті над вулицями Леніна (нині — Київська та інші), замінили трамвайні колії на окремих ділянках. Тихий гул моторів і відсутність диму одразу сподобалися жителям. Місто отримало чистий і місткий вид транспорту, здатний перевозити великі потоки людей у години пік.
У 1960-1970-х мережа стрімко розросталася. З’явилися нові лінії на Крошню, Гідропарк, до фабрик. Маршрут 1 подовжували та видозмінювали, аби охопити нові мікрорайони. У 1981 році запустили кільцеві варіанти 1А та 1Б — вони дозволяли пасажирам об’їжджати центр без пересадок. У 1986-му їх тимчасово об’єднали в один кільцевий 1, а у 2019 році знову розділили на два протилежні напрямки. Таке «дихання» маршруту відображало реальні потреби міста: більше охоплення, менше пересадок, швидше сполучення між вокзалом і житловими масивами.
Сьогодні тролейбус 1А курсує за чітким кільцем: Залізничний вокзал — Автовокзал — ТРЦ «Глобал» — майдан Згоди — вулиця Князів Острозьких — Хлібна — Небесної Сотні — Кінотеатр «Україна» — Театральна — майдан Корольова — Старий бульвар — Університет Франка — вулиця Довженка — Юрія Вороного — Жуйка — провулок 3-й Магазинний — майдан Смолянський — Лук’яненка — Івана Огієнка — майдан Польовий — Корольова — ТЦ «ЗаТак» — Шевченка — Гоголівська — і назад до вокзалу.
Другий варіант, 1Б, іде через Космонавтів і Телецентр, створюючи додаткову петлю в іншому секторі. Разом вони дають жителям можливість без пересадок дістатися з південних районів до центру та залізничного вокзалу. Інтервали в години пік — 5–8 хвилин, увечері — до 15–20. Розклад доступний на зt.rozklad.in.ua, а реальний рух можна відстежити на онлайн-карті Житомирського ТТУ.
Сучасний парк кардинально змінився порівняно з 1962 роком. Старі ЗіУ-5 та ОдАЗи давно на пенсії. За останні роки місто отримало десятки нових та оновлених машин завдяки співпраці з європейськими партнерами та ЄБРР. У 2026 році очікується поповнення низькопідлоговими зчленованими тролейбусами зі Швейцарії — десять двосекційних і три трисекційні як донори запчастин. Це означає ширші двері, зручний заїзд для візків та колясок, більше місця всередині. Тихий хід і сучасна система кондиціонування перетворюють поїздку на приємну частину дня, а не на вимушену необхідність.
Поїздка тролейбусом 1 — це водночас екскурсія містом. З вікон відкривається панорама Театральної з її кам’яницями та університетськими корпусами. На майдані Згоди завжди жваво: люди поспішають на роботу, студенти йдуть на пари, бабусі несуть торбинки з ринку. Далі — quieter вулиці Смолянки, де тролейбус стає справжнім «домашнім» транспортом для тисяч родин. Багато хто пам’ятає, як саме цим маршрутом їздив до школи чи на першу роботу. Деякі водії — вже в третьому поколінні на цій лінії. Вони розповідають, що дроти «пам’ятають» старі повороти, а іскри на контактному проводі в дощові дні — це ніби привіт з 1960-х.
Екологічний бік теж важливий. Тролейбус не забруднює повітря в центрі, не створює шуму дизельного двигуна. У місті, де багато зелених зон і парків, це відчутний плюс. У 2024 році весь електротранспорт Житомира перевіз 36 мільйонів пасажирів — значна частка припала саме на маршрути 1А та 1Б. Багато пільговиків користуються безкоштовно: пенсіонери за віком та люди з інвалідністю III групи за наявності пільгової картки.
Цікаві факти про тролейбус 1 у Житомирі
- Перший рік роботи приніс 2,4 млн пасажирів — для міста з населенням близько 150 тисяч це був справжній рекорд.
- У 1980-х піковий обсяг перевезень сягав 75 млн осіб на рік на всій тролейбусній мережі.
- Деякі родини водіїв працюють на маршруті 1 вже кілька десятиліть — досвід передається від батька до сина.
- У 1962 році тимчасове депо облаштували в будинку, що згорів (на його місці тепер готель «Житомир»).
- Сучасні низькопідлогові машини зі Швейцарії, які прибудуть у 2026 році, зроблять маршрут ще доступнішим для людей з обмеженою мобільністю.
- Тролейбус 1 — єдиний маршрут, який з 1962 року майже безперервно пов’язує вокзал із центром і південними районами.
Практична сторона користування маршрутом проста. Вартість проїзду в електротранспорті (станом на 2026 рік): 12 грн — транспортною карткою, 14 грн — банківською карткою або через телефон, 20 грн — разовий QR-квиток у терміналі. Пільговики з відповідними картками їдуть безкоштовно. Валідувати потрібно обов’язково — контролери працюють регулярно.
Найзручніше купувати проїзний на 120 поїздок — 400 грн на місяць. Це вигідно для тих, хто їздить щодня. Реальний час руху можна перевірити на сайті zt.rozklad.in.ua або в Telegram-каналах Житомирського ТТУ. У години пік (7:30–9:00 та 17:00–19:00) краще виходити на зупинку заздалегідь — місця швидко заповнюються.
Для туристів тролейбус 1 — ідеальний спосіб швидко зорієнтуватися в місті. З вокзалу можна без пересадок доїхати до центру, прогулятися Театральною, а потім продовжити до Смолянки чи повернутися назад. Літні люди цінують низький рівень шуму та плавний хід — сучасні машини майже не трясуться на поворотах. Батьки з візочками теж задоволені: нові низькопідлогові моделі дозволяють заїхати без допомоги.
Майбутнє маршруту виглядає оптимістично. Крім швейцарських машин, місто планує подальше оновлення парку та розвиток контактної мережі. Нові лінії на Мальованку вже працюють, а тролейбус 1 залишається основою центрального кільця. Він не просто перевозить людей — він зберігає пам’ять про те, яким Житомир був у 1960-х, і водночас допомагає місту рухатися вперед.
Коли ви сідаєте в тролейбус 1 на Залізничному вокзалі, дроти над головою ведуть вас крізь десятиліття. Минаєте старі й нові будівлі, чуєте, як місто живе своїм ритмом, і розумієте: цей маршрут — частина душі Житомира, яка не згасла за шість десятиліть і точно не згасне найближчим часом.