У Кривому Розі тролейбуси не просто курсують вулицями — вони буквально зшивають місто, яке тягнеться на понад сто кілометрів уздовж кар’єрів і заводів. Відкрита 25 грудня 1957 року система вже майже сімдесят років залишається одним із найважливіших елементів повсякденного життя індустріального центру. Сьогодні тут працює 21 маршрут, парк налічує 108 пасажирських тролейбусів плюс три службові, а загальна протяжність маршрутів перевищує 650 кілометрів.
Особливість криворізької мережі — активне впровадження гібридних машин з дизель-генераторними установками. Це дозволяє «рогатим» долати ділянки без контактної мережі або працювати під час перебоїв з електропостачанням. Безкоштовний проїзд для мешканців за «Карткою криворіжця» (включно з внутрішньо переміщеними особами) робить систему особливо соціально значущою. У 2026 році, попри всі виклики, місто продовжує модернізувати парк і навіть запускає нові маршрути.
Як усе починалося: перші «рогаті» на криворізьких вулицях
У 1950-х Кривий Ріг стрімко зростав як столиця залізорудного басейну. Робітничі райони на півночі міста потребували надійного транспорту, який міг би долати великі відстані й перевозити сотні людей у зміну. 25 грудня 1957 року на лінію вийшли перші 15 тролейбусів моделей МТБ-82 та МТБ-82Д. Вони з’єднали центр з рудниками й новобудовами. Загальна довжина початкових ліній становила близько 49 кілометрів.
Перші водії — тридцять осіб — освоювали нову техніку в умовах, коли місто ще тільки формувало інфраструктуру. Тролейбуси швидко довели свою ефективність: вони не диміли, як автобуси того часу, могли перевозити більше пасажирів і краще справлялися з довгими маршрутами. Уже в перші роки стало зрозуміло, що «рогаті» — це не тимчасове рішення, а основа майбутньої транспортної системи.
Золоті десятиліття: розквіт мережі в 1960–1980-х
1960-ті та 1970-ті стали періодом найбільшого розширення. Місто зростало мікрорайонами, і тролейбусні лінії прокладали слідом за новим житлом. У 1970-х з’явилася Деконська петля — важливий транспортний вузол, який дозволив оптимізувати рух. Застарілі МТБ поступово замінювали на більш сучасні ЗіУ-5, а потім на масові ЗіУ-9 (ЗіУ-682). Саме «зіушки» стали справжнім символом криворізького тролейбуса на десятиліття.
У 1980-х мережа досягла піку розвитку. Тролейбуси курсували майже всіма основними напрямками, з’єднуючи північні рудники з південними районами, вокзалом і промисловими зонами. Місто, яке і сьогодні вважають одним із найдовших в Європі, отримало транспорт, здатний ефективно долати ці відстані. Пасажиропотік зростав разом з населенням і промисловістю.
Від радянських машин до сучасних гібридів: еволюція парку
Після 1991 року постачання нової техніки сповільнилося, але криворізькі майстри не зупинялися. На зміну ЗіУ прийшли моделі ЮМЗ Т1, ЮМЗ Т2, низькопідлогові ЛАЗ Е183D1 та ЮМЗ Е186. Найважливішим кроком стало впровадження дизель-генераторних установок (ДГУ) на базі ЮМЗ Т1Р/Т2П і Т2.
Ці гібридні тролейбуси можуть рухатися без контактної мережі на відстані до десятків кілометрів. Для міста з великими проміжками між районами та періодичними перебоями електропостачання така технологія виявилася вкрай корисною. Станом на 2026 рік у парку вже понад десяток таких модернізованих машин, і їх кількість продовжує зростати.
У 2019–2020 роках парк суттєво оновили: надійшли 54 низькопідлогові тролейбуси «Дніпро Т203» (12-метрові, пасажиромісткість до 100 осіб, 31 сидяче місце). Машини зібрані на потужностях у Дніпрі за участі МАЗ. Вони вийшли на маршрут №20 і значно підвищили комфорт для пасажирів. Поряд з ними досі працюють перевірені часом ЗіУ-682, ЮМЗ Т2 та інші моделі — у Кривому Розі вміють берегти техніку й давати їй друге життя.
Сучасна мережа: 21 маршрут, два депо та щоденна робота
Станом на червень 2026 року в Кривому Розі діє 21 тролейбусний маршрут (№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 18, 20, 21, 22, 23, 24). Довжина контактної мережі перевищує 260 кілометрів, а загальна протяжність маршрутів — майже 655 кілометрів.
Роботу забезпечують два тролейбусні депо: №1 (на вулиці Армавірській) та №2 (на Дніпровському шосе). Одне колишнє депо законсервували у 2022 році. Щодня на лінію виходить близько 100 тролейбусів. Оператор — комунальне підприємство «Міський тролейбус», яке також має автотранспортний підрозділ.
Особливої уваги заслуговує маршрут №6, запущений 6 червня 2026 року. Він з’єднує Майдан Олександра Химиченка зі станцією Кривий Ріг-Головний і частково працює в режимі ДГУ. Новий маршрут з’явився на заміну занепадаючій маршрутці й забезпечує зручний під’їзд до Центрального кладовища. Проїзд у ньому, як і в усьому комунальному транспорті міста, безкоштовний для мешканців.
Виклики воєнного часу та стійкість системи
Повномасштабна війна не зупинила криворізький тролейбус. Навпаки — у 2022–2026 роках капітально відремонтували десятки машин, багато з них отримали ДГУ. Це дозволило зберігати рух навіть за умов дефіциту електроенергії. З січня 2026 року через обмеження в енергосистемі дещо скоротили випуск у міжпік, але основні маршрути та години пік залишилися стабільними.
Місто демонструє послідовну політику: попри значне навантаження на бюджет, безкоштовний проїзд у тролейбусах, автобусах і трамваях для всіх мешканців (включно з переселенцями) зберігають. Це рідкісний приклад, коли соціальна доступність транспорту ставиться вище за короткострокову економію.
Техніка, що пише історію: від МТБ до гібридів з автономним ходом
Сучасний парк Кривого Рогу — це мікст старої надійності та новітніх рішень. ЗіУ-682 (11 одиниць) досі возять пасажирів завдяки простоті конструкції та можливості ремонту на місці. ЮМЗ Т2 (16 одиниць) та їхні гібридні версії з ДГУ стали основою для автономного руху. Сучасні «Дніпро Т203» (54 одиниці) забезпечують комфорт низької підлоги та кращу енергоефективність.
Дизель-генераторна установка — це невеликий дизельний двигун з генератором, який живить тягові електродвигуни, коли немає напруги в контактній мережі. У Кривому Розі такі машини курсують на маршрутах №6 і №24, а також використовуються для подовження ліній без будівництва нових проводів. Місцеві майстри навчилися робити якісні конверсії, фактично даючи старим тролейбусам нове життя.
| Модель | Кількість (приблизно) | Період | Особливості |
|---|---|---|---|
| ЗіУ-682 | 11 | 1987–1999 | Класична радянська модель, проста в ремонті |
| ЮМЗ Т2 / з ДГУ | 16+ | 2001–2008 + модернізація | Гібриди з автономним ходом |
| Дніпро Т203 | 54 | 2019–2020 | Низькопідлоговий, сучасний комфорт |
| ЛАЗ Е183 / ЮМЗ Е186 | 8 | 2005–2011 | Низькопідлогові моделі |
Дані узагальнені зі стану парку на 2026 рік. Реальна кількість може трохи змінюватися через ремонти та списання.
Цікаві факти про тролейбуси Кривий Ріг
Рекордна поїздка. У вересні 2017 року гібридний ЮМЗ Т2 (№656) встановив національний рекорд: за три дні подолав 1200 кілометрів без контактної мережі, проїхавши з Кривого Рогу до Житомира й назад. Це довело реальну придатність ДГУ-технології для далеких рейсів.
Перший парк складався лише з 15 машин, а сьогодні їх понад сотня. За сімдесят років система перевезла десятки мільйонів пасажирів — у 2011 році, наприклад, тролейбуси перевезли понад 27 мільйонів осіб.
Кривий Ріг — одне з перших українських міст, де почали активно конвертувати звичайні тролейбуси в гібриди з автономним ходом. Сьогодні таких машин уже понад десяток, і процес триває.
Маршрут №6, запущений у червні 2026 року, не просто з’єднав два райони — він замінив маршрутку й забезпечив безкоштовний під’їзд до Центрального кладовища, розв’язавши важливу соціальну проблему.
Безкоштовний проїзд у всьому комунальному транспорті міста (включно з тролейбусами) для мешканців зберігається навіть у 2026 році — це свідомий вибір місцевої влади на користь доступності та підтримки людей.
Практичний бік: як користуватися системою сьогодні
Для новачків важливо знати кілька простих речей. «Картка криворіжця» дає право на безкоштовний проїзд — її оформлюють у спеціальних пунктах або через додатки. Гості міста можуть скористатися звичайним квитком або оплатити проїзд (якщо немає пільг).
Тролейбуси з ДГУ легко впізнати за характерним звуком двигуна на автономних ділянках — вони не «зависають» на кінцевих, де немає проводів. Найкраще орієнтуватися за табло на зупинках або перевіряти актуальний розклад на спеціалізованих міських ресурсах.
У години пік інтервали на популярних маршрутах (наприклад, №8, №20) можуть становити 10–20 хвилин, а ввечері — до 30–50 хвилин. Якщо плануєте поїздку в новий район або на кладовище — зверніть увагу на маршрут №6.
Тролейбуси Кривий Ріг — це не просто транспорт. Це історія міста, яке вміє зберігати старе й сміливо впроваджувати нове. Це історія інженерів, які в майстернях депо дають друге життя старим машинам, і водіїв, які щодня долають десятки кілометрів. Це історія про те, як навіть у найскладніші часи сталева мережа продовжує працювати, з’єднуючи людей, райони й покоління.
Місто продовжує оновлювати парк, запускати нові маршрути та вдосконалювати гібридні технології. Кожен модернізований тролейбус — це маленька перемога місцевої винахідливості. І поки над криворізькими проспектами натягнуті дроти, а «рогаті» велетні тихо котяться вулицями, місто залишається на зв’язку — живим, рухливим і незламним.