Так, мікрозайми подають до суду — і в 2026 році це вже не виняток, а поширена практика. Особливо коли борг переходить до факторингових компаній або коли прострочка триває понад три-шість місяців. Водночас суди рідко задовольняють позови повністю: часто зменшують суму в два-три рази, відкидають надмірні штрафи та пеню, а іноді й повністю відмовляють кредитору через брак доказів або пропущену позовну давність.
Борг перед мікрофінансовими організаціями наприкінці 2025 року сягнув 27,65 мільярда гривень. Це зростання на 7,7 мільярда за рік. Багато позик, узятих на 5–15 тисяч гривень, у позовних заявах «розбухають» до 30–60 тисяч завдяки відсоткам, штрафам і пені. Проте судова машина не завжди працює на користь кредитора. Вона вимагає доказів, перевіряє розрахунки та враховує законодавчі обмеження.
Коли та чому МФО переходять від дзвінків до суду
Мікрофінансові організації рідко подають позов одразу після першого пропущеного платежу. Спочатку вони використовують досудові методи: SMS, дзвінки, передачу боргу колекторським компаніям. Колектори мають обмеження — не більше двох дзвінків на день від однієї компанії, заборону на погрози та тиск у нічний час.
Якщо боржник ігнорує вимоги кілька місяців, кредитор починає розглядати судовий варіант. Найчастіше позови з’являються після 90 днів прострочки, а пік припадає на 6–12 місяців. За цей час борг накопичує штрафи, і кредитору вигідно зафіксувати велику суму в рішенні суду.
Деякі МФО свідомо затягують момент звернення до суду, сподіваючись на добровільне повернення або передаючи портфель факторинговій компанії. Факторингові фірми купують борги пакетами за 10–20% від номіналу і вже самі подають масові позови. Для них суд — основний інструмент стягнення.
Хто найчастіше подає позови у 2026 році
Не всі мікрофінансові організації однаково агресивні. Великі гравці з власними юридичними відділами або ті, хто активно продає борги, подають позови частіше.
Ось типова картина за судовою практикою:
- ШвидкоГроші та Moneyveo (МаніВео) — активні прямі позови або через факторинг, часто після 90+ днів.
- Credit7 / CreditPlus, Miloan, Кредит Каса — високий рівень звернень, особливо щодо боргів від 10 тисяч гривень.
- Факторингові компанії (ЄАПБ, Свеа Фінанс, Юніт Капітал, Коллект Центр та інші) — лідери за кількістю масових позовів. Вони купують прострочені портфелі і подають сотні справ одночасно.
Дрібні борги до 3–5 тисяч гривень рідко доходять до суду — витрати на юриста та судовий збір перевищують вигоду. Натомість борги від 15 тисяч гривень мають високий шанс опинитися в суді.
Як формується сума в позові та чому вона часто завищена
У позовній заяві кредитор зазвичай вимагає:
- тіло позики;
- відсотки за користування;
- штрафи та пеню;
- інфляційні втрати та 3% річних;
- судовий збір.
Відсотки за мікрозаймами обмежені законом «Про споживче кредитування» — максимальна денна ставка не може перевищувати 1%. Багато договорів, укладених після відповідних змін, містять вищі ставки, і суди їх коригують.
Найбільше «роздування» відбувається за рахунок штрафних санкцій. Кредитори часто нараховують пеню та штрафи, що в кілька разів перевищують тіло кредиту. Суд має право зменшити такі санкції, якщо вони явно непропорційні (стаття 551 Цивільного кодексу України). На практиці зменшення на 50–70% — звичайна справа.
Окремий важливий нюанс стосується періоду воєнного стану. Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення позичальник звільняється від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення. Усі такі нарахування, зроблені з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню. Суди активно застосовують цю норму і відмовляють у стягненні пені за воєнний період.
Важливо: навіть якщо МФО або факторингова компанія виграє справу, реальна сума до стягнення часто виявляється значно меншою за заявлену завдяки втручанню суду.
Електронні договори та докази: слабке місце багатьох позовів
Більшість мікрозаймів видається онлайн через застосунки або сайти. Для визнання договору дійсним кредитор повинен довести:
- факт укладення договору (SMS-підпис, одноразовий ідентифікатор, логіни);
- ідентифікацію позичальника;
- фактичне перерахування коштів на картку.
На практиці багато позовів «падають» саме через брак таких доказів. Факторингові компанії іноді не можуть підтвердити правильність відступлення права вимоги — документи формальні, а згода боржника не завжди потрібна, але докази переходу боргу суд перевіряє ретельно.
Якщо в матеріалах справи немає виписки про переказ коштів або логів електронного підпису, боржник має реальний шанс домогтися відмови в позові або суттєвого зменшення суми.
Що відбувається після рішення суду
Якщо суд задовольняє позов (повністю чи частково), кредитор отримує виконавчий лист. З 2026 року виконавче провадження цифровізовано — арешт рахунків у банках відбувається автоматично після запиту виконавця. З зарплати можуть утримувати до 20–50% залежно від ситуації.
Однак є protections: не можна звернути стягнення на єдине житло боржника (з певними винятками), а також на речі першої необхідності. Багато хто уникає арешту майна, домовляючись про реструктуризацію вже на стадії виконавчого провадження.
Поради
Якщо ви отримали ухвалу суду про відкриття провадження за позовом МФО або факторингової компанії, панікувати не варто — у вас є реальні інструменти захисту. Дійте швидко й послідовно.
- Не ігноруйте повістку чи ухвалу. Якщо не подати відзив у встановлений строк, суд з великою ймовірністю задовольнить позов у повному обсязі. Відзив — це ваш основний документ, де ви викладаєте заперечення щодо розрахунку боргу, вимагаєте оригінали документів і заявляєте про позовну давність.
- Заявіть про позовну давність. Загальний строк — три роки. З 4 вересня 2025 року перебіг позовної давності відновлено. Якщо останній платіж був давно, а кредитор подав позов пізно — цей аргумент може стати вирішальним. Заявити про нього потрібно обов’язково, інакше суд не застосує його автоматично.
- Вимагайте зменшення штрафних санкцій. Посилайтеся на статтю 551 ЦК України та на норми про заборону нарахування пені під час воєнного стану. Навіть якщо кредитор включив такі суми в позов, суд їх зніме.
- Перевіряйте докази кредитора. Вимагайте оригінал договору, виписку про переказ коштів, документи про відступлення права вимоги (якщо борг проданий). Брак доказів — часта причина часткової або повної відмови в позові.
- Розгляньте реструктуризацію або банкрутство. Навіть після позову можна запропонувати суду графік погашення. Якщо борг непідйомний — процедура банкрутства фізичної особи дозволяє списати значну частину зобов’язань (у 2025–2026 роках процедура стала доступнішою та цифровізованою).
- Звертайтеся за безоплатною правничою допомогою. У кожному регіоні є центри безоплатної правничої допомоги, де можна отримати консультацію та допомогу з підготовкою відзиву. Антиколекторські спільноти та профільні юристи також часто працюють з такими справами.
Реальність 2026 року така: мікрозайми в суді — це вже не лякалка, а робочий інструмент стягнення. Але цей інструмент працює в обидві сторони. Боржник, який не ігнорує процес і грамотно використовує законодавчі можливості, майже завжди зменшує суму або навіть домагається відмови в позові. Головне — не чекати, поки арештують рахунки, а діяти одразу після отримання перших документів із суду.