Так, у 2026 році українці знову переведуть годинники. 29 березня о третій годині ранку стрілки рушать на годину вперед — почнеться літній час. 25 жовтня о четвертій ранку їх повернуть назад. Це відбудеться попри те, що Верховна Рада ще в липні 2024 року ухвалила законопроєкт про повну відмову від сезонних змін. Президент його не підписав, і країна продовжує жити за постановою Кабінету Міністрів 1996 року.
Ця ситуація тягнеться вже майже два роки. Закон завис у статусі «передано на підпис», і ніхто не знає, коли або чи взагалі щось зміниться. Тим часом біологічні ритми мільйонів людей щороку переживають невеликий, але відчутний стрес.
Історія «часових гойдалок» в Україні
Переведення годинників в Україні має довгу і заплутану історію. У радянські часи діяв «декретний час» — постійне зміщення на годину вперед. У 1990-му його скасували, а з 1996 року остаточно закріпили нинішню схему: остання неділя березня — вперед, остання неділя жовтня — назад. Постанова №509 від 13 травня 1996 року досі залишається основним документом, що регулює обчислення часу.
Були спроби змінити систему. У 2011 році парламент намагався залишити постійний літній час, але це викликало хвилю невдоволення на заході країни — там сонце сходить пізніше, і діти йшли до школи в темряві. Постанову швидко скасували. У 2021-му знову пробували законодавчо закріпити скасування, але не вистачило голосів.
Найсерйозніша спроба сталася в 2024 році. 16 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4201 «Про обчислення часу в Україні». Документ передбачав відмову від переходів і встановлення постійного зимового (стандартного) часу — UTC+2. Закон підписав спікер Руслан Стефанчук і направив президенту. Володимир Зеленський його не підписав і не наклав вето. Станом на середину 2026 року документ залишається в підвішеному стані.
Чому рішення досі не ухвалили
Причин кілька. По-перше, наукова спільнота розділилася. Національна академія наук України та частина лікарів наполягають на скасуванні — постійний стандартний час краще узгоджується з сонячним циклом і зменшує навантаження на серцево-судинну систему. Інша частина науковців та деякі економісти вважають, що вечірнє світло все ж дає певні переваги, особливо в умовах енергетичних викликів.
По-друге, політичний нюанс. Законопроєкт ініціював спікер парламенту. Накласти вето або просто не підписати — це делікатна ситуація всередині владної команди. Тому обрали тактику «ніяких дій».
По-третє, питання гармонізації з Європейським Союзом. Більшість країн ЄС досі переводять годинники. Повністю скасувати перехід в Україні означало б певне відставання від європейського графіка, хоча Євросоюз сам уже кілька років не може дійти єдиного рішення.
Як переведення годинників впливає на здоров’я
Найбільше обговорюють саме медичний аспект. Організм людини керується внутрішнім біологічним годинником — супрахіазматичним ядром у гіпоталамусі. Коли ми змушуємо його перебудовуватися за одну ніч, виникає десинхронізація.
Дослідження показують чітку картину. Після весняного переходу на літній час (коли ми втрачаємо годину сну) у перші 2–3 дні зростає кількість інфарктів міокарда. За даними метааналізу, опублікованого в Deutsches Ärzteblatt International, відносний ризик збільшується приблизно на 4–5 %. В окремих регіонах США фіксували стрибок до 24 % у понеділок після переходу. Зростає також ризик ішемічного інсульту та госпіталізацій через фібриляцію передсердь.
Восени, коли ми «повертаємо» годину, ефект м’якший, але все одно присутній — організм реагує на зміну світлового режиму. Особливо вразливі люди з хронічними захворюваннями серця, гіпертонією, порушеннями сну, а також діти та люди старшого віку. У перші дні після зміни багато хто скаржиться на дратівливість, зниження концентрації, головний біль і відчуття «розбитості».
У воєнний час ці ефекти накладаються на хронічний стрес, нерегулярний графік через відключення світла та тривожність. Для тих, хто працює позмінно або має маленьких дітей, переведення годинників стає додатковим фактором виснаження.
Економічні та практичні аргументи
Колись головним приводом для запровадження літнього часу була економія електроенергії на освітленні. Сьогодні, коли майже всі використовують LED-лампи, цей аргумент значно ослаб. Дослідження останніх років показують, що реальна економія або мінімальна, або взагалі відсутня — бо основне споживання змістилося на інші прилади та кондиціонування.
Натомість з’являються інші мінуси: зростання кількості ДТП у перші дні після весняного переходу, зниження продуктивності праці, додаткові витрати на переналаштування графіків транспорту та комунальних служб. У сільському господарстві та на підприємствах з безперервним циклом кожна зміна часу вимагає коригування технологічних процесів.
Що відбувається в інших країнах
Близько 70 країн світу досі використовують сезонне переведення годинників. У Європі більшість держав ЄС зберігає цю практику. Деякі країни повністю відмовилися: Білорусь, Ісландія, Росія (після кількох експериментів залишила постійний час), частина країн Латинської Америки та Африки.
У США триває дискусія про постійний літній час — Конгрес кілька разів розглядав відповідні законопроєкти, але остаточного рішення немає. Канада в основному синхронізується зі США. У ЄС Європарламент ще у 2019 році підтримав ідею скасування, але країни-члени не змогли домовитися про єдиний підхід.
Україна в цьому питанні опинилася в проміжному стані — формально готова до скасування, але фактично продовжує стару систему.
Поради, як адаптуватися до переведення годинників
Коли скасування відкладається, доводиться жити з реальністю. Ось практичні кроки, які дійсно допомагають зменшити негативний ефект:
- За тиждень до весняного переходу (коли втрачаємо годину) починайте поступово зсувати час сну. Кожного вечора лягайте на 10–15 хвилин раніше. Так організм втратить не повну годину за одну ніч, а розподілить навантаження.
- Ранкове світло — найпотужніший сигнал для біологічного годинника. У перші дні після переходу намагайтеся якнайшвидше потрапити на денне світло, навіть якщо це 10–15 хвилин прогулянки.
- Вечірнє затемнення. За 1–2 години до сну зменшуйте яскравість екранів, використовуйте тепле світло або спеціальні окуляри, що блокують синє світло.
- Кофеїн і алкоголь. У дні адаптації обмежте каву після обіду та алкоголь увечері — вони заважають глибокому сну саме тоді, коли організм його найбільше потребує.
- Для дітей. Дитячий біологічний годинник менш гнучкий. За 4–5 днів до зміни часу починайте зсувати режим сну і пробудження маленькими кроками. Це значно полегшить перші дні.
- Для людей з хронічними захворюваннями. Проконсультуйтеся з лікарем заздалегідь. Іноді коригують час прийому ліків (особливо гіпотензивних та серцевих) на період адаптації.
Восени адаптація зазвичай проходить легше — ми «отримуємо» годину, і організм сприймає це як додатковий відпочинок.
Що буде далі
Поки закон не підписаний, Україна й надалі житиме за двома часами на рік. Якщо документ все ж набуде чинності, перехід на постійний зимовий час, ймовірно, відбудеться восени — після останнього переведення назад. Тоді країна остаточно відмовиться від «часових гойдалок».
Для західних регіонів це означатиме більше ранкового світла взимку. Для східних — дещо раніше темнітиме ввечері. Загалом же більшість медиків сходяться на думці, що стабільний час без сезонних стрибків корисніший для здоров’я населення в довгостроковій перспективі.
Питання «чи будуть переводити годинник» у 2026 році має чітку відповідь: так, будуть. А от чи стане це останньою такою процедурою — залежить від політичної волі та готовності суспільства остаточно закрити цю багаторічну історію.