Самовільне спалювання сухої трави, стерні, опалого листя чи рослинних залишків в Україні карається штрафом від 3060 до 6120 гривень для звичайних громадян. Для посадових осіб сума зростає до 15 300–21 420 гривень. Якщо вогонь розвели на території природно-заповідного фонду, громадяни платять уже 6120–12 240 гривень, а посадовці — до 30 600 гривень. Ці цифри закріплені статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і залишаються чинними у 2026 році.
Коли полум’я виходить з-під контролю і знищує лісові масиви, зелені насадження чи спричиняє тяжкі наслідки, відповідальність переходить у кримінальну площину. Тоді можливий штраф від 91 800 до 153 000 гривень або обмеження чи позбавлення волі на строк від двох до п’яти років. В умовах воєнного стану навмисний підпал сухостою можуть кваліфікувати як диверсію — і тоді терміни сягають 15 років або навіть довічного ув’язнення з конфіскацією майна.
Ці суми з’явилися не просто так. У 2020 році Верховна Рада різко підвищила штрафи майже в 18 разів, щоб зупинити щорічні хвилі пожеж, які знищують тисячі гектарів і забирають життя. Дані Державної служби з надзвичайних ситуацій показують: у 2025 році в екосистемах спалахнуло майже 62 тисячі пожеж, збитки перевищили 2,1 мільярда гривень. Більшість із них почалася саме з «невинного» вогнища на городі чи в полі.
Чому вогонь на сухостої стає справжньою катастрофою
Суха трава горить швидко і непередбачувано. Вітер підхоплює іскри, і за кілька хвилин полум’я вже біжить полем, перескакує дорогу, підбирається до будинків. Дим від такого багаття насичений токсичними речовинами — бензопіреном, діоксинами, дрібними частинками, які осідають у легенях. Люди з астмою, діти та літні відчувають це миттєво: кашель, печіння в очах, головний біль.
Ґрунт теж страждає. Висока температура вбиває мікроорганізми, які перетворюють органіку на поживні речовини. Після «прибирання вогнем» земля стає біднішою, і наступного року врожай помітно менший. Комахи, дрібні тварини, птахи, що гніздяться в траві, гинуть масово. Особливо боляче це навесні, коли природа тільки прокидається.
У 2025 році через підпали сухостою загинуло 48 людей. Рятувальники щороку виїжджають на тисячі викликів, відволікаючись від інших надзвичайних ситуацій. У прифронтових областях такі пожежі ще небезпечніші: дим може маскувати рух техніки, а сам вогонь створює додаткове навантаження на вже виснажені служби.
Адміністративна відповідальність: чіткі суми і хто їх накладає
Основна норма — стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона охоплює випалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності чи її залишків на сільськогосподарських землях, у смугах відводу доріг і залізниць, у парках і на газонах населених пунктів.
| Категорія | Звичайні території | Природно-заповідний фонд |
|---|---|---|
| Громадяни | 3060–6120 грн | 6120–12 240 грн |
| Посадові особи | 15 300–21 420 грн | 21 420–30 600 грн |
Дані розраховані від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який для адміністративних штрафів становить 17 гривень. Протоколи складають інспектори Державної екологічної інспекції, поліція, іноді працівники місцевих рад. Фото- і відеофіксація з дронів або камер відеоспостереження вже стала звичним інструментом. Навіть якщо ви палите на власній ділянці, це не звільняє від відповідальності — закон не робить винятків для приватних городів.
Окремо діє стаття 77 того ж кодексу щодо порушення правил пожежної безпеки в лісах. Там штрафи трохи нижчі: для громадян від 1530 до 4590 гривень, але якщо через необережність спалахнула лісова пожежа — сума зростає до 4590–15 300 гривень.
Коли штраф перетворюється на кримінальну справу
Стаття 245 Кримінального кодексу України застосовується, коли вогонь знищує або пошкоджує лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, уздовж залізниць чи рослинність на сільгоспземлях загальнонебезпечним способом. Штраф тоді вже від 91 800 до 153 000 гривень. Можливе також обмеження або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.
Якщо пожежа призвела до загибелі людей, масової загибелі тварин чи інших тяжких наслідків, термін ув’язнення збільшується до п’яти–десяти років. У 2022 році до статті 113 «Диверсія» додали навмисні підпали сухої рослинності. В умовах воєнного стану такий злочин карається позбавленням волі на строк від п’ятнадцяти років або довічним ув’язненням з конфіскацією майна. Судді вже мають практику, коли підпал трактують саме як дію, спрямовану проти основ національної безпеки.
Як відбувається фіксація і що робити, якщо вас звинувачують
Найчастіше порушників ловлять «по гарячих слідах». Сусіди дзвонять на 102, дрони екологічної інспекції облітають поля, а рятувальники, приїхавши гасити, фіксують місце події. Протокол складають на місці. Ви маєте право ознайомитися з ним, дати пояснення, запросити свідків. Якщо не згодні — можна оскаржити в суді протягом десяти днів.
На практиці багато хто намагається довести, що «просто прибирав» і «все контролював». Але закон чіткий: самовільне випалювання без дозволу (який майже ніколи не видають на звичайні ділянки) вже є порушенням. Навіть якщо вогонь не поширився, штраф накладають.
Куди повідомляти, якщо бачите підпал: 102 або 112 — поліція, 101 — у разі вже існуючої пожежі. Екологічна інспекція також приймає звернення через гарячі лінії та електронні сервіси.
Поради: як правильно утилізувати суху рослинність без вогню
Найпростіший і найкорисніший спосіб — компостування. Змішуйте скошену траву з листям, кухонними відходами, землею. За кілька місяців отримаєте цінне добриво. Якщо об’єм великий, зробіть компостну яму або купіть готовий контейнер.
Мульчування — ще один варіант. Подрібнену траву і листя розкладають під кущами та деревами. Вони зберігають вологу, пригнічують бур’яни і поступово перетворюються на гумус.
У багатьох громадах працюють пункти прийому рослинних відходів або організовують вивезення. Дізнайтеся в місцевій раді чи ОСББ. Деякі регіони навіть видають безкоштовні мішки для збору листя.
Якщо ділянка велика і сухостій неминучий, використовуйте механічне скошування з подальшим вивезенням або закладенням у ґрунт. Це довше, але безпечніше і для природи, і для гаманця.
Типові ситуації, у яких люди все одно палять і платять
Весна. Після зими двір завалений торішньою травою. Хтось вирішує «швидко прибрати». За п’ять хвилин вогонь уже в сусідському паркані. Осінь. Листя згребли в купу, підпалили «для краси». Дим пішов у вікна багатоповерхівки, викликали поліцію. У селах досі живе звичка палити стерню після збирання врожаю. Результат — сотні гектарів чорної землі і протоколи на фермерів.
Особливо ризиковано палити біля лісосмуг, торфовищ і в суху вітряну погоду. Саме тоді пожежі набувають катастрофічних масштабів. Рятувальники розповідають: іноді одна іскра з сигарети чи недопалка, кинутого в траву, запускає ланцюгову реакцію на кілька кілометрів.
У 2026 році контроль став жорсткішим. Дрони, супутникові знімки, мобільні групи екологічної інспекції працюють активніше. Штрафи накладають не тільки на тих, хто безпосередньо тримав сірник, а й на власників ділянок, якщо доведуть, що вогонь почався з їхньої території і вони не вжили заходів.
Що змінюється з роками і чому штрафи не зменшуються
З 2020 року, коли штрафи підняли, кількість свідомих підпалів дещо знизилася в містах, але в сільській місцевості звичка тримається міцно. Статистика ДСНС щороку показує: основна причина пожеж в екосистемах — саме людський фактор, а не обстріли чи блискавки. У перші місяці 2026-го вже зафіксували понад 11 тисяч таких випадків, і лише кілька сотень пов’язані з бойовими діями.
Законодавці не планують пом’якшувати норми. Навпаки, у дискусіях лунають пропозиції ще більше підвищити відповідальність і запровадити обов’язкове відшкодування екологічної шкоди. Поки що діють чинні статті, і вони вже досить відчутні для сімейного бюджету.
Найкращий захист від штрафу — просто не запалювати. Суха трава і листя можуть стати ресурсом, а не джерелом небезпеки. Компостна купа, мульча, вивезення — ці прості дії зберігають і гроші, і чисте повітря, і життя тих, хто може опинитися на шляху вогню.