Учасники бойових дій мають законне першочергове право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності. Це право закріплене в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і Земельному кодексі. Проте під час дії воєнного стану безоплатна передача таких земель у приватну власність заборонена. Право відновлюється після скасування воєнного стану, а до того моменту можна готувати документи, ставати в умовну чергу і шукати ділянку.
Максимальні розміри залежать від цільового призначення: до 0,12 гектара для садівництва, до 2 гектарів для особистого селянського господарства, до 0,25 гектара в селі, 0,15 у селищі і 0,10 у місті для будівництва житла. Винятки існують уже зараз — для власників нерухомості, яка стоїть на ділянці, або для тих, чиє житло знищене війною.
Багато захисників повертаються з фронту з мрією про власний куточок землі — місце, де можна посадити сад, побудувати дім чи просто відчути спокій після років, коли земля під ногами тремтіла від вибухів. Держава це право визнає, але шлях до нього сьогодні пролягає через бюрократичні лабіринти і очікування. Розберемо все детально, без прикрас і з практичними порадами, які реально працюють.
Хто саме має право на земельну ділянку
Першочергове право належить учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих Захисників і Захисниць. Статус підтверджується посвідченням УБД, довідкою або наказом. Важливо: скористатися правом можна лише один раз по кожному виду цільового призначення. Якщо ви вже отримали ділянку під садівництво, під житлове будівництво можете претендувати окремо.
Право не залежить від місця реєстрації. Можна обирати землю в будь-якому регіоні України, де є вільні ділянки. На практиці найчастіше звертаються до громад, де живуть родичі або де самі плануєте оселитися після служби. Деякі ветерани свідомо шукають ділянки подалі від міської метушні — у тихих селах Полтавщини чи Чернігівщини, де повітря пахне свіжоскошеною травою, а не порохом.
Які розміри земельних ділянок дозволені
Норми визначені статтею 121 Земельного кодексу і залишаються незмінними. Ось точні межі:
- для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;
- для особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, у селищах — 0,15 гектара, у містах — 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.
На практиці органи місцевого самоврядування рідко дають максимум. Часто пропонують менші ділянки, особливо в густонаселених регіонах. Якщо хочете саме 2 гектари під господарство, шукайте землю за межами населених пунктів — там шансів більше. Пам’ятайте: земля має відповідати цільовому призначенню. Не можна взяти ділянку під садівництво і одразу будувати на ній капітальний будинок без зміни призначення.
Обмеження під час воєнного стану: що реально відбувається зараз
З листопада 2022 року діє заборона на безоплатну передачу земель державної і комунальної власності у приватну власність. Вона закріплена в пункті 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу. Заборонено навіть видавати дозволи на розробку землевпорядної документації для такої передачі. Публічна кадастрова карта працює з обмеженнями, а Державний земельний кадастр частково призупинений.
Є чіткі винятки. Заборона не поширюється на випадки, коли на ділянці вже стоїть ваш житловий будинок, будівля чи споруда. Також можна оформити землю під знищеним війною житлом, якщо право власності на нього припинене в реєстрі. Ще один випадок — ділянки, які перебували в користуванні до 1 січня 2002 року. У цих ситуаціях процедура працює навіть зараз.
У грудні 2025 року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 10027. Він пропонує розблокувати передачу землі саме для учасників бойових дій (за пунктами 19–25 статті 6 Закону про статус ветеранів) і сімей загиблих. Передбачено створення резервного фонду земель — до 20 % сільськогосподарських угідь при приватизації державних і комунальних підприємств. Станом на літо 2026 року документ ще не ухвалений у другому читанні. Поки що доводиться чекати.
Покрокова процедура отримання землі після розблокування
Коли воєнний стан скасують або закон запрацює, алгоритм буде таким.
- Оберіть ділянку. Користуйтеся Публічною кадастровою картою (коли вона відновить повну роботу) або звертайтеся до місцевої ради з запитом про вільні землі. Шукайте незареєстровані території — вони часто позначені жовтим. Зробіть викопіювання з карти із зазначенням бажаного місця.
- Підготуйте клопотання. У ньому вкажіть цільове призначення, орієнтовний розмір і місце розташування. Додайте копії паспорта, ідентифікаційного коду, посвідчення УБД і графічні матеріали.
- Подайте документи. Звертайтеся до сільської, селищної, міської ради (якщо земля комунальна) або до Головного управління Держгеокадастру в області (якщо державна). Можна через ЦНАП або поштою.
- Очікуйте рішення. Орган розглядає клопотання протягом 30 днів. Якщо мовчить — можна йти до суду.
- Отримайте дозвіл на розробку проєкту землеустрою. Після позитивного рішення укладаєте договір із землевпорядною організацією. Вартість зазвичай становить від 15 до 60 тисяч гривень залежно від складності і регіону. Термін — до шести місяців.
- Затвердіть проєкт. Орган, який видав дозвіл, має розглянути його за 14 днів.
- Зареєструйте ділянку в Державному земельному кадастрі і право власності в Державному реєстрі речових прав. Після цього ви — повноправний власник.
Весь процес від подачі заяви до отримання витягу може зайняти від кількох місяців до півтора року. Багато залежить від завантаженості місцевих рад і наявності вільних земель.
Необхідні документи
Базовий пакет завжди однаковий:
- копія паспорта громадянина України;
- копія ідентифікаційного коду;
- посвідчення учасника бойових дій або інший документ, що підтверджує статус;
- графічні матеріали з бажаним місцем розташування ділянки (викопіювання з кадастрової карти);
- клопотання із зазначенням цільового призначення і розміру.
Якщо ділянка перебуває в користуванні інших осіб — потрібна їхня письмова згода. Для фермерського господарства іноді вимагають підтвердження досвіду або аграрної освіти. Після отримання рішення про передачу знадобляться квитанції про сплату адміністративних зборів за реєстрацію.
Куди саме звертатися
Вибір органу залежить від форми власності землі. Для земель у межах населених пунктів — виконавчий комітет сільської, селищної чи міської ради. Для земель державної власності за межами населених пунктів — Головне управління Держгеокадастру в області або обласна військова адміністрація. У містах обласного значення часто вирішує обласна держадміністрація.
Багато хто починає з ЦНАПу — там допоможуть правильно оформити пакет і підкажуть, куди саме нести. Деякі громади вже ведуть списки бажаючих отримати землю після війни. Варто записатися туди навіть зараз — це створює додатковий аргумент при розгляді.
Типові помилки, які коштують місяців очікування
Найчастіша пастка — подавати клопотання без графічних матеріалів або з розпливчастим описом місця. Орган просто відмовляє. Друга помилка — обирати ділянку, яка вже комусь обіцяна або має обмеження (охоронна зона, лісосмуга, прибережна смуга). Третя — не перевіряти, чи не скористалися ви вже правом на цей вид ділянки. Четверта — ігнорувати місцеві особливості. У деяких громадах землі майже немає, бо все вже роздано або під орендою. П’ята — починати процедуру без юридичної консультації. Безкоштовна правова допомога для УБД працює — користуйтеся.
Як шукати вільну ділянку вже зараз
Навіть із обмеженою кадастровою картою можна діяти. Звертайтеся письмово до місцевої ради з запитом про наявність вільних земель державної чи комунальної власності, які можуть бути передані після скасування заборони. Просіть надати перелік або схеми. Деякі ради публікують такі дані на своїх сайтах. Альтернативні неофіційні карти іноді показують дані станом на початок 2022 року — їх можна використовувати як орієнтир.
Поговоріть із сусідами, місцевими фермерами, головою громади. Часто найкращі ділянки знаходять саме через людські зв’язки. Ветерани, які вже отримали землю до війни, охоче діляться досвідом — де кращий ґрунт, де є під’їзд, де немає ризику підтоплення.
Скільки це реально коштує і скільки часу займає
Сама земля безоплатна. Але розробка проєкту землеустрою, кадастрові роботи, реєстрація права власності — платні. Середня сума по Україні — 20–50 тисяч гривень. У великих містах дорожче. Час: 30 днів на розгляд клопотання, до 6 місяців на проєкт, ще кілька тижнів на затвердження і реєстрацію. Якщо все ідеально — півроку. Якщо виникають відмови і суди — рік і більше.
Багато хто відкладає гроші саме на цей етап. Деякі громадські організації допомагають ветеранам із частковою компенсацією витрат на оформлення. Варто пошукати такі програми в своєму регіоні.
Що робити, поки чекаєте розблокування
Зберіть повний пакет документів уже зараз. Зробіть кілька копій. Знайдіть 2–3 потенційні ділянки і збережіть викопіювання. Запишіться в списки бажаючих у місцевій раді. Проконсультуйтеся з юристом із безоплатної правової допомоги — вони добре знають місцеву практику. Слідкуйте за долею законопроєкту № 10027. Коли він пройде друге читання і набуде чинності, першими отримають землю ті, хто вже готовий.
Земля для учасника бойових дій — це не просто квадратні метри. Це місце, де можна посадити яблуню, яку посадив ще дід, і дивитися, як вона росте. Це можливість побудувати дім, у якому діти не чутимуть сирен. Це символ того, що держава пам’ятає. Шлях непростий, але ті, хто пройшов його до війни, кажуть одне: воно того варте. Готуйтеся заздалегідь — і коли заборона впаде, ви будете першими в черзі.