Середньовисотний безпілотник з розмахом крил понад шістнадцять метрів тихо ковзає на висоті семи кілометрів, тримаючись у повітрі майже добу. Його оптика фіксує кожен рух на землі, а під фюзеляжем чекають на команду кориговані бомби чи крилаті ракети. Це Орион БПЛА — російський апарат класу MALE, відомий у внутрішніх документах як «Іноходець». Він став першою повноцінною спробою Москви створити власний аналог західних і турецьких ударних дронів і вже встиг залишити слід у Сирії, Україні та навіть на африканському континенті.
Орион БПЛА розробила група компаній «Кронштадт». Апарат поєднує тривалу розвідку з можливістю точкових ударів на відстані до 250 кілометрів. Саме ця комбінація зробила його помітним гравцем на сучасному полі бою, хоча кількість вироблених машин залишається обмеженою, а втрати — відчутними.
Як народжувався Орион БПЛА: від креслень до перших польотів
Роботи над проектом стартували 2011 року за замовленням Міністерства оборони Росії під шифром «Іноходець». Головним виконавцем стала петербурзька компанія «Транзас», яка згодом увійшла до складу групи «Кронштадт». Інженери мали створити апарат середньої маси, здатний довго патрулювати на середніх висотах і нести як розвідувальне обладнання, так і кероване озброєння.
Перший прототип з’явився 2015 року. Уже в 2016-му він піднявся в повітря на базі Літно-дослідного інституту імені Громова. Початкові випробування проходили з австрійським поршневим двигуном Rotax 914 потужністю 115 кінських сил. Пізніше, під тиском санкцій, його почали замінювати на російські аналоги серії АПД-110/120. Планер зібрали з композитних матеріалів — це дозволило зменшити вагу і збільшити час у повітрі.
Експортну версію під назвою Орион-Е показали на авіасалоні МАКС-2017. У 2018-му апарат уже тестували з бомбами, а 2019-го відправили до Сирії. Там він спочатку працював лише як розвідник, а згодом — і в ударній конфігурації. У листопаді 2019 року Орион БПЛА офіційно ввели в дослідно-військову експлуатацію, а 2020-го перші серійні комплекси (по три машини в кожному) надійшли до військ.
Паралельно «Кронштадт» будував завод у Дубні. Його відкрили 2021 року, сподіваючись на серійне виробництво. Проте реалії виявилися жорсткішими: санкції, залежність від іноземних компонентів і фінансові труднощі компанії суттєво сповільнили темпи.
Технічні характеристики Орион БПЛА: цифри, що говорять самі за себе
Орион БПЛА належить до класу середньовисотних апаратів великої тривалості польоту. Його геометрія класична для MALE: пряме крило великого подовження, V-подібне хвостове оперення і штовхаючий гвинт. Така схема забезпечує стабільність на великих висотах і економічність.
Основні параметри (дані варіюються залежно від модифікації та джерела):
- Довжина — 8 метрів
- Розмах крил — 16–16,3 метра
- Висота — 3–3,2 метра
- Максимальна злітна маса — 1000–1200 кг
- Корисне навантаження — 200–250 кг
- Тривалість польоту — 24–30 годин (залежно від навантаження)
- Радіус дії — 250 км (до 300 км з ретранслятором)
- Практична стеля — 7500 метрів
- Крейсерська швидкість — 120–200 км/год
Ці показники дозволяють апарату годинами «висіти» над районом інтересів, передаючи відео в реальному часі. Оптико-електронна станція з тепловізором, телекамерою та лазерним далекоміром важить близько 55 кг і працює і вдень, і вночі. За потреби встановлюють радіолокаційну станцію чи засоби радіотехнічної розвідки.
Система управління — електродистанційна з резервуванням. Вона дозволяє працювати навіть в умовах сильних перешкод, хоча повністю захиститися від сучасних засобів РЕБ все одно складно.
Озброєння: від легких бомб до крилатих ракет
Орион БПЛА — не лише «очі» в небі. Під фюзеляжем і крилами розташовані точки підвіски (зазвичай три-чотири). Максимальне бойове навантаження сягає 200–250 кг.
Найпоширеніші варіанти:
- Кориговані авіабомби КАБ-20 (до 4–6 штук) і КАБ-50
- Плануючі бомби УПАБ-50
- Некеровані ФАБ-50
- Протитанкові ракети «Корнет» (9М133)
- Керовані ракети Х-50 та Х-БПЛА
- Новітня крилата ракета S8000 «Бандероль» з дальністю пуску до 500 км
Саме інтеграція з «Бандероллю» у 2025–2026 роках розширила ударні можливості апарата. Тепер Орион може запускати ракети з безпечної відстані, залишаючись поза зоною дії багатьох засобів ППО. Така комбінація перетворює дрон на своєрідний повітряний стартовий майданчик.
Бойове застосування: Сирія, Україна і далі
Перші реальні бойові випробування Орион БПЛА пройшов у Сирії. Там він відпрацьовував розвідку, коригування вогню і точкові удари. За російськими заявами, один апарат міг виконати десятки вильотів.
Повномасштабне вторгнення в Україну стало справжнім випробуванням. З 2022 року Орион використовували для розвідки, цілевказівки і ударів по техніці та позиціях. Підтверджені випадки знищення українських автомобілів і укріплень. Водночас апарат виявився вразливим. Першу втрату зафіксували вже у квітні 2022 року під Феодосією. Станом на середину 2026 року відкриті джерела (зокрема проєкти типу Oryx) підтверджують щонайменше 15–17 знищених або пошкоджених машин. Українські сили збивали їх і зенітними комплексами, і дронами-перехоплювачами, іноді на висоті понад 5,5 км.
Особливо болючими для Росії стали удари по аеродромах у Криму, де знищували Ориони просто на землі. Вартість одного апарата оцінюють у 5–7 мільйонів доларів, тому кожна втрата відчутна.
Паралельно Орион БПЛА з’явився в Африці. У січні 2026 року Ефіопія стала першим підтвердженим іноземним оператором експортної версії Орион-Е. Алжир також офіційно підтвердив наявність і бойове застосування під час навчань навесні 2026-го.
Порівняння з аналогами: де Орион виграє і програє
Орион БПЛА часто порівнюють із турецьким Bayraktar TB2 і американським MQ-1 Predator. За тривалістю польоту і висотою він близький до них, а за масою корисного навантаження навіть трохи випереджає ранні версії TB2. Проте в умовах інтенсивного РЕБ і насиченої ППО його переваги нівелюються. TB2 дешевший і масовіший, а західні платформи мають кращу інтеграцію з мережевими системами.
Російські ЗМІ встигли назвати Орион «вбивцею Байрактара», але реальність на полі бою виявилася стриманішою. Обмежена кількість апаратів і висока вартість стримують масове застосування.
Цікаві факти про Орион БПЛА
У виробництві апарата задіяно понад 70 підприємств. Головне управління розвідки України у 2025–2026 роках оприлюднило детальні схеми та списки компаній, які постачають комплектуючі. Серед них — іноземні мікросхеми американського, китайського, японського та європейського виробництва, які потрапляють до Росії обхідними шляхами.
Виробник «Кронштадт» у 2026 році опинився на межі банкрутства. Компанія накопичила мільярдні борги і десятки судових позовів від постачальників. Це прямо впливає на темпи випуску нових машин.
Орион здатний працювати як носій крилатих ракет S8000 «Бандероль». Така зв’язка створює новий тип загрози — дрон-носій, який може запускати зброю з відстані, недосяжної для багатьох засобів ППО.
Виробництво, санкції і майбутнє платформи
Станом на 2026 рік кількість випущених Орион БПЛА оцінюють у межах 30–50 одиниць. Це дуже скромно порівняно з сотнями турецьких чи китайських аналогів. Основні причини — санкції, складність локалізації електроніки та фінансові проблеми виробника.
Паралельно розвивається модернізована версія «Іноходець-РУ» (Сиріус) з двома двигунами, збільшеним розмахом крил і корисним навантаженням до 450 кг. Перший політ відбувся 2023 року, але серійні поставки затримуються.
Експортні перспективи теж обмежені. Ефіопія і Алжир — поки що єдині підтверджені покупці. Для багатьох країн політичні ризики і санкційні обмеження залишаються серйозною перешкодою.
Орион БПЛА залишається одним із найбільш технологічно складних російських безпілотників. Він довів, що Москва здатна створювати апарати класу MALE, але водночас показав усі слабкі місця — залежність від імпорту, малу серійність і вразливість у сучасних умовах війни. Його історія ще пишеться в реальному часі над полями бою і в цехах підсанкційних заводів.