Джозеф Робінетт Байден-молодший народився 20 листопада 1942 року в маленькому робітничому містечку Скрентон, штат Пенсильванія. Сьогодні йому 83 роки, і він уже не президент Сполучених Штатів. Його чотирирічний термін закінчився 20 січня 2025-го, а місце в Овальному кабінеті знову зайняв Дональд Трамп. Проте ім’я Байдена досі викликає гострі суперечки, ностальгію в одних і роздратування в інших. Він став найстаршим президентом в історії країни, провів у політиці понад пів століття і пережив особисті трагедії, які зламали б багатьох.

Його історія — це не просто біографія політика. Це розповідь про хлопця з ірландсько-католицької родини, який долав заїкання, втратив дружину й доньку в автокатастрофі, бачив, як син помирає від раку, а потім сам опинився перед тією ж хворобою. У травні 2025 року лікарі діагностували в нього агресивну форму раку простати з метастазами в кістки. Станом на літо 2026-го лікування триває, і, за словами родини, воно «йде досить добре», хоча хвороба прогресує і завдає болю.

Дитинство в Скрентоні та перші кроки

Родина Байденів жила скромно. Батько, Джозеф-старший, продавав автомобілі, мати Кетрін (Джин) Фіннеган виховувала чотирьох дітей у суворих католицьких традиціях. Коли Джо було десять, сім’я переїхала до Клеймонта в штаті Делавер. Там хлопець пішов до католицької школи, а згодом — до престижної Академії Арчмір.

Заїкання мучило його з дитинства. Він годинами стояв перед дзеркалом і повторював промови, намагаючись зламати цей бар’єр. Спорт став рятівним колом: футбол давав відчуття сили, якого не вистачало в класі. У 1965 році Байден закінчив Університет Делаверу зі ступенем бакалавра з історії та політології. Через три роки отримав юридичну освіту в Сиракузькому університеті.

У 1966-му він одружився з Нейлією Хантер. У подружжя народилося троє дітей: Бо (1969), Гантер (1970) і Наомі (1971). Молодий адвокат спочатку працював у великій фірмі, але швидко перейшов до публічного захисту — переважно афроамериканців із Вільмінгтона. Політика вже кликала.

Трагедія 1972 року і народження сенатора

У 1970-му Байден виграв місце в раді округу Нью-Касл. Через два роки, у віці 29 років, він несподівано переміг досвідченого республіканця Дж. Калеба Боггса і став одним із наймолодших сенаторів в історії США. Перемога була солодкою, але життя готувало удар, від якого оговтатися важко.

18 грудня 1972 року, за кілька тижнів до інавгурації, Нейлія з дітьми їхала купувати різдвяну ялинку. Їхню машину вдарила вантажівка. Дружина і маленька Наомі загинули на місці. Бо і Гантер вижили, але з важкими травмами. Байден приймав присягу сенатора в лікарняній палаті синів. Багато хто радив йому відмовитися від посади. Він залишився — і майже щодня їздив потягом з Вільмінгтона до Вашингтона, щоб бути з хлопчиками вранці і ввечері.

У 1977 році він одружився з Джилл Джейкобс, вчителькою англійської. Через три роки народилася донька Ешлі. Джилл стала не просто дружиною, а партнером, який підтримував його через усі злети й падіння.

Тридцять шість років у Сенаті

Байден провів у Сенаті з 1973 по 2009 рік. Він очолював юридичний комітет і комітет із закордонних справ. Саме під його керівництвом пройшли слухання щодо призначення кількох суддів Верховного суду, зокрема Роберта Борка і Кларенса Томаса — слухання, які розділили країну.

Він став автором Закону про насильство щодо жінок 1994 року. Цей документ дав мільйонам жінок реальні інструменти захисту. Водночас Закон про контроль над насильницькими злочинами того ж року збільшив кількість поліцейських і запровадив жорсткіші покарання. Пізніше Байден визнавав, що деякі положення цього закону мали непередбачені наслідки для чорношкірих громад.

Дві спроби стати президентом — у 1988 і 2008 роках — закінчилися невдачею. У 1988-му його підкосив скандал із плагіатом промови британського політика Ніла Кіннока. У 2008-му він швидко зняв кандидатуру і став віцепрезидентом Барака Обами.

Віцепрезидент при Обамі

З 2009 по 2017 рік Байден був 47-м віцепрезидентом. Він курирував економічне відновлення після кризи 2008-го, допомагав проводити реформу охорони здоров’я (Obamacare) і запустив ініціативу «Cancer Moonshot» — боротьбу з раком, яка стала особливо особистою після смерті сина Бо.

Бо Байден, який служив генеральним прокурором Делаверу і воював в Іраку, помер у травні 2015 року від гліобластоми — агресивного раку мозку. Йому було лише 46. Батько тоді сказав: «Більше ніколи не буде такого дня, коли я прокинуся і не подумаю про нього».

Президентство 2021–2025: пандемія, інфраструктура, Україна

У листопаді 2020 року Байден переміг Дональда Трампа, набравши рекордні 81,3 мільйона голосів і 306 голосів виборщиків. 20 січня 2021-го, у віці 78 років, він став найстаршим президентом в історії США. Віцепрезидентом стала Камала Гарріс — перша жінка, перша афроамериканка і перша людина південноазійського походження на цій посаді.

Перші місяці пройшли під знаком COVID-19. Адміністрація прискорила вакцинацію, роздала стимули економіці. Потім прийшли великі закони: двопартійний інфраструктурний закон на сотні мільярдів доларів, Закон про зниження інфляції з найбільшими в історії інвестиціями в клімат, Закон CHIPS про повернення виробництва напівпровідників до США.

Зовнішня політика запам’яталася хаотичним виведенням військ з Афганістану в серпні 2021-го і, навпаки, твердою підтримкою України після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022-го. Байден особисто приїжджав до Києва в лютому 2023 року. США виділили десятки мільярдів доларів військової та гуманітарної допомоги. Саме за його президентства НАТО розширилося за рахунок Фінляндії і Швеції.

Усередині країни інфляція 2021–2022 років, міграційна криза на південному кордоні і політична поляризація підірвали рейтинг. Багато американців вважали, що Байден «не контролює ситуацію».

Відмова від переобрання і кінець епохи

У квітні 2023-го Байден оголосив, що балотуватиметься на другий термін. Але після провальних дебатів із Трампом у червні 2024-го тиск з боку демократів став нестерпним. 21 липня 2024 року він зняв кандидатуру «в інтересах партії і країни» і підтримав Камалу Гарріс. Вона програла Трампу в листопаді. 20 січня 2025-го Байден мирно передав владу.

У прощальній промові він говорив про економічне зростання, створення мільйонів робочих місць, інвестиції в інфраструктуру і зміцнення альянсів. Критики ж нагадували про Афганістан, інфляцію і відчуття, що країна «старіє разом із президентом».

Цікаві факти про Джо Байдена

  • Він досі зберігає звичку їздити потягом Amtrak — саме так він десятиліттями діставався до Сенату з Делаверу.
  • Байден — другий католицький президент після Джона Кеннеді.
  • У нього сім онуків.
  • У 2017 році Барак Обама нагородив його Президентською медаллю Свободи з відзнакою.
  • Він написав кілька книг, зокрема «Promise Me, Dad» про останній рік життя сина Бо. Нова мемуарна книга «Promise Me, America» має вийти в листопаді 2026-го.

Життя після Білого дому і боротьба з хворобою

Після січня 2025-го Байден повернувся до Делаверу. Публічних виступів стало значно менше. У травні 2025-го під час планового огляду виявили агресивний рак простати з метастазами в кістки (показник за шкалою Глісона — 9 з 10). Хвороба чутлива до гормональної терапії, тому лікування розпочали негайно.

У серпні 2026-го син Гантер заявив, що метастази поширюються далі і викликають сильний біль. Джилл Байден у інтерв’ю того ж місяця сказала, що лікарі вважають: «він, швидше за все, не помре від раку». Проте хвороба «сповільнює» його, і енергії, якою він славився, уже немає.

Байден продовжує стежити за політикою, іноді різко критикує Трампа, але коло спілкування звузилося до родини, давніх друзів і кількох помічників. Він працює над мемуарами і намагається сформувати спадщину свого президентства.

Байден і Україна: особистий вимір

Для українців Байден залишився політиком, який у найважчі дні 2022–2024 років не відвернувся. Він називав війну «непровокованою і невиправданою», організовував коаліції союзників, постачав HIMARS, ATACMS і системи ППО. У лютому 2023-го він приїхав до Києва під сиренами і сказав Володимиру Зеленському: «Київ стоїть, Україна стоїть».

Водночас критики вказували, що допомога часто затримувалася через внутрішні політичні торги в Конгресі, а червоні лінії щодо далекобійної зброї змінювалися повільно. Байден завжди підкреслював: мета — підтримати Україну, але уникнути прямої війни НАТО з ядерною державою.

Його президентство закінчилося, але рішення, ухвалені в ті роки, досі впливають на хід війни і на геополітичну карту Європи.

Джо Байден прожив життя, у якому особисті втрати й політичні перемоги йшли пліч-о-пліч. Від хлопця, який боровся із заїканням у Скрентоні, до найстаршого президента США — і знову до людини, яка бореться з раком у тиші свого дому в Делавері. Його історія ще не закінчена, а мемуари, які вийдуть восени 2026-го, можуть додати нові штрихи до портрета людини, що більше пів століття формувала американську політику.

Від Володимир Левчин

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.