Україна планує відійти від розрізненого надання послуг. Натомість з’явиться послідовний маршрут для пацієнтів із туберкульозом, ВІЛ, вірусними гепатитами та залежностями. Він охопить профілактику, раннє виявлення, діагностику, лікування, психологічну допомогу та соціальний супровід.
Мова не про механічне об’єднання програм. Йдеться про людиноцентричну модель, яка одночасно враховує медичні, психологічні та соціальні потреби людини. Про це говорили на Національному форумі «Інтегрована допомога: посилення відповіді України на ТБ, ВІЛ, вірусні гепатити та залежності». Захід відбувся 20–21 серпня.
У форумі взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я, Національної служби здоров’я України, закладів охорони здоров’я, громад, громадських організацій та міжнародних партнерів.
Лікування неможливе без соціального супроводу
Заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін наголосив на комплексному підході. Лікування ВІЛ-інфекції або туберкульозу має поєднуватися з послугами ментального здоров’я, допомогою при залежностях і соціальним супроводом. Окремо слід враховувати потреби ветеранів.
«Якісне лікування не закінчується наданою медичною послугою. Важливо, щоб людина отримувала необхідний соціальний супровід і мала чіткий маршрут до відповідних сервісів. Без цього зростає ризик переривання або неефективності лікування», — сказав Ігор Кузін.
За його словами, МОЗ має посилити взаємодію між медичною та соціальною сферами, державними установами і громадськими організаціями.
Генеральний директор Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта заявив: «Ми маємо перейти від системи, у якій людина сама шукає допомогу, до системи, яка знаходить цю людину та її супроводжує, від фрагментарних послуг до замкненого циклу направлень, від звітності заради звітності до даних, які реально змінюють управлінські рішення».
Директорка проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні» Гунта Дравніце підкреслила: людина не повинна самостійно збирати різні частини системи охорони здоров’я. Людиноцентричний підхід передбачає комплексну підтримку, врахування реальних потреб пацієнта, децентралізацію послуг і наближення допомоги до місця проживання.
Первинна ланка стане єдиною точкою входу
Одним із головних напрямів визначено посилення ролі первинної медичної допомоги. Завідувачка відділу управління і протидії туберкульозу Центру громадського здоров’я Яна Терлеєва зазначила, що первинна мережа може стати єдиною точкою входу. Там пацієнт пройде скринінг на туберкульоз, ВІЛ та вірусні гепатити. За потреби він отримає направлення і підтримку. Фтизіатр, сімейний лікар, соціальний працівник і психолог мають працювати як одна команда.
Для людей з ВІЛ особливе значення має супровід при супутніх станах. Завідувачка відділу управління і протидії ВІЛ-інфекції Лариса Гетьман пояснила, що у пацієнтів можуть одночасно виявляти туберкульоз, вірусні гепатити, інфекції, що передаються статевим шляхом, залежності та опортуністичні інфекції. Система має забезпечувати раннє виявлення, лікування, моніторинг, підтримку прихильності до терапії, а також психологічний і соціальний супровід незалежно від точки входу.
Начальниця відділу управління та протидії вірусним гепатитам та опіоїдній залежності Ірина Іванчук наголосила на включенні скринінгу психічного здоров’я та залежностей до загального маршруту пацієнтів з інфекційними хворобами. Серед пацієнтів є люди, які пережили травматичні події, насильство або втрату. Тому пропонують ширше впроваджувати травма-інформований підхід.
У сфері вірусних гепатитів пріоритетами залишаються подолання бар’єрів до підтверджувальної діагностики, вдосконалення збору даних, робота з уразливими групами та поєднання послуг із програмами протидії ВІЛ, туберкульозу і залежностям. Про це повідомила координаторка напряму Ірина Скрипка.
Учасники обговорили маршрути пацієнтів, кадрову спроможність, взаємодію між надавачами послуг, лабораторну діагностику, електронні системи та використання даних. Також представили регіональні практики організації допомоги та досвід медичних команд в умовах війни.
Окрему увагу приділили безперервності обміну інформацією. Електронне направлення саме по собі не забезпечує повної допомоги. Важливо знати, чи пацієнт справді отримав послугу і чи результат повернувся до фахівця, який його супроводжує.
За підсумками форуму визначили основні завдання:
- посилення координації між різними ланками допомоги;
- розвиток кадрової спроможності;
- удосконалення цифрових рішень і роботи з даними;
- інтеграцію медичних і соціальних послуг;
- забезпечення безперервного маршруту пацієнта.
Володимир Курпіта зазначив, що Україна вже має значну частину необхідних інструментів — маршрути пацієнтів, електронну систему охорони здоров’я, дані та спеціалізовані сервіси. Наступне завдання — забезпечити ефективну взаємодію між ними.
Національний форум відбувся за підтримки проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні». Його фінансує уряд США, впроваджує PATH.