Регулярна кава змінює склад кишкового мікробіому. Цей ефект фіксують і після декофеїнізованого напою. Нове дослідження також показало складніший зв’язок кави з настроєм, стресом і когнітивними функціями.
Науковці APC Microbiome Ireland при University College Cork обстежили 62 здорових дорослих віком від 30 до 50 років. Половина учасників каву не пила. Інша половина регулярно споживала приблизно від трьох до п’яти чашок на день. Учасники проходили психологічне тестування, надавали зразки калу й сечі та повідомляли про харчування й інші показники здоров’я.
Після початкового етапу 31 регулярний споживач кави на два тижні повністю відмовився від напою. Далі учасників випадково розподілили на дві групи. Одні три тижні знову пили звичайну каву. Інші отримували декофеїнізовану. Така схема дозволила частково відокремити дію кофеїну від інших речовин у напої.
Що змінюється в кишківнику
Мікробіом людей, які регулярно пили каву, відрізнявся від мікробіому тих, хто її не вживав. У споживачів кави було більше представників родів Eggerthella та Cryptobacterium. Після двотижневої відмови частина змін у метаболомі кишківника виявилася оборотною. Повторне введення напою знову швидко змінювало мікробіом. Зміни спостерігали після звичайної і після декофеїнізованої кави.
Це важлива деталь. Вплив кави на кишківник не можна пояснити лише кофеїном. Кавове зерно містить сотні біологічно активних сполук. Серед них кофеїн, фенольні кислоти, інші поліфеноли, меланоїдини та дитерпени. Їхня кількість залежить від сорту зерна, обсмажування і способу приготування.
Поліфеноли можуть пояснювати ефект декафе. Частина цих сполук проходить верхні відділи травного тракту неушкодженою і взаємодіє з бактеріями товстої кишки. Мікроорганізми перетворюють їх на інші метаболіти. Огляд літератури 2024 року показав, що кава може змінювати склад мікробіоти та моторику кишківника. Результати різних робіт не завжди узгоджуються.
Дослідження було невеликим. Учасниками були здорові люди 30–50 років з Ірландії, які пили досить багато кави. Результати не можна автоматично поширювати на дітей, людей старшого віку, пацієнтів із захворюваннями травного тракту чи тих, хто п’є одну чашку на день.
Мозок, настрій і скільки кави вважають помірною
У новому дослідженні не показали, що люди після повернення до кави стали менш депресивними або менш тривожними. На початку регулярні споживачі кави мали більшу імпульсивність та емоційну реактивність. Учасники, які каву не пили, краще виконали один із тестів на пам’ять. Після відмови і повторного введення фіксували зміни стресу, настрою та когнітивних функцій. Автори не трактують їх як доказ, що кава загалом покращує психічне здоров’я.
Кофеїн у різних людей діє по-різному. Для одних він підвищує пильність. Для інших провокує нервозність, прискорене серцебиття або проблеми зі сном. Метааналіз 2024 року виявив зв’язок між вживанням кофеїну та підвищенням симптомів тривоги. Ефект був вираженішим за високих доз.
Спостережні дослідження неодноразово знаходили зв’язок між помірним споживанням кави та нижчим ризиком когнітивних порушень або деменції. Метааналіз 2024 року включив 38 когорт із понад 750 тисячами учасників. Він виявив нелінійний зв’язок між кількістю кави та ризиком деменції. Достовірність доказів оцінили як низьку. Для хвороби Альцгеймера результати були менш переконливими. Каву не варто розглядати як профілактичний препарат. Вона не замінює фізичну активність, контроль артеріального тиску, відмову від куріння чи повноцінний сон.
Найвідоміший механізм пов’язаний із кофеїном. Він блокує аденозинові рецептори в мозку і тимчасово зменшує відчуття втоми. Водночас і звичайна, і декофеїнізована кава можуть посилювати скорочення гладкої мускулатури кишківника. Це частково пояснює, чому в деяких людей чашка кави стимулює випорожнення. При гастроезофагеальній рефлюксній хворобі кава може, навпаки, посилювати симптоми.
Для більшості здорових дорослих орієнтир FDA становить до 400 мг кофеїну на добу. Це приблизно дві-три великі чашки. Реальний вміст кофеїну залежить від сорту, способу заварювання та об’єму. Чутлива людина може відчувати небажані ефекти при меншій кількості. Значення має і те, що додають у чашку. Чорна кава без великої кількості цукру й сиропів відрізняється від солодкого калорійного напою.
Дослідження в Nature Communications додає ще один можливий механізм — взаємодію кави з кишковим мікробіомом і метаболітами осі «кишківник–мозок». Поки що це напрям для подальших робіт, а не доказ, що кавою можна цілеспрямовано покращувати мікробіом або психічне здоров’я. Ранкова кава може залишатися частиною збалансованого раціону, якщо добре переноситься. Вона не замінює повноцінного харчування, сну, руху чи лікування.