Осінню втому та поганий настрій часто пов’язують із дефіцитом вітаміну D. Проте самостійно підвищувати дозу не варто. Про це розповіла лікарка-ендокринологиня та дієтологиня Аліна Мошенська.
Рекомендації для дітей і підлітків
Європейське товариство ендокринологів кілька років тому ухвалило чіткі норми. Для людей від нуля до 18 років вони становлять 400–1200 МО вітаміну D на добу. Для малюків йдеться про 400–600 МО.
«Вже можна давати профілактично», — пояснила лікарка. Прийом можливий без попереднього скринінгу та аналізів.
Мошенська працює зі спортивною медициною. Вона розповіла про дітей і підлітків, у яких болять коліна чи гомілки. Це болі росту, зокрема хвороба Шляттера. Лікарка одразу перевіряє рівень вітаміну D. Якщо після 1000 МО показники лишаються низькими, а біль не минає, дозу підвищують. Наприклад, до 4000 МО для 15-річного хлопця чи дівчинки-гімнастки.
«Ми будемо збільшувати дозу», — сказала Мошенська.
На дозу впливають вік, вид активності, травми чи реабілітація. Важливо, чи людина переважно перебуває в закритих приміщеннях. Вітамін D часто недооцінюють військові. При ожирінні дозу збільшують, адже він жиророзчинний.
«Тому все дуже індивідуально», — наголосила лікарка.
Дози для дорослих і контроль
Для дорослих профілактична доза в середньому становить 1000–2000 МО. Якщо є дефіцит, потрібно більше. За ожиріння розрахунок окремий.
«Якщо є дефіцит, то 4000 МО», — зазначила Аліна Мошенська.
Після призначення вона просить перевірити рівень через три місяці. Передозування теж може спричинити проблеми з кістками.
«Через три місяці давайте перевіримо, який рівень», — розповіла вона про свою практику.
Якщо показник у межах 30–50 нг/мл і людина не професійний спортсмен, вітамін можуть скасувати або залишити профілактичну дозу. Це залежить від пори року та інсоляції. Це особистий досвід лікарки, а не універсальне правило.
Рівень вітаміну D перевіряють разом із показниками кальцієво-фосфорного обміну. Зокрема визначають паратгормон. До Мошенської звернулася жінка з вираженою м’язовою слабкістю. Вона не могла підняти руку. Вітамін D призначали, але рівень не зростав. Паратгормон жінка не здавала. Коли його перевірили, він виявився підвищеним. На звичайному УЗД збільшену паращитовидну залозу видно не завжди. Пацієнтці зробили КТ із контрастом ділянки шиї.
«Ми побачили цю аденому паращитовидної залози», — розповіла лікарка.
У таких пацієнтів часто є проблеми з каменями в нирках. Ризик каменеутворення залежить і від кальцію, якщо людина його приймає.
«Вітамін D нам скоріш потрібен для того, щоб кальцій забрати з крові», — пояснила Мошенська.
За каменеутворення та кальцифікатів побічні дії можуть бути гіршими за сам дефіцит вітаміну D.