Зміни менструального циклу, порушення сну, перепади настрою та припливи можуть вказувати на початок перименопаузи. Гінекологиня Анна Ролдугіна пояснює, що цей етап переважно стартує після 45 років, хоча іноді настає раніше. Він триває від п’яти до десяти років. Цикл ще може залишатися стабільним, але гормональні зрушення вже відбуваються.
Перші прояви, на які варто звернути увагу
Найчастіше жінки помічають такі ознаки:
- порушення сну;
- припливи та відчуття жару;
- тривожність;
- дискомфорт під час статевих актів.
«Це перше, на що починає скаржитись більшість жінок. Але переважна більшість пов’язує це з втомою, недосипанням, а не з перименопаузою», — каже гінекологиня. При появі симптомів вона радить звернутися до лікаря.
Водночас частина жінок взагалі не відчуває змін. «Не у всіх жінок можуть відбуватися якісь зміни чи фіксація якихось відчуттів. Це фізіологічний процес, який у багатьох проходить дуже добре, без якихось проявів», — наголосила Анна Ролдугіна. Їм достатньо звичайних профілактичних оглядів.
Підготовка до візиту та варіанти терапії
Перед прийомом варто занотувати час появи симптомів, їхній точний опис і обставини, коли вони посилюються або зникають. Деякі жінки відзначають, що під час відпустки сон нормалізується. Також фіксуйте зміни ваги: коли вони почалися і як саме змінилася фігура.
Лікар перевіряє дефіцити, ліпідний і метаболічний профіль. Додаткові аналізи призначають з урахуванням хронічних хвороб. Здавати одночасно всі гормони не потрібно.
Гормональну терапію розглядають, коли припливи погіршують якість життя. Вони часто трапляються вночі й призводять до втоми, забудькуватості та труднощів із концентрацією. Препарати є в таблетках, гелях і кремах, а нині часто використовують пластирі.
До 2026 року менопаузну гормонотерапію не призначали жінкам із раком молочної залози. На Світовому конгресі з менопаузи в Ріо-де-Жанейро у 2026 році розглядали можливість малих доз естрогену при сильних припливах. FDA зняло частину попереджень. Дослідження тривають, а призначення узгоджують з онкологом.
Тим, хто відмовляється від гормонів, можуть запропонувати антидепресанти. Вони допомагають із припливами та психоемоційним станом, але не вирішують проблем зі статевими органами.
Сухість може викликати біль під час статевого акту. Це не означає, що варто відмовлятися від сексуального життя. Існує чимало засобів — як гормональних, так і лубрикантів, — які підбирають після консультації.