Скульптуру, яку публічно порівнювали з Петром Порошенком, встановили на території приватної бази відпочинку; окремо відомі його участь у відкритті монумента Івану Мазепі та заплановане вшанування пам’яті жертв Волині під час візиту, пов’язаного із самітом НАТО. Нижче — хронологія подій, характеристики об’єктів і дослівно зафіксовані заяви, без оцінок і домислів.
- Скульптура зі схожістю на Петра Порошенка — на приватній базі «Скіф» біля острова Хортиця
- Основа фігури раніше була пам’ятником Леніну; після початку декомунізації стояла без голови кілька років
- Оновлений вигляд: нова голова, темний костюм, герб України, український орнамент на сорочці
- Скульптор і точний задум зображення офіційно не встановлені
- Міська влада повідомляла: об’єкт не замовляли з бюджету, дозволу не запитували
- Окремі епізоди: відкриття пам’ятника Мазепі (презентація — жовтень 2015 року) та плани щодо знаку пам’яті про Волинь 8 липня у Варшаві

Контекст Полтавської битви
Битва під Полтавою відбулася влітку 1709 року під час Північної війни. У ній зійшлися армії Карла XII та Петра I. Під час цих подій гетьман Іван Мазепа перейшов на бік шведів.
Цей історичний епізод згодом став рамкою для сучасних заяв під час відкриття монумента Мазепі. Саме до нього зверталися, пояснюючи, чому постать гетьмана виводять у публічний простір як частину національної, а не лише місцевої пам’яті.
Через брак єдності, за словами Петра Порошенка на відкритті, українці програли ту битву, однак «виграли таки війну за самостійність».
Формулювання прозвучало в контексті урочистостей біля нового монумента і стосувалося саме історичної оцінки, а не опису самої скульптури.
Презентація та відкриття монумента Мазепі
Пам’ятник Мазепі привезли з Києва й показали городянам у жовтні 2015 року, на День захисника вітчизни. Встановили його на Соборній площі. Петро Порошенко відкрив монумент і назвав подію такою, що має «загальнонаціональне значення», а не лише міське чи регіональне.
У порівнянні, яке він навів тоді ж, ішлося про суспільну увагу до постаті Мазепи. За його словами, російська влада за два роки зробила для популяризації Мазепи серед українців більше, ніж Національний банк за двадцять років масового друку десятигривневих купюр із зображенням гетьмана.
Відкриття не перенесли. Організаційний ритм зберігся попри інцидент, що стався незадовго до церемонії.
Пошкодження перед урочистістю
Раніше в тижні, що передував відкриттю, монумент зазнав пошкоджень. Місцеві активісти заявляли про спробу його підірвати. Поліція характер ушкоджень публічно не уточнила.
Пошкодження оцінили як незначні — саме тому церемонію залишили в попередньому графіку. Для читача, який відстежує, як з’являються спірні пам’ятні знаки, цей епізод пояснює лише організаційне рішення: зафіксовано факт ушкодження, відсутність деталізації від поліції та відмову від перенесення дати.
Офіційних висновків щодо мотивів встановлення пам’ятника на території бази відпочинку «Скіф» у Запоріжжі та його сюжету немає, тож будь-які пояснення варто перевіряти окремо за першоджерелами.

Знак пам’яті про Волинь і візит 8 липня
У Варшаві пам’ятний знак жертвам Волинської трагедії звели у 2013 році. Офіційна назва об’єкта — «пам’ятник жертвам Волинської різанини»; українська сторона називає його «пам’ятником жертвам Волинської трагедії».
Після встановлення жоден український високопосадовець, який перебував із візитом у Варшаві, цей Волинський сквер не відвідував — аж до запланованого епізоду за участю Петра Порошенка. Він мав покласти квіти ввечері 8 липня, після офіційних зустрічей у рамках саміту НАТО.
Паралельно верхня палата польського парламенту ухвалила постанову з закликом до Сейму встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв «геноциду», вчиненого українськими націоналістами. У тексті сенаторів події на Волині названо «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».
Це різні лінії одного дипломатичного й пам’яттєвого поля: візит до знаку, розбіжність у назві та парламентське формулювання з польського боку. Вони не описують «пам’ятник Порошенку» як об’єкт, але пояснюють, у якому контексті президентська увага до пам’ятних місць фіксувалася публічно.
Скульптура на базі «Скіф» після декомунізації
На території приватної бази відпочинку «Скіф» біля острова Хортиця з’явився пам’ятник, що має схожість із Петром Порошенком. Місцеві повідомлення описують попередню історію фігури так: спочатку це був пам’ятник Володимиру Леніну; після початку декомунізації голову відбили, і кілька років постать стояла без голови.
Оновлений варіант отримав нову голову, а одяг розфарбували: на рукаві піджака зображено Герб України, на сорочці — український орнамент. Інші описи вказують на чорний костюм із гербом України на лацкані, а обличчя статуї, за повідомленнями, намагалися зробити схожим на обличчя Петра Порошенка.
Точно невідомо, хто був скульптором і кого саме він хотів зобразити. Фото нової скульптури масово поширювали в соцмережах, зокрема знімок опублікував блогер Михайло Шнайдер на своїй сторінці у Facebook.
У Департаменті культури і туризму міської ради заявили, що офіційної інформації про об’єкт не мають: його не встановлювали на замовлення міста чи за бюджетні кошти, по дозвіл не зверталися. Тобто йдеться про приватну ініціативу на приватній території, а не про міський монумент у реєстрі комунальних пам’яток.
У серпні 2017 року тодішній директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив, що в Україні знесено всі відомі пам’ятники Леніну; за його словами, демонтували майже 2,5 тисячі радянських пам’ятників, зокрема понад 1,3 тисячі пам’ятників Леніну.
На цьому тлі історія «переробленої» фігури виглядає як виняток із логіки повного демонтажу: основу не прибрали, а змінили голову й декор. Окремо українські повідомлення називали таку «достопам’ятність» декомунізованим Леніним, що раніше стояв на тому місці. Оновлена версія якраз і з’явилася на території бази «Скіф».
Коментарі та межі відомого
Кримський голова Громадської палати РК Григорій Йоффе назвав пам’ятник Порошенку «частиною плану Порошенка, пов’язаного з політичним реваншем». Це оцінна політична заява іншого боку; підтверджень задуму чи зв’язку з установкою на базі «Скіф» у наведеній канві немає, тож далі за текст заяви виходити некоректно.
Новину про пам’ятник Порошенку в Криму коментували в 2019 році; точна дата публікації в самому повідомленні не узгоджена. Через це рік можна фіксувати лише як орієнтир обговорення, а не як дату встановлення об’єкта.
Для читача важливо розділити три різні речі, які часто змішують у пошуку за схожими словами:
- державна церемонія відкриття монумента Мазепі за участі Петра Порошенка
- заплановане покладання квітів до знаку пам’яті про Волинь під час візиту, пов’язаного із самітом НАТО
- приватна скульптура зі схожістю на Порошенка, перероблена з колишнього Леніна на території бази відпочинку.
Лише третій пункт прямо відповідає побутовому запиту про скульптурне зображення, схоже на президента. Перші два — про його участь у політиці пам’яті біля інших монументів.
Якщо порівнюєте описи в мережі, звертайте увагу на місце (приватна база, а не міська площа), на відсутність міського замовлення й на пряму вказівку, що скульптор і задум не підтверджені. Це зменшує плутанину між офіційним пам’ятником і самодіяльною переробкою.
Якщо цікавить саме історична лінія Мазепи й 1709 рік — опирайтеся на хронологію битви та на дослівно зафіксовані формулювання з церемонії відкриття, а не на перекази. Якщо потрібен контекст Волині — розрізняйте українську й офіційну польську назви знаку та окремо читайте текст сенатської постанови. Якщо ж ідеться про фігуру «схожу на Порошенка» — перевіряйте, що об’єкт на приватній території й не є міською інсталяцією.
Що робити
До лікаря з цього приводу звертатися не потрібно: тема стосується пам’ятних знаків і публічних заяв, а не симптомів чи обстежень. Направлення НСЗУ тут не застосовується.
Що взяти з собою, якщо їдете дивитися подібні об’єкти як приватний відвідувач: документ і контакти бази чи території, де стоїть скульптура, щоб на місці уточнити правила доступу. Офіційних міських контактів «про цей пам’ятник» департамент культури не веде — бо замовлення міста не було.
Швидку (103) варто викликати лише за стандартними медичними показаннями: раптовий біль у грудях, втрата свідомості, сильна кровотеча, ознаки інсульту або інший гострий стан, що може виникнути під час будь-якої поїздки. Ці ситуації не залежать від обставин маршруту чи місця.
Уточнити актуальний доступ на приватну територію та стан об’єкта можна лише безпосередньо в адміністрації бази; міські дозволи на цю скульптуру не видавалися.