Третину життя людина проводить уві сні. Цей стан відновлює організм, підтримує гормональний баланс і зміцнює імунітет. Серце працює ефективніше. Багато хто жертвує відпочинком заради роботи чи стрічки новин. Під час війни якісний сон здається майже неможливим.
Президент Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація лікарів-психологів» Богдан Божук розібрав популярні міфи. Твердження про шість годин є лише частково правдивим.
«Частково це правда. Середня тривалість нормального сну — від 6 до 8-9 годин. Для того, щоб відпочила нервова система, достатньо і трішки меншого часу, але для загального відновлення сил і енергії цього все-таки малувато. Тому спати менше ніж 6 годин не рекомендується, як і більше ніж 9 на добу», — зазначає Богдан Божук.
Що відбувається з мозком уночі
Уявлення про повний відпочинок мозку є міфом. Сон складається з різних фаз.
«Це абсолютний міф. Сон не є чимось однорідним. Він складається з низки фаз, які наш мозок проходить почергово. Отже, є сон швидкий і є сон повільний. У фазі повільного сну мозок максимально наближений до цього відпочинку. На фазах швидкого сну в деяких елементах, навпаки, спостерігається навіть прискорення певних ділянок мозку і цієї діяльності. Мозок перепрацьовує ту інформацію, яка в нього була, займається виробленням гормонів, нейромедіаторів та інших речовин, які виділяються в головному мозку. Тобто уві сні мозок у переважній своїй більшості не відпочиває», — пояснює фахівець.
Порада лягати до 22:00 теж лише частково вірна. Циркадні ритми залежать від освітлення.
«Це частково правда. Чому? Наші циркадні ритми побудовані так, що ми певною мірою залежимо від фази Сонця, від зовнішнього освітлення, тому що воно впливає на виділення певних гормонів в організмі. І ці гормони починають виділятися у більшості людей у певні години доби. Тому краще лягати близько 22:00-23:00 і прокидатися о 7:00, щоб набрати потрібні 8-9 годин», — пояснює експерт.
Думка про надолуження недосипу у вихідні не відповідає дійсності. Тривалий сон не компенсує втрати.
«Це міф щодо користі. Відіспатися, звісно, можна. Ми навіть можемо почуватися бадьорішими і може здаватися, що ми відпочили краще. Однак те недосипання, яке ми набираємо, наприклад, упродовж робочого тижня, коли спимо по 4 години, цей тривалий сон у вихідні не покращить стан на рівні нашого організму, на рівні психофізіології мозку, а навпаки — призведе до ще більшої дезорганізації тих процесів, які в ньому відбуваються», — зазначає Божук.
Регулярний сон залишається необхідністю навіть під час війни. Вибухи порушують відпочинок. Потрібно шукати можливості.
«Сон усе одно має бути. Якщо він гірший через фізичні фактори, якщо нас будять вибухи, то все одно потрібно знаходити можливості. Наприклад, ми намагаємося не контролювати прихід на роботу після тривалих вибухів своїх співробітників. Вони можуть прийти пізніше, щоб у них був необхідний мінімум сну і перепочинку. Якщо сон порушений унаслідок психічних негараздів — депресія чи тривога — насамперед необхідно звернутися до спеціалістів, а не переходити на самолікування снодійними засобами, адже самолікування може тільки погіршити ситуацію», — підсумовує Богдан Божук.
Хронічне недосипання підвищує рівень тривожності. Воно впливає на імунну, репродуктивну та травну системи. Фахівці радять переходити до розслаблення.
Прийміть теплий душ. Провітріть кімнату. Послухайте улюблену музику. Почитайте книжку. Підготуйте безпечне місце за правилом двох стін. Уникайте кави та міцного чаю після обіду. Ведіть здоровий спосіб життя.
Якщо тривожні думки заважають заснути, застосуйте техніку. Зробіть вдих через ніс на 4 секунди. Затримайте дихання на 7 секунд. Видихніть через рот на 8 секунд. Уявіть спокійне місце. Розслабтеся і подумайте про хороше. Так легше прокинутися бадьорішими і краще працювати.