Під час міжнародних заходів у Шеньчжені китайська сторона створює особливу атмосферу масштабного свята. Водночас зміст виступів керівництва свідчить про те, що Пекін передусім зосереджений на власних регіональних інтересах. Журналіст Володимир Сидоренко звернув увагу на орієнтацію Китаю на Азійсько-Тихоокеанський регіон.
За його словами, Пекін оголосив про виділення близько $200 млн на підтримку взаємодії та співпраці в цьому регіоні. «Тут чітко видно орієнтацію на Азійсько-Тихоокеанський регіон. Тому думати, що зараз відбувається якийсь поділ світу на двох, — це, м'яко кажучи, перебільшення», — наголосив він.
Сидоренко пояснив, чому не варто ототожнювати зовнішньополітичні підходи Вашингтона та Пекіна. Якщо Сполучені Штати оголосили Західну півкулю зоною своїх інтересів, то Китай не обмежує власні амбіції одним регіоном. «Китай має інтереси і в Латинській Америці, і в Африці, і в Євразії, і, зрештою, по всьому світу. Тому говорити, що тут відбувається поділ світу між двома країнами, — перебільшення», — зазначив журналіст.
Він також звернув увагу на конкретні питання, які становлять спільний інтерес для двох найбільших економік світу. Насамперед ідеться про торговельні відносини та митну політику. «У Китаю зі Сполученими Штатами є власний порядок денний, який стосується передусім торгівлі та мит. Про це вони й будуть розмовляти та домовлятися. Це дві найбільші економіки світу, і їм потрібно визначити, як взаємодіяти без кризи та конфлікту», — підсумував Сидоренко.
Китай формує глобальну економічну мережу і посилює позиції в Азії
Сі Цзіньпін у вересні 2013 року оголосив про запуск ініціативи «Один пояс, один шлях», спрямованої на розвиток торговельних і транспортних коридорів між Азією, Європою та Африкою. У червні 2021 року лідери G7 запропонували альтернативу китайському проєкту — інфраструктурну програму Build Back Better World. У липні 2022 року стало відомо, що китайські інвестиції в Росію в межах ініціативи вперше впали до нуля.
У травні 2024 року Китай провів військові навчання навколо Тайваню, а в жовтні повторив масштабні маневри поблизу острова. Паралельно загострилися суперечки Пекіна з Філіппінами через територіальні претензії в Південнокитайському морі. У вересні 2025 року Сі Цзіньпін зібрав у Тяньцзіні понад 20 світових лідерів на саміті Шанхайської організації співробітництва, демонструючи прагнення Китаю посилити міжнародний вплив.
4 лютого 2025 року Китай запровадив мита на американські товари у відповідь на тарифну політику Дональда Трампа. Паралельно Пекін обмежив експорт низки критичних металів, важливих для високотехнологічної та оборонної промисловості. Під час подальших переговорів Вашингтон і Пекін домовлялися про постачання обладнання для виробництва чипів та рідкісноземельних металів.
У лютому 2026 року Сі Цзіньпін продовжив переговори з Вашингтоном щодо економічної співпраці. 4 лютого після розмови з Володимиром Путіним китайський лідер зателефонував Дональду Трампу. Сторони обговорили торгівлю, Тайвань, військові питання, закупівлю Китаєм американських нафти й газу, а також збільшення імпорту американської сої — до 20 млн тонн у поточному сезоні та 25 млн тонн у наступному.
19 листопада 2026 року під час зустрічі в китайському Шеньчжені Трамп і Сі знову порушили питання двосторонньої співпраці та торговельних мит. Таким чином, економічні відносини зі США залишаються одним із ключових напрямів переговорів Пекіна з Вашингтоном.