Радіоелектронна боротьба Збройних Сил України — це спеціальний рід військ, який веде війну в електромагнітному спектрі. Фахівці РЕБ виявляють, ідентифікують і придушують радіосигнали противника, захищають власні системи управління та зв’язку, а також збивають з курсу ворожі дрони, ракети й артилерію без жодного пострілу. У 2026 році ця сфера перетворилася на повноцінну екосистему, де виявлення, аналіз і глушіння працюють як єдиний механізм.

Саме РЕБ сьогодні рятує позиції від FPV-дронів, «шахедів» і керованих авіабомб. Мобільні групи, рюкзаки-глушники, стаціонарні комплекси та централізовані системи управління створюють над позиціями «невидимий купол», який противник не бачить, але відчуває щоразу, коли його «пташка» падає за кілометр від цілі.

Ця війна почалася не вчора. Вона йде в ефірі цілодобово, і її герої рідко потрапляють у кадри новин. Проте без них сучасний бій просто неможливий.

Що таке радіоелектронна боротьба і чому вона стала критичною

Радіоелектронна боротьба — це комплекс заходів, спрямованих на завоювання переваги в електромагнітному просторі. Вона включає три основні напрямки: радіоелектронну розвідку (виявлення і аналіз сигналів), радіоелектронне придушення (глушіння і введення в оману) та радіоелектронний захист власних систем.

У сучасній війні майже все керується радіо. Дрон летить завдяки сигналу з пульта. Ракета коригує курс за GPS чи ГЛОНАСС. Артилерійська батарея отримує координати через радіостанцію. Якщо ці канали обірвати або підмінити — зброя перетворюється на дорогий шматок металу.

Після лютого 2022 року саме РЕБ стала відповіддю на масове застосування ворогом розвідувальних і ударних безпілотників. Раніше комплекси працювали переважно проти радарів і систем зв’язку. Тепер головний противник — маленькі FPV, які летять на низькій висоті і змінюють частоти швидше, ніж людина встигає натиснути кнопку.

Історія розвитку військ РЕБ в Україні

Війська радіоелектронної боротьби України ведуть свій відлік з 1992 року. До 2014-го більшість техніки була радянського виробництва. Після окупації Криму і частини Донбасу ситуація змінилася кардинально. Багато підприємств опинилися на окупованій території, і країна почала будувати власну індустрію з нуля.

У липні 2021 року в навчальних центрах ЗСУ відкрили спеціалізовані школи підготовки фахівців РЕБ і радіоелектронної розвідки. Це було далекоглядне рішення. Коли почалося повномасштабне вторгнення, мобільні групи РЕБ уже були готові працювати проти БПЛА.

Найважливіша дата — 12 вересня 2025 року. Указом Президента України № 679/2025 установлено День військ радіоелектронної боротьби. Це офіційне визнання того, що «невидимий фронт» став одним із ключових видів бойового забезпечення.

За даними відкритих джерел, на початок 2022 року близько 65 відсотків засобів РЕБ у ЗСУ все ще були радянськими. Через чотири роки картина зовсім інша: понад 50 українських компаній виробляють сотні зразків, а Міністерство оборони лише за 2024 рік допустило до експлуатації понад 150 нових моделей, а за першу половину 2025-го — ще близько 80.

Структура та організація військ РЕБ ЗСУ

Війська РЕБ підпорядковані Головному управлінню радіоелектронної та кіберборотьби Генерального штабу Збройних Сил України. Вони входять до складу Сухопутних військ, Повітряних сил і окремих підрозділів інших родів військ.

На рівні бригад і корпусів формуються роти та взводи РЕБ. У багатьох бойових бригадах уже є власні лабораторії, де ремонтують і модернізують техніку прямо біля лінії зіткнення. 7-й корпус Десантно-штурмових військ, наприклад, створив централізовану систему, яка знешкоджує до 90 відсотків ворожих дронів на своїй ділянці.

Окремо варто згадати спеціалізовані батальйони та полки. Серед них — підрозділи в Житомирі, Костополі, Одесі, Львові, Черкаському на Дніпропетровщині, Коломиї та Первомайську. Вони забезпечують як тактичний, так і оперативний рівень прикриття.

Основні засоби РЕБ, які застосовують ЗСУ

Українські комплекси можна умовно розділити на кілька груп за призначенням і мобільністю.

Стаціонарні та мобільні комплекси середньої і великої дальності. Класика жанру — «Буковель-AD» розробки компанії Proximus. Він виявляє БПЛА типу «Орлан-10» на відстані до 70–100 км і придушує навігаційні сигнали GPS/ГЛОНАСС/Galileo/Beidou на 15–20 км. Комплекс швидко розгортається і може працювати на різних шасі.

Поруч із ним — «Нота» (виявлення близько 20 км, глушіння навігації до 15 км) та «Анклав», який ефективно працює проти супутникових систем навігації на дистанції до 40 км.

Портативні та «окопні» засоби. Це рюкзаки, «куляби», «парасольки» та інші компактні глушники, які бійці носять із собою. Вони створюють захисний купол радіусом від 150 до кількох сотень метрів. Саме вони рятують штурмові групи від FPV у безпосередній близькості.

Системи виявлення. Пристрої на кшталт «Цукорка» фіксують «Орлани», Zala, Supercam, «Ланцети» і звичайні FPV. Без якісного виявлення будь-яке глушіння — стрільба навмання.

У 2025–2026 роках з’явилися комплекси нового покоління, які працюють у діапазоні до 6000 МГц, автоматично підлаштовуються під частоти противника і навіть перехоплюють відеосигнал з дрона, щоб відрізнити свій від чужого.

Як працює РЕБ на практиці

Процес виглядає так. Спочатку система радіоелектронної розвідки «чує» ефір. Вона фіксує характерний сигнал управління дроном або телеметрію. Далі визначається азимут і приблизна відстань. Оператор або автоматика вибирає оптимальний канал придушення і вмикає перешкоду.

Сучасні системи вже вміють не просто глушити, а підмінювати сигнал. Дрон «думає», що він уже над ціллю, і починає знижуватися або летіти в інший бік. Це називається spoofing, і українські розробники досягли в цьому серйозних успіхів.

Важливий момент — координація. Окремий глушник на позиції — це добре. Але коли всі засоби об’єднані в мережу, а інформація з РЕР, ППО і візуального спостереження стікається в один пункт управління, ефективність зростає в рази. Саме такі централізовані системи зараз впроваджують у корпусах.

Роль РЕБ у протидії дронам і ракетам

Найбільш помітна робота — проти FPV і баражуючих боєприпасів. У липні 2024 року за один тиждень підрозділи РЕБ знешкодили майже 8 тисяч ворожих безпілотників. Це приблизно 80–90 апаратів на годину по всьому фронту.

Проти «шахедів» і крилатих ракет РЕБ працює інакше. Тут важливіше зірвати навігацію на великій відстані, щоб ракета зійшла з курсу ще до зони ураження ППО. Комплекси, які прикривають тилові області, роблять саме це.

Окремий напрямок — захист критичної інфраструктури. З кінця 2025 року оператори енергетичних і оборонних підприємств отримали можливість самостійно закуповувати РЕБ і передавати їх у безоплатну експлуатацію військовим частинам. Це дозволяє прикривати об’єкти, які раніше залишалися вразливими.

Цікаві факти про РЕБ ЗСУ

  • У деяких секторах фронту ефективність централізованих систем РЕБ сягає 90 відсотків знешкоджених дронів.
  • Українські виробники за чотири роки війни збільшили кількість компаній у сфері РЕБ з кількох до понад 170.
  • Найлегші «окопні» глушники важать менше 7 кг і працюють від акумулятора до 10 годин.
  • Сучасні комплекси вже вміють перехоплювати відеопотік з ворожого дрона і в реальному часі визначати, чи це свій, чи чужий апарат.
  • 12 вересня 2025 року вперше офіційно відзначили День військ радіоелектронної боротьби — професійне свято тих, хто воює хвилями.

Типи засобів РЕБ за рівнем застосування

Військові виділяють три основні рівні.

  • Тактичний рівень. Портативні комплекси, які піхота бере з собою на позиції. Вони захищають конкретну групу або техніку в радіусі кількох сотень метрів.
  • Спеціалізовані антидронові системи. Працюють по «Ланцетах», «Шахедах» і дронах великої дальності. Мають вищу потужність і ширший частотний діапазон.
  • Фронтові та оперативні комплекси. Перекривають цілі сектори фронту. Моніторять повітряний простір і придушують цілі ще на підльоті з прифронтової глибини.

Крім того, існують бортові засоби РЕБ, які встановлюють на техніку, і стаціонарні системи для охорони важливих об’єктів.

Виклики та еволюція технологій у 2025–2026 роках

Головний виклик — швидкість. Противник постійно змінює частоти, переходить на оптоволокно (такі дрони майже не глушаться) і використовує штучний інтелект для навігації без GPS. Відповідь України — Smart-РЕБ, системи, які автоматично аналізують сигнал і підлаштовуються під нього.

Ще одна тенденція — інтеграція. РЕБ більше не працює окремо. Він стає частиною єдиної системи обізнаності про повітряного противника разом із радарами, акустичними датчиками і візуальним спостереженням.

Виробники активно впроваджують спрямовані антени, які дозволяють бити точково і на більшу відстань, не створюючи «шум» по всьому фронту. Це зменшує взаємні перешкоди і підвищує ефективність.

Як готують фахівців РЕБ

Підготовка операторів — окрема історія. Це вже не просто «натисни кнопку». Людина повинна розуміти спектр, швидко орієнтуватися в нових протоколах зв’язку дронів і вміти працювати в умовах сильного радіоелектронного тиску противника.

У навчальних центрах ЗСУ і в бригадах створюють власні лабораторії. Там бійці не тільки вчаться, а й ремонтують техніку, друкують деталі на 3D-принтерах і тестують нові прототипи. Зворотний зв’язок з фронту надходить за години, а не за місяці.

Багато хто приходить у РЕБ з ІТ, радіоаматорства або цивільної електроніки. Їхній досвід виявився золотим. Саме тому індустрія розвивається так швидко.

Майбутнє радіоелектронної боротьби в ЗСУ

Наступний крок — повна автоматизація і штучний інтелект. Системи вже вміють класифікувати типи дронів і прогнозувати їхню поведінку. Незабаром вони зможуть самостійно розподіляти ресурси глушіння між кількома цілями.

Паралельно розвивається захист від РЕБ противника. Українські радіостанції з режимом псевдовипадкової перестройки частоти, резервні канали на оптоволокні та лазерному зв’язку роблять власний зв’язок значно стійкішим.

РЕБ перестав бути допоміжним видом забезпечення. Він став одним із головних доменів війни — поруч із землею, повітрям і кіберпростором. І українські фахівці сьогодні формують стандарти, на які дивляться військові по всьому світу.

Хтось воює кулями і снарядами. Хтось — хвилями. І саме ці хвилі щодня рятують тисячі життів на землі.

Від Володимир Левчин

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.