Стефанос Ціціпас народився 12 серпня 1998 року в Афінах і став першим грецьким тенісистом, який піднявся до третьої сходинки світового рейтингу ATP. Його кар’єра — це суміш витонченої техніки, потужного одноручного бекхенду і боротьби з власними демонами. Станом на літо 2026 року він має 13 титулів ATP, два фінали турнірів Великого шолома і понад 38 мільйонів доларів призових.
Грек із російським корінням по материнській лінії двічі був за крок від трофея «Великого шолома»: у фіналі Roland Garros 2021 і Australian Open 2023 він поступався Новаку Джоковичу. Тричі підкорював Masters 1000 у Монте-Карло, а в 2019-му, ще не досягнувши 21 року, виграв Підсумковий турнір ATP у Лондоні. Сьогодні, після періоду спаду, травм і змін у тренерському штабі, він знову шукає свій ритм на кортах.
Його шлях почався не в блискучих академіях, а на звичайних грецьких кортах, де батько-тренер і мати-колишня професіоналка передавали синові любов до м’яча. Саме ця сімейна основа зробила Стефаноса не просто гравцем, а символом грецького тенісу, який довгий час перебував у тіні.
Сімейне коріння та перші кроки на корті
Батько Апостолос Ціціпас походив із провінційного містечка Проастіо і сам тренувався як тенісний коуч. Мати Юлія Апостолі (уроджена Сальникова) грала на рівні топ-200 WTA, була першою ракеткою світу серед юніорок і представляла СРСР у Кубку Федерації. Її батько, Сергій Сальников, — олімпійський чемпіон 1956 року з футболу у складі збірної СРСР. Ця суміш грецької пристрасті та радянської спортивної дисципліни лягла в основу характеру Стефаноса.
Перші удари він робив уже в три роки, спостерігаючи за батьковими уроками в готелі Astir Palace у Вуліагмені. У шість років почав систематичні тренування в Tennis Club Glyfada. У дев’ять вирішив: теніс стане його життям. Паралельно хлопець плавав і грав у футбол, підтримуючи AEK Афіни. Сім’я мала трьох молодших дітей — Петроса, Павлоса та Елісавет, — і всі вони також пішли в теніс.
З 2015 року Стефанос проводив багато часу в академії Патріка Муратоглу у Франції, зберігаючи зв’язок із Грецією. Саме там формувався його стиль: агресивний базовий гравець із потужним форхендом східним хватом і елегантним одноручним бекхендом, який став його візитівкою.
Юніорські роки та стрімкий прорив
На юніорському рівні Ціціпас швидко показав характер. У 2016-му він піднявся до другої сходинки світового юніорського рейтингу. Виграв престижний Trofeo Bonfiglio, чемпіонат Європи серед юніорів і, разом з естонцем Кеннетом Райсмою, парний титул Вімблдона — перший юніорський «Великий шолом» для грецького хлопця в Open Era.
Професійний дебют відбувся у 2016-му. Уже наступного року він став першим греком в топ-100 ATP. 2018-й став роком вибуху: фінал у Барселоні проти Надаля, фінал Masters у Торонто (де він поспіль обіграв чотирьох гравців топ-10), перший титул у Стокгольмі і перемога на Next Gen ATP Finals. Сезон завершив на 15-му місці й отримав приз «Найбільш прогресуючого гравця».
2019-й закріпив статус зірки. Півфінал Australian Open з перемогою над Роджером Федерером у четвертому колі, титули в Марселі та Ешторілі, фінал у Мадриді. Кульмінацією стала перемога на ATP Finals у Лондоні. У фіналі він здолав Домініка Тіма в трьох сетах і став наймолодшим чемпіоном турніру з часів Ллейтона Г’юїтта.
Пік кар’єри: Монте-Карло, фінали «Великого шолома» і статус №3
2021 рік приніс перший Masters 1000. У Монте-Карло Стефанос пройшов турнір без втрати сету і в фіналі розгромив Андрія Рубльова. Того ж сезону він дійшов до фіналу Roland Garros. Ведучи 2:0 по сетах проти Джоковича, грек не втримав перевагу й програв у п’яти партіях. У серпні піднявся на третє місце рейтингу — найвище досягнення в історії грецького чоловічого тенісу.
Наступного року він захистив титул у Монте-Карло і виграв перший титул на траві в Мальорці. 2023-й знову привів його до фіналу Australian Open, де знову чекав Джокович. 2024-й став третім тріумфом у Монте-Карло — турнірі, який ніби створений для його гри на ґрунті.
| Рік | Титул | Категорія | Покриття |
|---|---|---|---|
| 2019 | ATP Finals | Підсумковий | Хард (зал) |
| 2021, 2022, 2024 | Monte-Carlo Masters | Masters 1000 | Ґрунт |
| 2025 | Dubai | ATP 500 | Хард |
| 2026 | Gstaad | ATP 250 | Ґрунт |
Дані зібрані на основі офіційної статистики ATP і матеріалів Wikipedia. Таблиця показує лише ключові перемоги; загалом у скарбничці Стефаноса 13 одиночних титулів.
Стиль гри: елегантність і агресія
Ціціпас — класичний агресивний базовий гравець із елементами всекортної гри. Його форхенд б’є з важким топспіном, а одноручний бекхенд дозволяє різко змінювати ритм і напрямок. Подача середньої швидкості, але високої точності, часто стає ключем до вільних очок. На ґрунті він почувається особливо комфортно: довгі розіграші, вміння використовувати кути корту і психологічна стійкість у п’ятисетових матчах.
На харді гра стає більш прямолінійною, а на траві іноді бракує варіативності. Саме тому Вімблдон для нього залишається найскладнішим «Великим шоломом» — найкращий результат тут четверте коло.
Спад, травми і пошук нової версії себе
Після 2023 року кар’єра пішла хвилями. 2024-й ще приніс третій Монте-Карло, але проблеми зі спиною, які особливо загострилися після Олімпіади в Парижі, почали даватися взнаки. У 2025-му він виграв Дубай, повернувшись у топ-10, але на турнірах Великого шолома не міг пройти далі другого кола. Біль у спині змушував замислюватися навіть про завершення кар’єри.
Тренерська історія також стала драматичною. Батько Апостолос залишався головним коучем майже всю кар’єру. У 2024-му Стефанос вперше публічно оголосив про розрив професійних стосунків, коротко працював з Гораном Іванішевичем, потім повернувся до батька. У червні 2026-го перед Вімблдоном заявив, що співпраця завершена остаточно. Новим тренером став Томас Перрен з академії Муратоглу, а сам Патрік Муратоглу виступає як супервайзер.
У липні 2026-го на ґрунті в Гштааді Ціціпас здобув 13-й титул кар’єри, перервавши 16-місячну серію без перемог. Перемога над Рафаелем Колліньйоном у фіналі підняла його в рейтингу приблизно до 51-го місця і дала надію на відродження.
Цікаві факти про Стефаноса Ціціпаса
- Він — перший і поки єдиний грек, який досягав фіналу турніру Великого шолома в чоловічому одиночному розряді.
- Мати Стефаноса вигравала титул у Монте-Карло ще в 1981 році, а син повторив успіх тричі.
- У дитинстві майже потонув під час турніру Futures на Криті — батько врятував його з сильної течії. Цей епізод, за словами самого гравця, зробив його безстрашним на корті.
- Підтримує футбольний і баскетбольний клуби AEK Афіни.
- Один з небагатьох топ-гравців, хто відкрито говорить про психологічний тиск і навіть розглядав можливість завершення кар’єри через хронічний біль.
Особисте життя та характер поза кортом
Стосунки з Паулою Бадосою стали однією з найбільш публічних історій тенісного туру. Пара була разом з 2023-го, коротко розлучалася в 2024-му, знову зійшлася і остаточно розійшлася влітку 2025-го. Мати Стефаноса пізніше зазначала, що стосунки стали для сина певною ношею через надмірну публічність. У 2026-му з’явилася нова партнерка — американська модель і інфлюенсерка Крістен Томз, з якою він проводить час поза турнірами.
Поза кортом Ціціпас відомий як людина з глибоким внутрішнім світом. Він цікавиться філософією, фотографією, пише тексти. Грецьке православ’я відіграє важливу роль у його житті. Друзів серед колег по туру, за його словами, знайти складно — атмосфера конкуренції часто заважає щирим стосункам.
Спадщина для грецького тенісу
До появи Стефаноса Греція майже не мала тенісних зірок світового рівня. Він став першим греком у топ-100, топ-10 і топ-3. Його успіхи надихнули нове покоління. Молодші брати також грають професійно, а загальний інтерес до тенісу в країні зріс у рази.
Кар’єра Ціціпаса ще далеко не закінчена. У 27 років він має досвід, титули і, головне, розуміння, що шлях до вершини іноді вимагає радикальних змін. Перемога в Гштааді 2026 року стала першим сигналом, що нова глава вже пишеться. Грецький теніс продовжує дивитися на нього з надією, а світ — з цікавістю, чи зможе він нарешті завоювати той самий «Великий шолом», до якого двічі був так близько.