Російська крилата ракета 9М727 належить до сімейства засобів ураження оперативно-тактичного комплексу «Іскандер-К». Вона є сухопутною адаптацією морської крилатої ракети 3М-14 «Калібр» і призначена для ударів по наземних цілях на дальності до 500 кілометрів. Офіційно заявлена дальність, бойова частина масою близько 450 кілограмів і дозвукова швидкість 800–900 км/год роблять її одним із найбільш застосовуваних російських засобів дальнього вогню в війні проти України.
На відміну від балістичних ракет 9М723 комплексу «Іскандер-М», 9М727 летить на малій висоті 50–150 метрів, огинаючи рельєф місцевості. Це ускладнює її виявлення радарами і змушує системи протиповітряної оборони працювати в режимі постійної напруги. Українські аналітики та розвідка фіксували її застосування від перших місяців повномасштабного вторгнення, а один із найбільш відомих епізодів — удар по драмтеатру в Чернігові 2023 року.
Точні характеристики стали відомі завдяки аналізу уламків і публікаціям Головного управління розвідки Міністерства оборони України на порталі War & Sanctions. Довжина корпусу становить 6,02 метра, діаметр — 0,514 метра, стартова маса — до 1500 кілограмів. Кругове ймовірне відхилення заявлено на рівні до 20 метрів. Головний розробник і інтегратор — ОКБ «Новатор», що входить до концерну «Алмаз-Антей».
Історія появи та місце в сімействі Іскандер
Комплекс «Іскандер» розробляли як заміну застарілим системам «Точка-У». Балістична версія «Іскандер-М» із ракетами 9М723 з’явилася раніше і швидко стала відома своїми квазібалістичними траєкторіями. Крилатий варіант «Іскандер-К» доповнив його, дозволивши завдавати ударів із низьковисотного профілю. Ракета 9М727 виявилася однією з трьох крилатих модифікацій разом із 9М728 і 9М729.
До 2022 року інформація про 9М727 залишалася уривчастою. Її існування підтвердили лише після початку повномасштабної війни, коли українські фахівці почали системно досліджувати уламки. На відміну від 9М729, яка стала предметом публічного скандалу через ймовірне порушення Договору про ракети середньої і меншої дальності, 9М727 довго залишалася в тіні. Вона вважається більш «короткою» версією, офіційно обмеженою 500 кілометрами, тоді як 9М729 має подовжений корпус приблизно на 530 міліметрів і, за оцінками західних аналітиків, значно більшу дальність.
Маршевий двигун ТРДД-50Б (виріб 37-03) виробництва «ОДК-Сатурн» забезпечує дозвуковий політ. Система навігації поєднує інерціальну платформу ГІБ-123-4 на лазерних гіроскопах і супутникову систему СН-99, сумісну з ГЛОНАСС і GPS. Для захисту від засобів радіоелектронної боротьби встановлено активну станцію перешкод 9Б914. Бойова частина 9Н184 — осколково-фугасна.
Технічні особливості та бойові можливості
Політ на висоті 50–150 метрів дозволяє ракеті використовувати рельєф як природний захист. На кінцевій ділянці можливе використання оптичного кореляційного датчика або радіовисотоміра. Точність у 20 метрів і менше робить її небезпечною для стаціонарних об’єктів — штабів, складів, енергетичної інфраструктури, адміністративних будівель.
У вересні 2025 року одна з таких ракет влучила в будівлю Кабінету Міністрів України. Бойова частина не спрацювала, проте паливо з баків спричинило пожежу. Тоді російські сили випустили дев’ять крилатих ракет цього типу, з яких чотири вдалося збити. Цей епізод показав, що навіть несправна ракета здатна завдати значної шкоди через залишкове паливо і кінетичну енергію.
Порівняно з морським «Калібром» 9М727 адаптована під наземний старт із транспортно-пускового контейнера. Пускові установки базуються на шасі, подібних до тих, що використовуються для балістичних ракет комплексу. Це дозволяє швидко змінювати позиції і зменшувати час перебування на одній точці.
| Параметр | Значення (за відкритими даними) |
|---|---|
| Довжина | 6,02 м |
| Діаметр корпусу | 0,514 м |
| Стартова маса | до 1500 кг |
| Маса бойової частини | 450 кг |
| Крейсерська швидкість | 800–900 км/год |
| Дальність | до 500 км |
| Висота польоту | 50–150 м |
| КВО | до 20 м |
Дані таблиці зібрані на основі матеріалів порталу War & Sanctions Головного управління розвідки України та публікацій Defence Express.
Виробництво, компоненти та санкційний тиск
Головним інтегратором залишається ОКБ «Новатор». У кооперації беруть участь десятки підприємств. Серед ключових — «ОДК-Сатурн» (двигун), «Електронприбор» (інерціальна система), «ГосНИИмаш» (бойова частина), «ЦНИРТИ імені академіка Берга» (станція перешкод). Українська розвідка виявила щонайменше 38–41 підприємство в ланцюжку постачання, з яких частина досі не перебуває під санкціями.
Особливу увагу привертають іноземні електронні компоненти. У ракетах знаходили мікросхеми американських виробників, японські та британські деталі. Деякі з них датуються 2019–2021 роками. Це свідчить про те, що навіть після запровадження обмежувальних заходів Росія продовжувала отримувати критичну елементну базу через треті країни або паралельний імпорт. Вісім заводів, за даними ГУР, на початку 2026 року ще не були під повними санкціями антиросійської коаліції.
Виробництво крилатих ракет цього типу виявилося більш гнучким, ніж балістичних. Це дозволило Росії частково компенсувати витрати балістичних 9М723 і переорієнтовувати потужності. Водночас залежність від імпортної електроніки залишається слабким місцем, яке українська розвідка систематично висвітлює.
Цікаві факти про 9М727
- Ракета часто залишає після себе цілісні контейнери фільтрів із чітким маркуванням, що допомагає ідентифікувати тип боєприпасу навіть після удару.
- У 2025 році зафіксовано випадки, коли бойова частина не спрацьовувала, але паливо з баків спричиняло вторинні пожежі, які іноді завдавали більшої шкоди, ніж сам вибух.
- На відміну від 9М729, 9М727 довше залишалася «невидимою» для публічного дискурсу — про неї заговорили лише після системного аналізу уламків на українській території.
- Деякі екземпляри містять західну цивільну електроніку, вироблену ще до повномасштабного вторгнення, що ілюструє глибину довоєнних ланцюжків постачання.
- Разом із 9М728 вона вважається «коротшою» версією сімейства, тоді як 9М729 має збільшений паливний об’єм і потенційно більшу дальність.
Застосування в війні та вплив на тактику
Крилата ракета 9М727 стала інструментом комбінованих ударів. Її запускають разом із балістичними ракетами, дронами-камікадзе та іншими крилатими засобами, щоб перевантажити систему протиповітряної оборони. Низький профіль польоту змушує розраховувати на наземні радари і винищувальну авіацію, а не лише на системи великої дальності.
Українські сили регулярно збивають частину таких ракет, проте повністю нейтралізувати загрозу складно. Успішні перехоплення фіксували над Києвом, Харковом та іншими регіонами. Водночас кожен удар, навіть частково успішний, створює додаткове навантаження на енергетику, логістику і моральний стан населення.
Порівняно з балістичними ракетами 9М727 дає противнику більшу гнучкість у виборі маршруту. Вона може змінювати курс, огинати зони сильного прикриття ППО і підходити до цілі з несподіваного напрямку. Це змушує оборону тримати ширший сектор спостереження і швидше реагувати на зміну обстановки.
Відмінності від 9М728 і 9М729
9М727 і 9М728 часто розглядають як близькі модифікації з дальністю близько 500 кілометрів. 9М729 відрізняється подовженим корпусом і, за оцінками західних джерел, значно більшою дальністю — від 1000 до понад 2000 кілометрів залежно від модифікації. Саме 9М729 стала причиною звинувачень у порушенні Договору про РСМД і подальшого виходу США з угоди.
Для 9М727 і 9М728 використовують подібні пускові установки. 9М729 потребує адаптованих контейнерів через збільшену довжину. У 2025–2026 роках Росія частково переорієнтувала виробництво на довші модифікації, щоб компенсувати нестачу засобів ураження на більших відстанях.
Бойова частина у всіх трьох варіантах залишається близькою за масою — близько 450–480 кілограмів. Різниця полягає переважно в паливному запасі, системі управління та можливості нести різні типи бойового спорядження.
Санкції, виробництво і перспективи
Публікації ГУР про ланцюжки постачання 9М727 стали важливим інструментом міжнародного тиску. Вони показують конкретні підприємства, які досі уникають обмежень, і змушують партнерів України переглядати санкційні списки. Водночас Росія продовжує шукати обхідні шляхи — через треті країни, підставні фірми і переорієнтацію внутрішнього виробництва.
Залежність від імпортної електроніки залишається критичною. Навіть якщо корпус, двигун і бойову частину вдається виробляти всередині країни, сучасні навігаційні та обчислювальні модулі часто містять компоненти іноземного походження. Це створює вузьке місце, яке українська розвідка і західні партнери намагаються розширювати через санкції.
У довгостроковій перспективі Росія прагне збільшити обсяги виробництва крилатих ракет цього типу. Часткова переорієнтація потужностей з 9М727/9М728 на 9М729 свідчить про прагнення отримати засоби ураження більшої дальності. Водночас кожна нова публікація про уламки і компоненти ускладнює цей процес і робить виробництво дорожчим.
Крилата ракета 9М727 залишається одним із найбільш використовуваних російських засобів дальнього вогню. Її низьковисотний політ, відносна простота порівняно з балістичними ракетами і здатність працювати в комбінованих ударах роблять її постійною загрозою. Відкриті дані української розвідки та незалежних аналітиків дозволяють краще розуміти її можливості, слабкі місця і місце в загальній системі російських ударних засобів.