Володимир Гройсман залишився в Україні з перших днів повномасштабного вторгнення. Замість еміграції чи гучних заяв з-за кордону він з березня 2022 року очолив Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб у Вінниці. Звідти екс-прем’єр координує системну допомогу Збройним силам України та цивільним, які постраждали від війни. Його команда щомісяця відправляє на фронт тисячі FPV-дронів, автомобілі, тепловізори, ретранслятори та навіть мобільні лазні для бійців.
Ця робота не афішувалася на початку як політичний проект. Вона виросла з ініціативи вінницького міського голови Сергія Моргунова та голови обласної ради Вячеслава Соколового. Гройсман погодився стати координатором, використавши свій досвід управління містом і країною. За чотири роки штаб перетворився на потужний логістичний хаб, який працює без пауз навіть у 2026-му.
Шлях від Вінниці до великої політики і повернення до конкретної справи
Гройсман народився у Вінниці в 1978 році. До 2014-го він чотири строки очолював місто, яке за його каденції суттєво змінилося: з’явилися сучасні дороги, оновлений громадський транспорт, прозорі закупівлі та активне залучення інвестицій. У 2014-му він став головою Верховної Ради, а з 2016 по 2019 рік — прем’єр-міністром України. За цей час провів децентралізацію, реформу освіти та медицини, підвищив мінімальну зарплату.
Після поразки на виборах 2019-го його партія «Українська стратегія Гройсмана» не пройшла до парламенту. Політик відійшов від великої політики, зосередившись на місцевих справах у рідному регіоні. Коли почалася повномасштабна війна, він не вагався. Разом із місцевою владою Вінниччини створив структуру, яка з перших тижнів почала збирати й доставляти допомогу. Досвід мера та прем’єра — вміння координувати десятки відомств, знаходити ресурси та вибудовувати логістику — став у пригоді одразу.
Створення штабу та його еволюція
На початку березня 2022 року у Вінниці відбулося перше засідання Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу. Гройсман очолив його за пропозицією Моргунова та Соколового. Спочатку пріоритети були ширшими: допомога внутрішньо переміщеним особам, координація евакуації, підтримка бізнесу, який релокувався з гарячих точок.
З часом, коли війна затягнулася, акцент змістився на пряму підтримку ЗСУ. Штаб став майданчиком, де місцева влада, волонтери та бізнес об’єднують зусилля. Гройсман особисто контролює ключові відправки, перевіряє склади, зустрічається з військовими. Він періодично їздить до Києва на міжнародні зустрічі, але основна база — Вінниця. Там розташовані склади, там живе частина родини, там зручніше координувати логістику для фронту.
Робота не обмежується одним регіоном. Штаб налагодив зв’язки з іншими областями, залучає донорів з-за кордону та всередині країни. Кожен вантаж — це результат складної координації: від пошуку коштів і техніки до перевірки якості та безпечної доставки на передову.
Конкретні результати: цифри, які вражають
За 2025 рік Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб передав захисникам понад 14 тисяч FPV-дронів, більше 120 автомобілів, сотні Mavic 3T, ретранслятори, тепловізійні приціли та інше обладнання. У 2026-му темп не сповільнився. У лютому, наприклад, відправили 120 авто, мобільні лазні, багі та близько 100 печей-буржуйок для окопів. Дрони йдуть у різні підрозділи — від штурмових бригад до частин, які працюють на найгарячіших напрямках.
Ось узагальнені дані про основні напрямки допомоги:
| Період | Тип допомоги | Обсяг | Основне призначення |
|---|---|---|---|
| 2025 рік | FPV-дрони та БПЛА | Понад 14 000 | Ураження ворожої техніки, розвідка |
| 2025 рік | Автомобілі та спецтранспорт | Понад 120 одиниць | Евакуація, логістика, доставка |
| 2025–2026 | Тепловізори, ретранслятори, приціли | Сотні комплектів | Нічне бачення, зв’язок |
| 2026 (лютий) | Мобільні лазні, багі, печі | Десятки одиниць | Побут і комфорт на передовій |
Ці цифри — не просто статистика. Кожен FPV-дрон може знищити ворожу техніку вартістю в мільйони. Кожен автомобіль рятує поранених або доставляє боєприпаси туди, де дороги розбиті. Мобільні лазні та печі в окопах — це не розкіш, а питання здоров’я та боєздатності взимку.
Щоденна рутина та особистий стиль
Гройсман не просто підписує папери. Він активно веде сторінки у Facebook та Instagram, де регулярно публікує фото- та відеозвіти про відправлені вантажі. Там можна побачити, як дрони «Щедрик» чи DJ Matrice йдуть у конкретні бригади, як військові дякують за техніку. Політик зустрічає волонтерів, перевіряє якість обладнання на складах, спілкується з бійцями, які приїжджають по допомогу.
Зовні він теж змінився. За роки війни екс-прем’єр помітно схуд, відростив сиву бороду, став одягатися простіше — джинси, светри, жилетки. Це не PR-хід, а природна трансформація людини, яка щодня занурена в роботу, де комфорт і статус відходять на другий план. Багато хто з тих, хто бачив його раніше на трибунах, зараз впізнає його саме за цими фото зі складів і передової.
Міжнародний вимір та позиція щодо агресії
Паралельно з гуманітарною роботою Гройсман бере участь у міжнародних зустрічах та конференціях — від Ялтинської європейської стратегії до Київського форуму безпеки. Він проводить перемовини у Вінниці та Києві, розповідає іноземним партнерам про реальні потреби України. Його позиція жорстка: війна — це не лише українська проблема, а виклик усьому вільному світу. Він критикує країни, які продовжують торгувати з Росією, нагадуючи, що «кожен цент, сплачений путіну, повернеться війною».
У 2024 році Росія оголосила Гройсмана у розшук і заочно заарештувала. На це він відповів лаконічно: «Побачимося в Гаазі». Такі заяви підкреслюють — людина, яка допомагає фронту конкретними дронами та машинами, залишається небезпечною для агресора навіть поза великою політикою.
Особисті випробування
У січні 2025 року Гройсман пережив важку втрату — помер його батько Борис Ісакович, колишній депутат Вінницької міської ради та підприємець. Політик опублікував щемливий пост: «Мій Батько, мій Друг. Дякую тобі за все». Робота штабу не зупинилася. Це характерно для людини, яка звикла розділяти особисте горе і публічний обов’язок.
Родина Гройсмана частково розкидана: дружина Олена та молодший син Давид залишаються у Вінниці, дочки — за кордоном. Єврейське коріння політика додає особливої гостроти його ставленню до війни. Він неодноразово проводив паралелі між діями Росії та нацизмом, згадуючи родинні історії Голокосту. Це не просто риторика — це глибоке переконання, яке підкріплює його щоденну роботу.
Цікаві факти
Цікаві факти про діяльність Гройсмана під час війни
- За один лише 2025 рік штаб відправив більше FPV-дронів, ніж багато волонтерських організацій за весь період війни — понад 14 тисяч одиниць.
- Гройсман особисто контролює значну частину вантажів і регулярно публікує звіти з фото та відео, що робить роботу максимально прозорою.
- У 2026 році акцент змістився на дрони-перехоплювачі та засоби теплового захисту — відповідь на зміну тактики ворога.
- Екс-прем’єр продовжує жити між Вінницею (штаб, родина, склади) та Києвом (міжнародні зустрічі), не виїжджаючи з країни.
- Його відповідь на російський заочний арешт — «Побачимося в Гаазі» — стала однією з найлаконічніших і найпотужніших заяв серед українських політиків.
- Зовнішні зміни (сива борода, втрата ваги, простий стиль одягу) відображають глибшу внутрішню трансформацію — від високопосадовця до людини, яка щодня працює «на землі».
Робота Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу триває. Кожен місяць приносить нові відправки, нові подяки від бійців і нові виклики. Гройсман не повертається до великої політики у звичному сенсі. Натомість він демонструє інший шлях — шлях конкретної, вимірюваної, щоденної допомоги тилу і фронту. У час, коли багато хто шукає способи вижити або виїхати, його вибір залишитися і працювати системно виглядає особливо переконливо.
Ця діяльність продовжує рятувати життя українських захисників і цивільних у 2026 році так само, як і в перші місяці вторгнення.