На Кловському узвозі, 7 у самому серці Печерська стоїть двосекційний гігант, який уже понад десять років утримує абсолютний рекорд серед усіх житлових і офісних споруд країни. Житлово-офісний комплекс Carnegie Center + Tower, відомий також просто як ЖК на Кловському узвозі, 7, піднімається на 168 метрів і налічує 47 житлових поверхів. Ця висота робить його найвищою будівлею України станом на 2026 рік — жодний інший завершений хмарочос у країні не зміг його перевершити.
Комплекс складається з 47-поверхової житлової вежі та 18-поверхового офісного центру, з’єднаних восьмиповерховим переходом. Загальна корисна площа сягає понад 83 тисячі квадратних метрів, а кількість квартир — 238. Більшість із них розкупили ще на етапі котловану, бо вид із верхніх поверхів відкриває майже всю столицю — від Лаври до Дніпра і далі, аж до лівобережних горизонтів.
Київська телевежа на 385 метрів, звісно, вища, але це інженерна споруда, а не будівля з житловими чи офісними поверхами. Саме тому титул найвищої будівлі справедливо належить саме цьому печерському велетню.
Як будували рекордсмена: від котловану до скляної корони
Історія цього хмарочоса почалася ще на початку 2000-х. Спочатку проєкт задумували скромнішим — близько 32–37 поверхів. Але власники поступово нарощували амбіції. У 2006 році вирили лише котлован, а повноцінне будівництво стартувало 13 березня 2008-го, коли ТОВ «Житлобуд» отримало дозвіл. Фундамент залили, і вже за рік офісна частина виросла до своїх 18 поверхів.
Житлова вежа росла стрімко. У вересні 2010 року вона перетнула позначку 143 метри й офіційно стала найвищою в країні, обігнавши тодішнього лідера — БФК «Gulliver». 8 березня 2011-го звели останній, 47-й поверх. Фінальна скляна надбудова темного відтінку, яка відрізняється від основного фасаду, додала будівлі характерного силуету. Повне введення в експлуатацію відбулося 2012–2014 роками.
Вартість проєкту оцінили приблизно у 200 мільйонів доларів. Будівництво велося монолітно-каркасною технологією — найнадійнішою для висотних споруд у київських ґрунтах. Ліфти встановили швидкісні, зі швидкістю 4 метри за секунду. На момент здачі будівля першою в Україні перетнула позначку в 40 поверхів.
Не обійшлося без скандалів. ЮНЕСКО висловило занепокоєння, що вежа псує панораму Києво-Печерської лаври з лівого берега. Серед варіантів розглядали навіть зменшення висоти на 12 поверхів або зміну фасаду на дзеркальний. Архітектори частково врахували зауваження — проєкт зробили ярусним, щоб силует віддалено нагадував Велику лаврську дзвіницю. У народі будівлю одразу охрестили «телескопом», «вежею Саурона» і «пеньком». Критики порівнювали її з паризькою вежею Монпарнас, яку французи довго ненавиділи.
Архітектурний почерк і технічні рішення
Першим архітектором став Сергій Бабушкін — колишній головний архітектор Києва, людина, чиї проєкти вже тоді формували сучасний силует столиці. Фінальний вигляд допрацював Андрій Мазур із «Архітектурної спілки». Саме їхня команда відповідала й за «Парус», і за «Gulliver» — три з п’яти найвищих будівель країни вийшли з однієї майстерні.
Фасад світлий, із темною скляною «короною» нагорі. Дві секції з’єднані переходом, що дозволяє мешканцям і офісним працівникам пересуватися, не виходячи на вулицю. Паркінг розрахований на 250–284 машиномісця. Стелі в квартирах від 3 до 4 метрів — розкіш, якої бракує більшості сучасних житлових комплексів.
Інженери врахували обмеження повітряного простору: вище будівлі вже проходять повітряні коридори, тож висоту визначили саме пілоти. Це один із небагатьох випадків, коли авіаційна безпека буквально «обрізала» амбіції забудовника.
Хто ще претендує на небо: таблиця найвищих завершених будівель
Станом на літо 2026 року рейтинг завершених хмарочосів України виглядає так (за архітектурною висотою до даху):
| Місце | Назва | Висота (м) | Поверхів | Рік | Місто |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | ЖК на Кловському узвозі, 7 (Carnegie Tower) | 168 | 47 | 2012–2014 | Київ |
| 2 | БФК «Gulliver» | 160,1 | 35 | 2013 | Київ |
| 3 | БЦ «Парус» | 149,6 | 33 | 2007 | Київ |
| 4 | ЖК «Jack House» | 141 | 39 | 2017–2018 | Київ |
| 5 | ЖК «Taryan Towers» | 140 | 35 | 2024 | Київ |
Дані зібрані на основі актуальних реєстрів і відкритих джерел, зокрема Wikipedia. Усі інші будівлі, навіть ті, що активно добудовуються, поки що не досягли позначки 168 метрів у завершеному стані.
Життя на 47-му поверсі: що відчуваєш, коли Дніпро — під ногами
Мешканці верхніх поверхів описують ранковий вид як щось середнє між медитацією і легким запамороченням. Сонце встає над лівим берегом, а тіні від Лаври лягають на Хрещатик. Увечері місто перетворюється на море вогнів, і здається, що ти стоїш не на підлозі квартири, а на палубі корабля, який повільно пливе над Києвом.
Швидкісні ліфти доставляють нагору за лічені секунди. Офісні працівники з нижчої секції часто піднімаються на дах житлової частини просто подивитися на захід сонця. Паркінг підземний, двір закритий, охорона цілодобова. Усе це створює відчуття окремого вертикального міста всередині великого Києва.
Під час повномасштабної війни деякі столичні висотки отримали пошкодження від уламків і ударних хвиль. Кловський комплекс, на щастя, уникнув прямих влучань і продовжує функціонувати як повноцінний житловий і бізнес-об’єкт. Для багатьох киян він став символом того, що навіть у найтемніші часи місто продовжує тягнутися вгору.
Цікаві факти про найвищу будівлю України
- Будівля стала першою в країні, яка перетнула позначку 40 поверхів. Попередній рекордсмен — ЖК «Корона» — мав лише 38.
- Висоту обмежили не тільки архітектори, а й пілоти: трохи вище вже пролягають повітряні траси.
- Один із пасажирських ліфтів колись розібрали на запчастини, щоб ремонтувати інші три — класична українська інженерна кмітливість.
- У повісті Юрія Макарова «За чверть десята» герой силою волі руйнує саме цю будівлю, бо її естетика його дратує.
- Більшість квартир розкупили ще на стадії котловану — попит на вид із 47-го поверху виявився шаленим навіть у 2008–2009 роках.
- Силует навмисно зробили ярусним, щоб хоч трохи нагадувати дзвіницю Лаври і пом’якшити критику ЮНЕСКО.
Що чекає на київське небо в найближчі роки
Найближчий серйозний претендент — Sky Towers на проспекті Берестейському. Планована висота вежі А — понад 214 метрів до даху і близько 220 зі шпилем. Будівництво зупинялося на роки, об’єкт кілька разів виставляли на аукціон, і лише навесні 2026-го його продали. У травні–квітні 2026 року на території з’явилися ознаки відновлення робіт: завезли техніку, почали прибирати, оновлювати допоміжні будівлі. Якщо все піде за планом, саме ця споруда може нарешті змістити Кловський із першого місця.
Інші проєкти — NVER (близько 162 м), третя черга Taryan Towers, GENESIS — також активно рухаються, але поки що жоден не загрожує 168-метровій позначці. Київ залишається абсолютним монополістом українського висотного будівництва. У Дніпрі, Одесі чи Харкові є свої лідери, але жоден не перетинає 140-метрову межу.
Історія українських хмарочосів починалася ще з Держпрому в Харкові 1920-х років. Потім були радянські адміністративні вежі 1970–80-х. Справжній бум припав на 2000-ні, коли Київ за кілька років отримав десятки будівель понад 100 метрів. Війна загальмувала багато проєктів, але не знищила амбіції. Сьогодні висотне будівництво — це не лише квадратні метри й інвестиції. Це заява про те, що місто і країна продовжують рости вгору навіть тоді, коли під ногами трясеться земля.
Коли стоїш біля підніжжя Кловського узвозу, 7 і піднімаєш голову, відчуваєш, як 168 метрів бетону, скла і сталі тиснуть на небо. Ця будівля вже давно стала частиною київського ландшафту — такою ж звичною, як куполи Лаври чи стріла телевежі. І поки що вона тримає першість. Але небо Києва ще далеко не заповнене. Нові вежі обов’язково з’являться. Питання лише в тому, хто першим переступить позначку 200 метрів і скільки часу на це знадобиться.