Поради щодо режиму сну довго звучали однозначно. Лягати і прокидатися варто приблизно в той самий час щодня. Спроби надолужити втрачене у суботу чи неділю нібито збивають біологічний ритм.
Нове дослідження додає важливе уточнення. Помірне збільшення тривалості відпочинку у вихідні після коротких будніх ночей може бути пов’язане з нижчою ймовірністю високого артеріального тиску. Умова одна: різниця не має ставати надмірною.
Результати представили на щорічному конгресі Європейського товариства кардіологів. Вчені опрацювали дані приблизно 40 тисяч дорослих із Південної Кореї за сім років.
Дослідники порівнювали, скільки люди спали в робочі дні та на вихідних. Додатковий відпочинок рахували як різницю між цими періодами. Потім аналізували зв’язок цієї різниці з ризиком гіпертонії.
Загалом додаткові години асоціювалися з приблизно 6-відсотковим зниженням імовірності високого тиску. Серед фізично менш активних учасників показник був дещо вищим — близько 6,9 відсотка.
Оптимальною виявилася різниця приблизно в одну годину 27 хвилин. Люди, які відпочивали у вихідні саме настільки довше, мали на 9 відсотків нижчу ймовірність гіпертонії.
Авторка роботи докторка Навон Лі вважає, що організм отримує шанс частково компенсувати недосипання. Коли людина регулярно спить замало, серце й судини працюють із підвищеним навантаженням. Невеликий запас часу на відновлення після робочого тижня може зменшити цю напругу.
Чотири зайві години змінюють картину
Дослідження не означає, що чим довше лежати в ліжку у вихідні, тим краще. Автори помітили протилежну тенденцію в тих, хто додавав понад чотири години. Такий великий зсув сильніше порушує циркадний ритм і може звести потенційну користь нанівець.
Регулярний графік залишається пріоритетом. Найкраще — висипатися протягом усього тижня. Якщо через роботу, дітей чи інші обставини це не вдається, додаткова година чи дві у вихідний не обов’язково шкодять.
Кардіологи наголошують: якісний відпочинок не замінює інші способи профілактики. Фізична активність, нормальна маса тіла, збалансоване харчування та контроль супутніх факторів ризику зберігають своє значення.
Отримані дані описують статистичний зв’язок, а не гарантію для кожної людини окремо. Проте вони послаблюють поширене відчуття провини за помірно довший сон після напруженого тижня.