Індекс маси тіла давно застосовують для оцінки здоров’я. Він не завжди показує повну картину ризиків. Нове дослідження виявило, що поєднання жиру в ділянці живота та слабкої фізичної сили пов’язане з майже вдвічі вищим ризиком смерті.
Науковці з Китаю проаналізували дані 5674 дорослих жителів США. За учасниками спостерігали майже сім років. За цей час зафіксували 373 смерті.
Поєднання двох ознак виявилося найнебезпечнішим
Вчені звернули увагу на людей із великим діаметром живота та слабким хватом відносно розміру тіла. У цій групі ризик смерті був на 97% вищим, ніж серед учасників без надлишку жиру на животі чи низької відносної сили.
Великий діаметр живота окремо не мав суттєвого зв’язку зі смертністю. Слабкий хват відносно розміру тіла вже сам підвищував ризик майже на 60% серед людей із найнижчими показниками.
Чому ці вимірювання дають більше інформації
Діаметр живота використовували як непрямий маркер вісцерального жиру. Силу хвата оцінювали з урахуванням розміру тіла. Це допомагало виявити слабкість навіть у людей із більшою масою.
Зв’язок зберігався після врахування віку, способу життя, соціально-економічного статусу та супутніх хвороб. Автори не пропонують відмовлятися від індексу маси тіла. Вони наголошують, що для підтвердження результатів потрібні додаткові дослідження.
Оцінку здоров’я не варто зводити до одного числа. Точнішу картину дає сукупність показників. Поєднання надлишку жиру та зниженої м’язової сили називають динапенічним ожирінням. Попередній метааналіз показав підвищення ризику смерті на 73%, коли ожиріння визначали за окружністю талії.
Раніше ожиріння часто оцінювали за ІМТ, а силу хвата — в абсолютних значеннях. Нові дані свідчать, що показники жирових відкладень можуть краще відображати ризики для здоров’я, ніж лише індекс маси тіла.