Відмова від алкоголю зазвичай асоціюється з покращенням здоров’я. Для людей із розладом, пов’язаним із вживанням алкоголю, період утримання може супроводжуватися вищим ризиком повернення до напою.
Дослідники тривалий час давали мишам можливість добровільно вживати алкоголь. Потім примусово позбавляли їх доступу до нього на певний період.
Коли тваринам знову запропонували алкоголь, частина з них продовжувала пити навіть після того, як напій зробили дедалі гіркішим за допомогою хініну. Миші після вимушеного утримання в деяких випадках споживали більше навіть дуже гіркого алкоголю, ніж тварини без такого періоду.
Автори роботи вважають, що тривале утримання супроводжується змінами в організмі та мозку. Ці зміни потенційно можуть сприяти поверненню до вживання.
Що відбувається в ділянці мозку BNST
Наступним етапом стало спостереження за активністю групи клітин у ядрі ложа кінцевої смужки. Цю невелику структуру вже пов’язували з тривожністю та депресивними симптомами при розладі вживання алкоголю.
Після періоду утримання мишей знову допускали в середовище, де раніше був алкоголь. Вони намагалися пити навіть тоді, коли з поїлки надходила лише вода. Така поведінка супроводжувалася активністю BNST.
У тварин, які після утримання пили навіть дуже гіркий алкоголь, активність цієї ділянки була більш ніж удвічі вищою, ніж у мишей без вимушеного утримання.
Підвищену активність BNST фіксували ще до того, як знову пропонували гіркий алкоголь. Це дає підстави припускати, що сигнал цієї ділянки в майбутньому можна розглядати як біологічний маркер ризику рецидиву.
Поки що це припущення ґрунтується лише на дослідах із тваринами. Чи працює такий механізм у людей, мають показати подальші дослідження.
Що залишається невідомим
Пошук біологічних маркерів може допомогти виявляти людей із підвищеною вразливістю. Це потенційно сприятиме більш персоналізованому лікуванню.
Вчені ще не знають точної ролі BNST у поведінці, пов’язаній із розладом вживання алкоголю. Неясно, що саме підвищує активність цієї ділянки. Невідомо й те, які групи нервових клітин формують зафіксований сигнал.
Відповіді на ці питання можуть вказати нові мішені для терапії.
Сучасні нейронаукові методи дозволяють вибірково змінювати активність окремих нейронів у мозку мишей. Так дослідники планують з’ясувати роль BNST у вживанні алкоголю попри негативні наслідки.
Паралельно інша група вивчає активність BNST у людей із розладом вживання алкоголю на ранньому етапі утримання.
Якщо в людей виявлять подібні закономірності, наступним кроком можуть стати клінічні дослідження. Вони перевірять, чи можна оцінювати ризик повернення до алкоголю за активністю цієї ділянки мозку.
Поки результати стосуються лише експериментів на мишах. Вони окреслюють новий напрям вивчення сильної тяги після утримання та способів прогнозувати рецидиви.