Офіційні звіти про стовідсоткове забезпечення українських лікарень генераторами створюють ілюзію безпеки. У листопаді 2026 року вона стикається з дефіцитом спеціалізованих медичних джерел безперебійного живлення та відсутністю розділених внутрішніх мереж. Уряд обмежився розподілом донорської техніки, а мільйонні витрати на обслуговування, ремонти та пальне переклав на виснажені місцеві бюджети. Пацієнти опинилися залежними від фінансової спроможності громад і витривалості акумуляторів життєзабезпечення.
За даними МОЗ, 77 відсотків лікарень вважають повністю автономними, усі мають генератори, 96 відсотків — автономне опалення, 78 відсотків — локальні джерела водопостачання. 468 закладів отримали Starlink. Ці показники демонструють масштаб підготовки, але не підтверджують безперервність лікування під час тривалого відключення.
У жовтні заступник міністра Ігор Копач перевірив готовність лікарень Харківської області. Усі 44 заклади спроможної мережі забезпечені генераторами, автономним тепло- та водопостачанням і пройшли перевірку. Цей результат не охоплює всі медичні установи регіону.
Технічні умови та фінансовий тягар автономності
Наявність генератора не означає готовність до тривалого знеструмлення. Потрібні достатня потужність, автоматичне введення резерву, справна система запуску, запас пального та підготовлена електромережа. Дизельний агрегат не дає миттєвої подачі — йому потрібен час на запуск. Для апаратів штучної вентиляції легень і моніторів пацієнта навіть коротка пауза створює ризик. Цей проміжок перекривають джерела безперебійного живлення.
Усі заклади спроможної мережі мають генератори, але повністю автономно працювати під час перебоїв із електроенергією, теплом і водою можуть лише 78 відсотків. На початку року таких було 52 відсотки. Автономні котельні мають 94 відсотки, свердловини — 78, сонячні панелі — 42. Навіть за резервного живлення лікарня може залежати від міських мереж.
Наказ МОЗ № 1394 від 22 вересня 2026 року вимагає ввести обладнання в експлуатацію, підтримувати справність і мати запас пального щонайменше на 14 діб. Якщо свердловина не працює, потрібен резерв питної та технічної води. Технічні норми передбачають резервне тепло для операційних, реанімаційних і пологових відділень. Єдиного кількісного порога автономності чи вимоги комплексного випробування під навантаженням наказ не містить.
Для гемодіалізу недостатньо заживити апарат — потрібна стабільна система водопідготовки. Після відключення її відновлення вимагає тривалої дезінфекції. Затримка загрожує життю і потребує переведення. У реанімаціях і операційних перемикання не повинно створювати навіть секундної паузи в роботі апаратів ШВЛ, інфузійних насосів чи подачі газів. Якщо світло є, але не працює киснева станція, лабораторія чи стерилізація, лікарня втрачає можливість життєво важливих маніпуляцій.
Постанова Кабінету Міністрів № 1158 від 21 вересня 2026 року визначає порядок роботи залежно від рівня загрози. До допомоги, яку не можна переривати, належать хірургічні втручання, анестезія, інтенсивна терапія, вентиляція, гемодіаліз, реанімація та пологи. Якщо переміщення створює додаткову загрозу, лікування продовжують у найбезпечнішому приміщенні. Ліфти під час відповідного режиму не використовують, крім випадків неможливості іншого способу. Це ускладнює роботу багатоповерхових лікарень із важкими пацієнтами.
Передача обладнання не вирішує енергетичну безпеку на роки. Після встановлення витрати переходять на заклади. Медичні установи накопичили 4,6 тисячі тонн пального на зиму 2026–2027 років. Для великих корпусів резерв треба постійно поповнювати. У Львові Друге територіальне медичне об’єднання отримало генератори як грант, але пальне та обслуговування оплачує самостійно. За добу витрати могли сягати 50 тисяч гривень при споживанні 500 літрів.
У січні 2026 року в одеській лікарні генератор запустився, але живлення не дійшло до операційного блоку через незавершену модернізацію щитової. На Полтавщині обладнання вийшло з ладу через відсутність регулярного обслуговування та неякісне пальне. Сонячні станції з накопичувачами в проєкті «Промінь надії» працюють у понад 100 закладах 23 регіонів. Сумарна потужність перевищила 9 МВт, ємність накопичення — близько 10 МВт·год. Ще 285 проєктів на етапах реалізації, 687 закладів у пріоритеті. Сонячна генерація залежить від погоди та сезону і не замінює резервні генератори повністю.
Евакуація пацієнтів і справжній критерій готовності
Евакуація після удару перевіряє автономність інакше, ніж кількість генераторів. Важливо, чи можна безпечно передати пацієнтів іншим командам без перерви в життєво необхідних процедурах. Для людей на вентиляції, діалізі, після операцій чи в реанімації потрібні медичний супровід, передача історії хвороби та препарати.
3 листопада 2026 року після удару по медзакладу в Немишлянському районі Харкова в лікарні перебували 236 пацієнтів. За інформацією начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, до інших закладів евакуювали 226 людей. Різницю в десять осіб відкриті повідомлення не пояснюють. План евакуації має передбачати заздалегідь визначені лікарні, погоджені обсяги допомоги, вільні місця та персонал.
Перевезення не завершує процес. Приймаюча команда потребує даних про діагноз, процедури та призначення. Затримка або відсутність препаратів створює ризик для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та післяопераційних. Навантаження на приймаючі лікарні вимагає врахування потреб уже госпіталізованих, доступності ліжок і можливостей чергових бригад.
Резервне живлення має цінність лише тоді, коли під час тривалого відключення продовжують працювати апарати ШВЛ, діаліз, кисневі станції, водопостачання та вентиляція, а переведення пацієнтів не затримує лікування. Справжній показник автономності — здатність зберігати безперервність допомоги, безпечні умови та своєчасність надання медичної допомоги, а не кількість наданих генераторів.