До повномасштабної війни більшість стресових ситуацій мали короткочасний характер. Тепер люди, особливо у прифронтових регіонах, постійно перебувають у напрузі й фактично не мають можливості повноцінно відпочити.
За словами лікаря Романа Єлісєєва, це негативно відображається на гормональній системі, а як наслідок – на стані судин та серця. «Ми кожного дня, абсолютно кожну хвилину перебуваємо в постійному стресі, ми ніколи не відпочиваємо від цього стресу. І це дуже негативно відображається на нашій гормональній системі, а як наслідок – на стані наших судин та серця», – каже Єлісєєв.
Із часом людина може перестати помічати власну реакцію на сирени, вибухи чи інші подразники. Звикання на психологічному рівні не означає, що організм перестає потерпати від стресу. «Це абсолютно підсвідомо, і це, на жаль, така наша звичка. Коли у нас постійний стрес, він уже на підсвідомому рівні, ми на нього не реагуємо, бо звикли. Але це дуже погана звичка – перебувати в постійному стресі».
Серцево-судинні захворювання почали дедалі частіше проявлятися у молодшому віці. Кількість інфарктів та інсультів збільшилась майже в чотири рази. «Кількість інфарктів та інсультів збільшилась майже в чотири рази. Це катастрофічна цифра! І вони дійсно помолодшали – як чоловічі, так і жіночі інфаркти», – говорить Єлісєєв.
Військові – окрема група ризику
Особливе навантаження мають військові, які тривалий час перебувають в умовах постійної небезпеки. Організм може компенсувати це завдяки викиду гормонів стресу, однак такі ресурси не безмежні. «Перебуваючи на передку, на нулі, вони можуть відчувати себе краще, ніж коли відпочивають. Це механізм компенсації, але рано чи пізно він виснажується. Військові – це дійсно окрема категорія із захворюваннями, які, на жаль, починають проявлятися у дуже молодому віці».
Додатковими факторами ризику лікар називає куріння та регулярне вживання енергетичних напоїв. Ці звички посилюють навантаження на серцево-судинну систему як військових, так і цивільних.
Синдром розбитого серця та тривожні симптоми
Сильний емоційний або фізичний стрес може спричинити так званий синдром розбитого серця. Серцевий м’яз тимчасово слабшає і гірше перекачує кров. Симптоми можуть бути схожими на інфаркт. У деяких випадках стан призводить до порушень серцевого ритму чи серцевої недостатності.
Тригером стає гостра реакція на загибель або важке поранення близької людини, втрату житла чи іншу травматичну подію. «Кожна наша родина в Україні так чи інакше постраждала від війни. Якщо відбувається щось страшне в родині, люди дуже важко це сприймають, і це негативно відображається на серці. Відбувається викид гормонів стресу, звужуються судини. Гостра реакція на стрес також може тягти за собою синдром розбитого серця», – говорить Єлісєєв.
Не варто ігнорувати біль у грудях. Якщо він інтенсивний і не минає, варто звернутися по медичну допомогу. «Зазвичай це класичний біль у лівій половині грудної клітки – пекучий, стискаючий. Він може віддавати в ліве плече, ліву руку. Насамперед це біль пекучого та давлячого характеру», — пояснює Єлісєєв.
Чекати, поки такий біль мине сам собою, не варто. «Серце не любить таких жартів: чекати поки поболить та мине – не треба. Ми кожного дня бачимо інфаркти, а люди сидять вдома і терплять. Так робити не можна», – сказав Роман Єлісєєв.