Гриби містять сполуки, які можуть підтримувати роботу мозку. Вони здатні захищати клітини від окисного стресу. Спостережні дослідження пов’язують регулярне споживання з кращими когнітивними показниками. Називати продукт засобом профілактики деменції поки зарано.
Нижче зібрано, чим вони можуть бути корисними і що насправді підтверджують наукові дані.
Захист клітин, когнітивні показники та межі ефекту
Гриби є одним із найкращих харчових джерел ерготіонеїну. Це природна амінокислота з антиоксидантними та протизапальними властивостями. Організм людини не синтезує її самостійно. Він має окрему систему транспортування і накопичення речовини.
Дослідники припускають, що ерготіонеїн допомагає захищати клітини від ушкоджень. Йдеться про окисний стрес і запальні процеси. Такі механізми беруть участь у старінні мозку. Вони також пов’язані з нейродегенеративними захворюваннями. Більшість даних отримано в лабораторних, спостережних або невеликих клінічних дослідженнях. Тому не можна стверджувати, що сама речовина запобігає деменції.
У дослідженні серед жителів Сінгапуру віком від 60 років споживання понад двох порцій на тиждень пов’язали з нижчою ймовірністю легких когнітивних порушень. Інший аналіз охопив дані американців того ж віку. Люди, які їли гриби, у середньому краще виконували окремі когнітивні завдання.
Ці результати не доводять причину. Ті, хто регулярно додає продукт до раціону, можуть загалом краще харчуватися. Вони також можуть більше рухатися або мати інші корисні звички.
Окремі види містять вітаміни групи B. Серед них рибофлавін, ніацин і пантотенова кислота. Вони беруть участь в енергетичному обміні. Також підтримують нормальну роботу нервової системи. Деякі гриби, вирощені під ультрафіолетом, стають джерелом вітаміну D. Кількість суттєво різниться залежно від виду та способу вирощування. Варто перевіряти інформацію на пакованні.
Продукт не варто розглядати як окремий суперфуд. Потенційний ефект залежить від усього харчового раціону.
У складі є харчові волокна та полісахариди. Вони можуть підтримувати різноманіття кишкової мікробіоти. Кишківник і мозок взаємодіють через нервову, імунну та гормональну системи. Стан мікробіоти потенційно впливає на настрій і когнітивні функції. Дослідження цього зв’язку тривають. Немає підстав стверджувати, що звичайна порція безпосередньо покращить пам’ять чи емоційний стан.
До раціону можна додавати звичайні їстівні види: печериці, гливи, шиїтаке, лисички та білі гриби. Вміст ерготіонеїну залежить від сорту. Вищі концентрації часто виявляють у гливах, шиїтаке та деяких лісових грибах. Для здорового раціону не обов’язково шукати рідкісні чи дорогі сорти.
Їх можна запікати й тушкувати. Також додавати до супів, омлетів, каш і страв із бобовими. Найкраще використовувати як частину різноманітного харчування. Йдеться про овочі, зелень, цільнозернові продукти, бобові, горіхи та корисні жири.
Гриби не лікують деменцію. Вони не відновлюють утрачену пам’ять. Не гарантують захисту від вікових змін мозку. Найпереконливіші дані показують лише зв’язок між споживанням і когнітивним здоров’ям. Для причинного ефекту потрібні масштабні рандомізовані дослідження.
Додати їх до раціону варто. Це поживний і доступний продукт. Водночас їх слід розглядати як один із компонентів здорового харчування, а не як чарівний засіб для мозку.