Марія Валентинівна Левченко належить до того вузького кола людей, які майже не з’являються в офіційних новинах, але роками формують повсякденну реальність президента України. Народившись у березні 1983 року, вона пройшла шлях від організаційної помічниці у студії «Квартал 95» до заступниці керівника Кабінету Президента — керівниці Служби забезпечення заходів. Саме ця жінка десятиліттями тримає в руках робочий графік Володимира Зеленського, фільтрує потоки зустрічей і залишається однією з найзакритіших фігур його оточення.
Публічна біографія Марії Левченко починається не з дитинства чи університетських років — про них майже нічого не відомо. Вона з’являється в полі зору журналістів уже сформованою професіоналкою, яка вміє тримати дистанцію і працювати з інформацією так, ніби кожне слово може коштувати надто дорого. Її історія — це історія довіри, яка пережила зміну епох: від веселих зйомок комедійних шоу до буденної рутини воєнного Офісу Президента.
Ранні роки в «Кварталі 95»: невидима опора майбутнього президента
У стінах студії «Квартал 95» Марія Левченко з’явилася задовго до того, як Володимир Зеленський став політиком. У 2000–2010-х роках вона забезпечувала організаційну підтримку продюсера, сценариста і актора. Колеги з того періоду згадували, що саме до неї зверталися з найделікатнішими завданнями: узгодити зустріч, прибрати з графіка зайве, зберегти конфіденційність. Вона не стояла перед камерами і не писала скетчі, але створювала умови, у яких творчий хаос перетворювався на чіткий робочий процес.
Офіційно у 2019–2020 роках Марія Левченко значилася працівницею ТОВ «Студія „Квартал 95“». За декларацією чоловіка її дохід становив близько 107 тисяч гривень у 2019 році і майже 144 тисячі у 2020-му. Насправді ж вона вже тоді виконувала функції особистої асистентки президента, який щойно переміг на виборах. Її робоче місце фактично переїхало разом із Зеленським на Банкову, хоча папірці ще довго залишалися в студії.
Цей період сформував головну рису її стилю — абсолютну лояльність і вміння залишатися в тіні. Поки навколо вирували політичні скандали, Марія Левченко спокійно вела розклад дня людини, яка раптом опинилася на вершині влади. Вона знала, коли президент може собі дозволити п’ятнадцять хвилин на каву, а коли графік треба ущільнити до межі.
Офіційне призначення в Офіс Президента: грудень 2021-го
21 грудня 2021 року Марія Валентинівна Левченко офіційно отримала посаду заступниці керівника Кабінету Президента — керівниці Служби забезпечення заходів Президента. Це сталося через кілька днів після гучного скандалу з її чоловіком і після журналістських розслідувань, які нарешті вивели її ім’я на поверхню. Офіс Президента підтвердив дату призначення у відповідь на запити медіа.
Нова посада юридично закріпила те, що вже давно існувало де-факто. Служба забезпечення заходів — це патронатна структура, яка відповідає за організацію особистих зустрічей глави держави, координацію спеціальних заходів і виконання особливих доручень. За словами радника керівника Офісу Михайла Подоляка, Левченко «вже давно виконувала функції особистої асистентки президента й займалася формуванням його робочого графіка». Її стіл стояв безпосередньо в кабінеті Зеленського.
Після початку повномасштабного вторгнення роль таких людей лише зросла. Умови воєнного часу вимагають миттєвої реакції, жорсткої дисципліни і абсолютної довіри. Марія Левченко, за наявними даними, продовжує працювати в президентському апараті, зберігаючи той самий низький профіль, який завжди був її візитівкою.
Особисте життя і Олександр Гогілашвілі
Марія Левченко заміжня за Олександром Генріховичем Гогілашвілі, який народився 26 грудня 1973 року в Тбілісі. У 2019 році він став заступником міністра внутрішніх справ і курував антинаркотичний напрямок. У 2020-му його нагородили орденом «За заслуги» III ступеня. Проте вже 13 грудня 2021 року Гогілашвілі звільнили після інциденту на блокпосту біля Краматорська, де він, за повідомленнями ЗМІ, грубо спілкувався з правоохоронцями.
Журналістські розслідування того періоду виявили, що в 1990–2000-х Гогілашвілі жив і працював у Росії, мав російський паспорт, виданий у Ростові-на-Дону, і навіть отримував умовний строк за шахрайство. Саме через дружину він познайомився з майбутнім президентом. Родина підтримувала дружні стосунки з оточенням Зеленського ще з часів «Кварталу».
У 2021 році подружжя мешкало в великому будинку в селі Хотів під Києвом. Журналісти звертали увагу на спецномери на автомобілях і охорону, яку, за деякими даними, забезпечували співробітники СБУ, хоча за посадою Левченко державної охорони не передбачено. Усі ці деталі лише підсилили інтерес до жінки, яка роками залишалася в тіні.
Цікаві факти про Марію Левченко
- Її робоче місце протягом років знаходилося безпосередньо в кабінеті президента — рідкісний випадок навіть для найближчих помічників.
- До грудня 2021 року вона офіційно отримувала зарплату в «Кварталі 95», хоча фактично вже працювала на Банковій.
- У публічному просторі майже немає її фотографій чи інтерв’ю — вона свідомо уникає будь-якої медійної уваги.
- За даними джерел у Офісі Президента, саме через неї проходить запис на більшість особистих зустрічей із главою держави.
- Незважаючи на близькість до президента, офіційно вона не має допуску до державної таємниці.
Роль і вплив у системі влади
У сучасній українській політиці особисті помічники іноді важать більше, ніж міністри. Марія Левченко належить саме до цієї категорії. Вона не ухвалює політичних рішень, не виступає з промовами і не фігурує в списках кандидатів. Її сила — в контролі над доступом і часом. Коли депутат, міністр чи бізнесмен хоче потрапити до президента, шлях часто лежить через її телефон.
Колеги описують її як людину з «залізною дисципліною» і швидкою реакцією. Вона вміє відсікати зайве, захищати графік і водночас залишатися непомітною. У воєнний час такі якості стають критичними: президент працює в режимі, коли кожна година може змінити хід подій, а зайва зустріч — коштувати дорого.
Критики вказували на те, що присутність людини без допуску до держтаємниці на деяких нарадах викликала питання. Зокрема, журналіст Юрій Бутусов і колишній керівник ГУР Василь Бурба згадували її у контексті наради щодо операції з «вагнерівцями» у 2020 році. Офіс Президента ці звинувачення заперечував. Михайло Подоляк прямо заявив, що Левченко «не допущена до держтаємниці й не присутня на таких нарадах».
Що відомо про поточний статус станом на 2026 рік
Після 2022 року публічних згадок про Марію Левченко стало значно менше. Вона не фігурує в офіційних списках керівництва Офісу Президента на сайті president.gov.ua, не дає інтерв’ю і не з’являється на брифінгах. Водночас матеріали 2026 року підтверджують, що вона продовжує залишатися частиною президентського апарату. Низький профіль у воєнних умовах — це не випадковість, а свідома стратегія.
Її історія добре ілюструє одну з особливостей сучасної української влади: найважливіші люди іноді ті, кого майже не видно. Поки публічні політики сперечаються на камери, хтось тихо тримає розклад, вирішує побутові питання і забезпечує безперервність роботи глави держави. Марія Левченко робить саме це вже понад десятиліття.
Для тих, хто шукає інформацію про інших носійок цього імені — вчительку з Баришівки, акторку вінницького театру чи легендарну лекторку місцевого планетарію — варто пам’ятати: у пошуковій видачі саме Марія Валентинівна Левченко зараз займає перші позиції. Її ім’я стало синонімом тієї невидимої, але дуже впливової ланки, без якої президентський механізм працював би зовсім інакше.
Життя цієї жінки досі залишається переважно закритим. І саме ця закритість, мабуть, і є головною причиною, чому вона досі залишається на своєму місці.