25 серпня 2026 року набув чинності Закон №4954-IX. Він прибрав річне обмеження на безперервне лікування військовослужбовців.
Раніше грошове забезпечення зберігали не довше 12 місяців. Тяжко поранені ризикували залишитися без коштів, якщо терапія чи реабілітація затягувалися.
Тепер стаціонарне лікування можна продовжувати за державний кошт, якщо цього вимагає стан здоров’я. До строку входять лікарні в Україні та за кордоном, а також час переїзду між закладами.
Безоплатна реабілітація теж може тривати довше року. Підставою стають хронічні стани або інші медичні показання.
Виплати під час тривалого лікування
За військовослужбовцем зберігають установлені види грошового забезпечення. Це стосується і лікування, і реабілітації.
Тяжко поранені, які лікуються понад 12 місяців, можуть і далі отримувати додаткову винагороду 100 тисяч гривень. Для окремих категорій передбачено 50 тисяч гривень.
Сам факт перебування в лікарні понад рік не дає автоматичного права на 100 тисяч. Розмір залежить від обставин поранення, травми, контузії чи захворювання, медичного висновку та інших умов закону.
Рішення ґрунтується на належно оформлених медичних документах.
Дистанційна ВЛК, повернення до частини та протези
Військовослужбовці, які не можуть особисто прибути на військово-лікарську комісію, зможуть пройти огляд дистанційно. Це насамперед тяжко поранені в лікарнях, зокрема за кордоном.
Неможливість прибути підтверджують медичними документами. Комісія розглядає матеріали й ухвалює рішення без фізичної присутності.
Детальний порядок дистанційної ВЛК затвердить Кабінет Міністрів.
Медичним закладам заборонили виписувати військового до частини, якщо комісія ще не визначила придатність. Бійця не повертають до підрозділу лише через закінчення строку лікування. Спочатку ВЛК оцінює стан і вирішує питання придатності, тимчасової непридатності або непридатності до служби.
Лікування, реабілітація, протезування та ортезування фінансуються з державного бюджету. Для людей з інвалідністю внаслідок війни протезування є частиною загального реабілітаційного маршруту. Воно охоплює підготовку до операції, фізичне відновлення, налаштування виробу та подальший супровід.
Військовослужбовець сам обирає протезиста-ортезиста та підприємство, яке виготовить і обслуговуватиме протез. Держава компенсує вартість передбачених програмою засобів реабілітації. Сума залежить від виду виробу, показань і граничних цін.
Норми стосуються українських військовослужбовців, ветеранів війни та звільнених з полону. Право на медичну допомогу, реабілітацію і протезування за державний кошт мають також іноземці та особи без громадянства, які служать у Збройних силах України.
Закон ухвалено на основі законопроєкту №13704-д. Окремі положення потребують додаткових рішень уряду.