Ракета Кинджал, відома також під індексом Х-47М2 або 9-С-7760, є авіаційним ракетним комплексом, який Росія активно застосовує проти України з перших місяців повномасштабного вторгнення. Це аеробалістична ракета, створена на основі наземного комплексу Іскандер, але адаптована для запуску з повітряних носіїв. Заявлені російською стороною параметри — швидкість до 10 Махів, дальність до 2000–3000 км і здатність долати системи ППО — зробили її одним з найбільш обговорюваних зразків сучасної зброї.
Насправді політ Кинджала відбувається за квазібалістичною траєкторією з виходом у розріджені шари атмосфери, де опір повітря мінімальний. Це дозволяє досягати високих швидкостей, однак не робить ракету повноцінним гіперзвуковим планером з тривалим керованим маневром на всій траєкторії. Бойовий досвід 2022–2026 років, включаючи успішні перехоплення та новітні українські засоби радіоелектронної боротьби, показав як сильні, так і вразливі сторони цього комплексу.
Історія створення та прийняття на озброєння
Розробка Кинджала велася на базі тактичної балістичної ракети 9М723 комплексу Іскандер. Авіаційний варіант отримав новий індекс і був оптимізований для пуску з висотних швидкісних носіїв. Перші випробування почалися ще до 2018 року, а в грудні 2017-го комплекс заступив на дослідно-бойове чергування.
У березні 2018 року Володимир Путін під час послання до Федеральних зборів продемонстрував відеозаписи пусків і назвав Кинджал однією з шести новітніх стратегічних систем. Тоді ж були оприлюднені амбітні характеристики. До 2021 року сформували окремий авіаційний полк на МіГ-31К, а носії почали регулярні патрулювання над Чорним і Каспійським морями.
Масове застосування проти України почалося у березні 2022 року. Перший задокументований пуск відбувся 18 березня по складу боєприпасів у Івано-Франківській області. З того часу Кинджал періодично з’являється в масованих ударах, хоча його частка в загальній кількості ракетних атак залишається невеликою через обмежену кількість носіїв та високу вартість.
Технічні характеристики ракети Кинджал
Ось узагальнені параметри на основі відкритих джерел, російських заяв та незалежних оцінок. Деякі цифри варіюються залежно від джерела та умов пуску.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Довжина | близько 7,2–8 м |
| Діаметр корпусу | 0,9–1,2 м |
| Стартова маса | близько 4300 кг |
| Маса бойової частини | 480–500 кг |
| Тип двигуна | твердопаливний ракетний двигун |
| Заявлена максимальна швидкість | до 10 Махів (близько 12 000–14 000 км/год) |
| Реальна швидкість на термінальній ділянці (зафіксовано) | близько 3,5–4 Махів |
| Дальність (за заявами РФ) | до 2000 км з МіГ-31К, понад 3000 км з Ту-22М3 |
| Оцінена дальність після пуску | близько 460–500 км (залежить від висоти та швидкості носія) |
| Висота польоту | до 20 км і вище в розріджених шарах атмосфери |
| Система наведення | інерціальна + корекція ГЛОНАСС, можлива оптична головка самонаведення |
| Кругове ймовірне відхилення (КВО) | заявлено 1 м (реально вищий) |
| Тип бойової частини | звичайна проникаюча осколково-фугасна або ядерна |
Перший рядок таблиці виділено для зручності читання. Дані зібрано з відкритих джерел та аналізу фахівців.
Принцип роботи та траєкторія польоту
Кинджал не є крилатою ракетою і не використовує прямоточний гіперзвуковий двигун, як деякі інші сучасні розробки. Це балістична ракета, яку розганяє спочатку сам носій — МіГ-31К на висоті 12–15 км і швидкості понад 2 Махи. Після відокремлення від пілона вмикається твердопаливний двигун ракети, який виводить її на висоту близько 20 км і більше.
У розрідженій атмосфері опір значно менший, тому ракета зберігає високу кінетичну енергію. На низхідній ділянці траєкторії вона входить у щільні шари повітря, де можливі додаткові маневри. Саме ця комбінація — висока початкова швидкість від носія плюс вихід у стратосферу — дає заявлені високі швидкості та скорочує час підльоту до цілі.
Після модернізації 2025 року на кінцевій ділянці додали можливість різкого маневру та крутого пікірування. Це ускладнило перехоплення системами Patriot, однак не зробило ракету невразливою. Бойова частина проникаючого типу здатна вражати заглиблені об’єкти, а маса 480–500 кг забезпечує значну руйнівну силу.
Носії комплексу Кинджал
Основним і найбільш поширеним носієм залишається переобладнаний перехоплювач МіГ-31К. Один винищувач несе лише одну ракету на центральному підвісі. Кількість таких модернізованих літаків обмежена — мова йде про десятки одиниць, а не сотні. Це суттєво стримує інтенсивність застосування.
Ту-22М3М може брати на борт до чотирьох ракет, що робить його потенційно ефективнішим носієм для масованих ударів. Проте кількість модернізованих Ту-22М3 також невелика. У перспективі згадували Су-57 та Ту-160, однак реального масового застосування з цих платформ не зафіксовано.
Саме обмежена кількість носіїв та висока вартість кожної ракети (за деякими оцінками близько 10 мільйонів доларів) роблять Кинджал «дорогою» зброєю. Росія не може використовувати його так само масово, як крилаті ракети Х-101 чи дрони-камікадзе Shahed.
Бойова частина та варіанти спорядження
У звичайному спорядженні Кинджал несе проникаючу бойову частину масою близько 480–500 кг з потужним фугасним наповненням. Така частина ефективна проти заглиблених командних пунктів, складів боєприпасів та інфраструктурних об’єктів.
Існує також ядерний варіант, однак у боях проти України застосовувалися лише звичайні боєприпаси. Точність наведення забезпечує комбінація інерціальної системи з корекцією за супутниковими даними. Після 2025 року з’явилися повідомлення про покращену роботу головки самонаведення на кінцевій ділянці.
Бойове застосування проти України та перехоплення
З березня 2022 року Кинджал неодноразово запускався по українських об’єктах — від складів боєприпасів на заході до енергетичної інфраструктури та військових цілей у центрі та на сході. Найбільш масовані застосування фіксувалися у 2023 році, зокрема 9 березня та в грудні.
Переломним моментом стало 4 травня 2023 року, коли українська система Patriot вперше збила Кинджал над Києвом. Швидкість ракети на термінальній ділянці зафіксували на рівні близько 1240 м/с — значно нижче заявлених 10 Махів. Це стало першим підтвердженим перехопленням гіперзвукової ракети в бойових умовах. 16 травня того ж року Patriot збив ще кілька Кинджалів.
У 2025 році Росія модернізувала систему наведення та додала маневрування на кінцевій ділянці. На короткий період рівень перехоплення балістичних ракет впав. Однак українські інженери не зупинилися. На початку 2026 року з’явилася інформація про нову систему радіоелектронної боротьби «Lima», яка за перші три місяці нейтралізувала 26 Кинджалів, а загалом — 58 із 59 запущених по захищених об’єктах. Ракети відхилялися від курсу, руйнувалися в повітрі або самознищувалися.
Станом на середину 2026 року Кинджал продовжує з’являтися в комбінованих ударах разом з іншими типами ракет, однак його ефективність суттєво знизилася завдяки поєднанню кінетичних перехоплювачів та засобів РЕБ.
Цікаві факти про ракетний комплекс Кинджал
- Кинджал — це по суті авіаційний варіант Іскандера, а не принципово нова гіперзвукова платформа з планером або прямоточним двигуном.
- Перше підтверджене перехоплення «невразливої» ракети здійснила система Patriot, розроблена ще в 1980-х роках.
- Українська система РЕБ «Lima» у 2026 році продемонструвала ефективність 58 із 59 проти Кинджалів по захищених цілях — ракети просто «губили» курс або руйнувалися в повітрі.
- Кількість носіїв обмежена: МіГ-31К може нести лише одну ракету, а модернізованих літаків цього типу — десятки, а не сотні.
- Під час перехоплення 4 травня 2023 року реальна швидкість Кинджала на терміналі була приблизно втричі нижчою за заявлені 10 Махів.
- Вартість однієї ракети за оцінками західних джерел сягає близько 10 мільйонів доларів — це робить її одним з найдорожчих засобів у російському арсеналі.
Обмеження та реальна ефективність
Головне обмеження Кинджала — не стільки технічні параметри, скільки логістика та економіка. Обмежена кількість спеціалізованих носіїв, висока вартість виробництва та залежність від конкретних аеродромів роблять масове застосування проблематичним. Після 2023 року, коли Patriot довів свою ефективність, а у 2026-му з’явилася «Lima», російське командування змушене комбінувати Кинджали з іншими засобами або використовувати їх точково по найбільш важливих цілях.
Для української протиповітряної оборони досвід з Кинджалом став важливим уроком. Поєднання сучасних зенітно-ракетних комплексів з інноваційними засобами радіоелектронної боротьби дозволяє ефективно протистояти навіть тим ракетам, які раніше вважалися майже невразливими. Це підтверджує, що в сучасній війні перевага часто виникає не лише від самої зброї, а від швидкості адаптації та інженерних рішень.
Ракета Кинджал залишається серйозною загрозою, однак уже не сприймається як абсолютна зброя. Її реальні характеристики, бойовий шлях в Україні та поява ефективних контрзаходів дають чітке уявлення про те, як працює сучасна гіперзвукова та аеробалістична зброя в умовах реального конфлікту.