З моменту відновлення незалежності 24 серпня 1991 року Україна мала шістьох президентів. Першим став Леонід Кравчук, а чинним, шостим, залишається Володимир Зеленський, який склав присягу 20 травня 2019 року і продовжує виконувати обов’язки в умовах повномасштабної війни. Олександр Турчинов у 2014 році виконував обов’язки глави держави як Голова Верховної Ради, але не входив до офіційного списку обраних президентів. Саме ці шість імен сформували політичний ландшафт країни протягом понад трьох десятиліть.
Посада з’явилася ще до офіційного проголошення незалежності. 5 липня 1991 року Верховна Рада УРСР внесла зміни до тодішньої конституції, створивши інститут Президента Української РСР. Після референдуму 1 грудня 1991 року, коли понад 90 відсотків громадян підтримали Акт проголошення незалежності, Леонід Кравчук став першим всенародно обраним президентом нової держави. Відтоді кожен наступний лідер приходив у зовсім інші історичні обставини — від економічного хаосу початку дев’яностих до Революції Гідності і повномасштабного вторгнення.
Як формувалася посада президента в Україні
Спочатку президент був справжнім главою виконавчої влади. Він пропонував кандидатуру прем’єр-міністра, створював і ліквідовував міністерства, призначав міністрів. Конституція 1996 року суттєво змінила баланс. Президент перестав бути формальним главою уряду, але зберіг потужний вплив через право вето, призначення голів місцевих адміністрацій і контроль над силовими структурами.
Помаранчева революція 2004 року принесла конституційну реформу, яка посилила парламент. Президент уже не міг одноосібно формувати Кабінет Міністрів. У 2010 році Конституційний Суд скасував ці зміни, повернувши Януковичу широкі повноваження. Після Революції Гідності Верховна Рада знову відновила редакцію 2004 року. Саме тому сьогодні Україна залишається парламентсько-президентською республікою, де глава держави — гарант суверенітету, Верховний Головнокомандувач і ключова фігура зовнішньої політики, але реальна влада над економікою і внутрішніми справами значною мірою залежить від парламенту і уряду.
Вимоги до кандидата досить чіткі: громадянин України, не молодший 35 років, який проживає в країні останні десять років і володіє державною мовою. Строк повноважень — п’ять років, і ніхто не може обіймати посаду більше двох термінів поспіль. Під час воєнного стану вибори не проводяться, тому повноваження чинного президента продовжуються доти, доки діє воєнний стан.
Хронологія президентів незалежної України
Леонід Кравчук — перший президент (5 грудня 1991 — 19 липня 1994)
Леонід Макарович Кравчук увійшов в історію як людина, яка підписала Біловезькі угоди і юридично оформила кінець Радянського Союзу. Колишній другий секретар ЦК Компартії України і Голова Верховної Ради, він переміг на виборах 1 грудня 1991 року з результатом 61,59 відсотка голосів, залишивши далеко позаду В’ячеслава Чорновола.
Його каденція припала на найважчі роки. Гіперінфляція, розпад господарських зв’язків, шахтарські страйки 1993-го, поява купонів і перші спроби приватизації. Саме за Кравчука Україна відмовилася від ядерної зброї, підписавши Лісабонський протокол, і зробила перші кроки до співпраці з Міжнародним валютним фондом. У липні 1994-го він програв дострокові вибори Леоніду Кучмі. Помер Кравчук у травні 2022 року в Мюнхені.
Леонід Кучма — найдовший термін (19 липня 1994 — 23 січня 2005)
Єдиний президент, якого обирали двічі. Колишній директор «Південмашу» прийшов до влади на хвилі обіцянок економічної стабілізації і зближення з Росією, але швидко змінив курс. За його правління прийняли Конституцію 1996 року, запровадили гривню, провели грошову приватизацію і заклали основи багатовекторної зовнішньої політики.
Другий термін запам’ятався гучними скандалами — справу Гонгадзе, касетний скандал, акцію «Україна без Кучми». Водночас саме Кучма підписав Угоду про партнерство і співробітництво з ЄС і намагався балансувати між Москвою і Заходом. Його 3841 день на посаді досі залишаються рекордом.
Віктор Ющенко — символ Помаранчевої революції (23 січня 2005 — 25 лютого 2010)
Третій президент прийшов до влади після масових протестів проти фальсифікацій виборів 2004 року. Отруєння діоксином під час кампанії, помаранчеві намети на Майдані, повторний другий тур — усе це зробило Ющенка символом надії на європейський шлях. Він набрав 51,99 відсотка у повторному голосуванні.
Каденція виявилася складною. Постійні конфлікти з прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, втрата частини повноважень після конституційної реформи, газова криза з Росією 2009 року. Водночас саме за Ющенка Україна вперше серйозно заявила про інтеграцію до НАТО і ЄС, а українська мова і культура отримали помітну державну підтримку.
Віктор Янукович — президент, якого позбавили звання (25 лютого 2010 — 22 лютого 2014)
Четвертий президент переміг у 2010 році з результатом 48,95 відсотка. Він швидко повернув собі широкі повноваження через рішення Конституційного Суду і взяв курс на зближення з Росією. Відмова підписувати Угоду про асоціацію з ЄС у листопаді 2013-го стала іскрою, яка спалахнула Євромайданом.
Після розстрілів на Інститутській у лютому 2014-го Янукович залишив Київ і втік до Росії. Верховна Рада визнала його самоусуненим. Пізніше його позбавили звання президента і заочно засудили за державну зраду. Сьогодні він проживає в Російській Федерації.
Петро Порошенко — президент війни і реформ (7 червня 2014 — 20 травня 2019)
П’ятий президент переміг у першому турі дострокових виборів 2014 року з 54,70 відсотка голосів. Його каденція пройшла під знаком російської агресії на Донбасі і анексії Криму. Порошенко провів масштабну модернізацію армії, домігся безвізового режиму з ЄС, створив умови для отримання Томосу про автокефалію Православної церкви України і запустив децентралізацію.
Водночас критики звинувачували його в недостатній боротьбі з корупцією і збереженні олігархічного впливу. У 2019 році він програв Володимиру Зеленському у другому турі, набравши лише 24,45 відсотка.
Володимир Зеленський — шостий і чинний президент (з 20 травня 2019)
Колишній актор і комік, який ніколи раніше не займав політичних посад, здобув рекордні 73,22 відсотка у другому турі 2019 року. Перші два з половиною роки його президентства пройшли під гаслами боротьби з корупцією і «слуг народу». 24 лютого 2022 року все змінилося.
Повномасштабне вторгнення Росії зробило Зеленського символом українського спротиву на міжнародній арені. Він став Верховним Головнокомандувачем у найважчий момент історії, координував міжнародну допомогу, ініціював створення коаліцій підтримки. Через воєнний стан вибори 2024 року не відбулися, і його повноваження продовжуються. Станом на літо 2026 року Зеленський залишається чинним президентом України.
| № | Президент | Роки на посаді | Особливість |
|---|---|---|---|
| 1 | Леонід Кравчук | 1991–1994 | Перший обраний президент |
| 2 | Леонід Кучма | 1994–2005 | Єдиний із двома термінами |
| 3 | Віктор Ющенко | 2005–2010 | Прийшов після Помаранчевої революції |
| 4 | Віктор Янукович | 2010–2014 | Позбавлений звання |
| 5 | Петро Порошенко | 2014–2019 | Переміг у першому турі |
| 6 | Володимир Зеленський | з 2019 | Чинний президент |
Дані таблиці складені на основі офіційної хронології з української Вікіпедії та матеріалів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Цікаві факти про президентів України
- Лише один президент — Леонід Кучма — обіймав посаду два повних терміни. Усі інші або не балотувалися повторно, або програвали.
- Петро Порошенко — єдиний, хто переміг уже в першому турі виборів.
- Володимир Зеленський набрав найвищий відсоток голосів у другому турі за всю історію — понад 73 відсотки.
- Олександр Турчинов виконував обов’язки президента лише 104 дні — найкоротший період керівництва державою в незалежній Україні.
- Станом на 2026 рік живі четверо колишніх президентів: Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Віктор Янукович і Петро Порошенко. Леонід Кравчук пішов із життя у 2022 році.
- Жоден президент не був народженим у Києві. Кравчук — з Рівненщини, Кучма — з Чернігівщини, Ющенко — із Сумщини, Янукович — з Донеччини, Порошенко — з Одещини, Зеленський — з Кривого Рогу.
Що змінилося в ролі президента за тридцять п’ять років
На початку дев’яностих президент був майже всесильним. Сьогодні його сила вимірюється не стільки конституційними статтями, скільки здатністю згуртовувати суспільство і домовлятися з міжнародними партнерами. Війна 2022–2026 років особливо чітко показала: у критичний момент саме особистість глави держави стає символом країни для всього світу.
Кожен із шести президентів залишав після себе зовсім різну Україну. Кравчук передав державу, яка щойно народилася. Кучма — країну з Конституцією і власною валютою. Ющенко — суспільство, яке повірило у можливість змін через Майдан. Янукович — країну на межі розколу. Порошенко — державу з оновленою армією і європейськими перспективами. Зеленський — країну, яка захищає свою свободу під час повномасштабної війни.
Історія президентства в Україні — це не просто список імен і дат. Це дзеркало, у якому відбивається шлях цілого народу від радянської республіки до незалежної держави, яка сьогодні бореться за своє право існувати. І цей шлях ще далеко не завершений.