29 серпня 2019 року в залі Верховної Ради лунали оплески й голоси нових облич. Того дня розпочалося IX скликання українського парламенту — наймолодше, найнедосвідченіше і, як виявилося згодом, найтриваліше в історії незалежної України. Позачергові вибори 21 липня 2019 року принесли партії «Слуга народу» абсолютну монобільшість. Уперше одна політична сила змогла самостійно формувати уряд і ухвалювати закони без коаліційних торгів. Ця Рада мала стати символом «нових облич» і швидких реформ. Замість цього вона пройшла крізь турборежим, пандемію, повномасштабну війну і вже сьомий рік продовжує працювати в умовах, коли вибори неможливі.
Станом на літо 2026 року в залі залишається близько 390 народних депутатів із конституційних 450. Двадцять шість мандатів ніколи не були заповнені через окупацію Криму та частини Донбасу. Ще десятки депутатів склали повноваження, загинули або виїхали. Верховна Рада 9 скликання стала не просто законодавчим органом — вона перетворилася на єдиний постійно діючий демократичний інститут країни в умовах воєнного стану.
Як формувалася Верховна Рада IX скликання
Позачергові парламентські вибори 21 липня 2019 року проходили за змішаною системою: 225 депутатів обиралися за партійними списками, ще 199 — у мажоритарних округах (решта округів на окупованих територіях не голосували). Партія «Слуга народу» набрала 43,16 % голосів і отримала 124 місця за списками. Її мажоритарники перемогли ще на 130 округах. Разом вийшло 254 мандати — абсолютна більшість.
До парламенту також увійшли:
- «Опозиційна платформа — За життя» — 43 депутати;
- «Батьківщина» — 26;
- «Європейська солідарність» — 25;
- «Голос» — 20;
- ще кілька мажоритарників від інших сил і 46 самовисуванців.
Понад 80 % народних обранців ніколи раніше не працювали в парламенті. Багато хто прийшов із бізнесу, громадського сектору, шоу-бізнесу чи навіть з IT. Цей «свіжий» склад став і перевагою, і слабкістю. З одного боку — відсутність старої корупційної звички. З іншого — брак досвіду законотворчої роботи, що особливо відчувався в перші місяці.
Перше засідання 29 серпня 2019 року зібрало 405 зареєстрованих депутатів. Головою Ради обрали Дмитра Разумкова. Першим заступником став Руслан Стефанчук, а заступницею — Олена Кондратюк від «Батьківщини». Уже в перший день затвердили уряд Олексія Гончарука і розпочали так званий «турборежим».
Керівництво та фракційна карта парламенту
У жовтні 2021 року Дмитра Разумкова відправили у відставку. Новим головою Верховної Ради став Руслан Стефанчук. Першим заступником обрали Олександра Корнієнка. Олена Кондратюк залишилася на посаді другої заступниці. Ця трійка керує парламентом уже кілька років поспіль.
Фракційна структура з часом суттєво змінилася. Після початку повномасштабної війни діяльність «Опозиційної платформи — За життя» була припинена. Частина її депутатів створила групу «Платформа за життя та мир». З’явилися й інші групи: «Довіра», «За майбутнє», «Відновлення України».
Станом на початок серпня 2026 року фракція «Слуга народу» налічує близько 226 депутатів. «Європейська солідарність» — 26, «Батьківщина» — 24, «Голос» — близько 19. Групи «Довіра» та «За майбутнє» залишаються важливими партнерами більшості в критичних голосуваннях. Позафракційних і незалежних — близько двох десятків. Вакантних місць — близько 60.
| Фракція / група | Орієнтовна кількість (2026) |
|---|---|
| Слуга народу | 226 |
| Європейська солідарність | 26 |
| Батьківщина | 24 |
| Голос | 19 |
| Платформа за життя та мир | 21 |
| Довіра / За майбутнє / Відновлення України | близько 50–55 разом |
Дані про чисельність фракцій базуються на інформації з офіційного порталу Верховної Ради України та відкритих даних Апарату ВРУ.
Ключові закони перших років
Перші півтора року IX скликання запам’яталися шаленим темпом. Депутати знімали депутатську недоторканність, відкривали ринок землі, ухвалювали «антиколомойський» закон, закон про олігархів, реформували судову систему й виборче законодавство. Конституційні зміни щодо недоторканності набрали чинності з 1 січня 2020 року — 373 голоси «за» стали одним із найпереконливіших результатів скликання.
Закон про ринок землі пройшов крізь тисячі правок, блокування трибуни й нічні голосування. Він поклав край двадцятирічному мораторію. Закон про деолігархізацію, ухвалений у вересні 2021-го, створив механізм обмеження впливу великих бізнес-груп на політику. Багато хто критикував ці рішення за поспіх і недосконалість, але вони змінили правила гри.
Окремо варто згадати закон «Про правотворчу діяльність» — своєрідний «закон про закони». Він упорядкував ієрархію нормативно-правових актів і дав чіткі визначення ключовим поняттям. Для юристів і чиновників це стало справжнім проривом.
Парламент у вогні: робота під час повномасштабної війни
24 лютого 2022 року все змінилося. Верховна Рада зібралася в перші години вторгнення й затвердила указ Президента про введення воєнного стану. Відтоді парламент працює в особливому режимі. Засідання часто проходять у захищених приміщеннях, без публічної трансляції. Депутати ухвалювали бюджети з рекордними видатками на оборону, продовжували воєнний стан і мобілізацію, ратифікували міжнародні угоди про військову допомогу.
За перші пів року великої війни (сьома сесія) депутати ухвалили 266 законів — абсолютний рекорд за одну сесію. Серед них — закони про національний спротив, про захист прав внутрішньо переміщених осіб, про відповідальність за колабораціонізм, про конфіскацію активів російських олігархів. Парламент визнав геноцид українського народу, засудив енергетичний тероризм Росії та підтримав усі ключові міжнародні ініціативи щодо ізоляції агресора.
Євроінтеграція стала окремим пріоритетом. Після отримання статусу кандидата в члени ЄС у червні 2022 року Верховна Рада ухвалила понад сотню законів у цій сфері. Багато з них виконували рекомендації Європейської Комісії.
Цікаві факти про Верховну Раду 9 скликання
- Це найдовше скликання в історії незалежної України. Воно вже перевищило попередній рекорд шостого скликання.
- За шість років роботи проведено понад 414 пленарних днів і розглянуто більше 4500 питань порядку денного.
- Проголосовано 1708 законів, з яких 221 — у новій редакції (дані станом на серпень 2025 року).
- Найвищий відсоток жінок серед депутатів за всю історію парламенту — майже 21 % на початку каденції.
- Жодне рішення VIII і IX скликань ніколи не набрало більше 400 голосів — через неповний склад Ради.
- За п’ять років роботи депутати подали понад 50 тисяч поправок до законопроєктів.
Зміни складу та внутрішні виклики
Кількість діючих депутатів постійно зменшувалася. Хтось переходив на посади в уряді чи адміністрації Президента, хтось складав мандат за власним бажанням, хтось загинув на фронті або від хвороби. До літа 2026 року в залі залишалося близько 390 народних обранців. Це найнижчий показник за роки незалежності.
Монобільшість «Слуги народу» з часом втратила колишню дисципліну. Якщо в 2019–2020 роках фракція легко збирала 250+ голосів, то до 2025–2026 років робоче ядро зменшилося. Для ухвалення складних рішень доводиться домовлятися з групами «Довіра» та «За майбутнє». Опозиція, хоч і нечисленна, залишається голосною. «Європейська солідарність» і «Батьківщина» регулярно критикують владу, особливо з питань корупції та кадрової політики.
Серед внутрішніх скандалів найбільш резонансними стали голосування щодо обмеження незалежності антикорупційних органів у 2025 році, а також постійні дискусії навколо мобілізації, бронювання та економічної політики.
Законодавча статистика та темпи роботи
За роки роботи IX скликання через парламент пройшло понад 12 тисяч законодавчих ініціатив. Більше 1400 з них стали чинними законами. Найбільш продуктивним виявився 2022 рік — рік виживання держави. У мирний час темпи були нижчими, але якість окремих законів (зокрема євроінтеграційних) значно виросла.
Окремо варто відзначити роботу комітетів. Комітет з питань бюджету, антикорупційний комітет, комітет з питань національної безпеки та оборони стали ключовими майданчиками для підготовки рішень воєнного часу. Багато законопроєктів готувалися в режимі реального часу — іноді за кілька годин.
Парламентський контроль також еволюціонував. Година запитань до уряду, тимчасові слідчі комісії, звіти міністрів — усі ці інструменти використовувалися активніше, ніж у попередніх скликаннях, хоча ефективність багатьох з них залишається предметом дискусій.
Що означає ця Рада для країни
Верховна Рада 9 скликання увійде в історію як парламент, який утримував демократичні процедури під час найбільшої війни в Європі з 1945 року. Вона не розпалася, не перейшла на ручне управління і продовжує ухвалювати закони навіть тоді, коли ракети летять над Києвом.
Водночас ця Рада показала й слабкості системи: залежність від однієї партії, проблеми з дисципліною голосування, високу плинність кадрів і складність утримання довіри суспільства в умовах затяжної війни. Рівень довіри до парламенту залишається низьким — це одна з найбільших політичних проблем країни.
Станом на серпень 2026 року IX скликання продовжує роботу. Нові вибори можливі лише після скасування воєнного стану. Доти цей парламент залишатиметься єдиним легітимним законодавчим органом України. Його рішення — від бюджетів до ратифікації угод — безпосередньо впливають на здатність країни вистояти й рухатися до перемоги та європейського майбутнього.
Історія цієї Ради ще не закінчена. Вона пишеться щодня в залі на вулиці Грушевського — іноді під звуки сирен, іноді в тиші нічних засідань, але завжди з усвідомленням, що від цих голосів залежить майбутнє мільйонів українців.