Костянтин Корсун стоїть серед тих небагатьох людей, чиє ім’я в українському кіберпросторі звучить як гарантія глибокого розуміння реальних загроз. Полковник запасу, колишній заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю в Департаменті контррозвідки СБУ, засновник і перший керівник CERT-UA, співзасновник компанії Berezha Security — його професійний шлях налічує понад чверть століття. Саме він у 2000-х роках фактично заклав фундамент державної системи реагування на кібератаки в Україні, а пізніше переніс цей досвід у приватний сектор і громадську площину.
Сьогодні Корсун залишається одним із найголосніше критичних голосів щодо стану цифрової безпеки країни. Його інтерв’ю, блоги та виступи регулярно розбирають слабкі місця державних реєстрів, ризики китайських застосунків, вразливість месенджерів і проблеми, пов’язані з масовою цифровізацією без належного захисту. Для багатьох він став тим експертом, який говорить некрасиву правду тоді, коли інші воліють мовчати.
Його історія — це не просто біографія чиновника чи бізнесмена. Це історія людини, яка ще на початку 2000-х бачила кіберзагрози там, де більшість сприймала комп’ютери лише як зручний інструмент для роботи.
Освіта та перші кроки в службі
Костянтин Корсун здобув технічну освіту в Харківському вищому військовому авіаційному інженерному училищі, яке закінчив 1993 року з дипломом інженера авіаційних двигунів. Захист дипломної роботи він проводив англійською мовою — деталь, яка вже тоді свідчила про нестандартний підхід до навчання. Через три роки, у 1996-му, він завершив навчання в Національній академії Служби безпеки України, отримавши юридичну освіту з відзнакою.
Таке поєднання технічної та юридичної підготовки виявилося надзвичайно вдалим. У середині 1990-х кіберзлочинність в Україні тільки починала набувати обрисів, і спеціалістів, які могли б одночасно розуміти і код, і правову природу злочинів, майже не існувало. Корсун потрапив у цю нішу саме в той момент, коли держава лише починала усвідомлювати масштаб проблеми.
Перші роки служби в СБУ пройшли в класичному оперативному режимі. Проте вже наприкінці 1990-х він чітко бачив, що традиційні методи контррозвідки не покривають нову сферу — комп’ютерні мережі, електронну пошту, перші веб-ресурси. Коли в 2000 році в структурі СБУ створювали підрозділ боротьби з комп’ютерною злочинністю, Корсун добровільно перейшов туди на посаду заступника керівника.
Створення кіберпідрозділу СБУ та народження CERT-UA
Роки 2000–2005 стали для нього періодом інтенсивної практичної роботи. Підрозділ, у якому він служив, був першим у країні спеціалізованим підрозділом такого профілю. Поліція на той момент ще не мала аналогів. Корсун брав участь у розслідуваннях, розробці методологій і навчанні колег. Саме тоді формувалася культура превентивного, а не лише реактивного підходу до кіберзагроз.
У 2005 році він перейшов до Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. Там він очолив створення CERT-UA — національного центру реагування на комп’ютерні надзвичайні ситуації. Це був не просто адміністративний крок. Корсун фактично вибудував структуру з нуля: від підбору кадрів до впровадження процедур обміну інформацією з міжнародними партнерами.
Під його керівництвом CERT-UA отримав міжнародну акредитацію і став членом глобального форуму FIRST. Україна вперше з’явилася на карті світової мережі команд реагування на інциденти. Це дало можливість отримувати оперативну розвідку про загрози, які ще навіть не досягли українських систем. У той час, коли більшість державних структур ще ставилися до кібербезпеки як до другорядної теми, CERT-UA уже працював як повноцінний форпост.
Корсун служив до 2009 року і звільнився у званні полковника. За його словами, подальше перебування в системі вже не давало можливості розвиватися професійно так, як він того хотів.
Приватний сектор: iSIGHT Partners і Berezha Security
Після служби Корсун перейшов у міжнародний бізнес. З 2009 по 2014 рік він очолював український офіс американської компанії iSIGHT Partners (пізніше поглинутої FireEye). Це був період глибокого занурення в threat intelligence — збір і аналіз даних про групи зловмисників, їхні інструменти та тактики. Паралельно він співпрацював із Symantec як незалежний постачальник послуг кіберрозвідки.
У 2014 році разом із партнерами він заснував українську компанію Berezha Security. Під його керівництвом як CEO та COO компанія спеціалізувалася на тестуванні на проникнення, оцінці безпеки програмного забезпечення, соціальній інженерії та програмах bug bounty. За вісім років бізнес виріс у рази, обслуговуючи банки, державні структури та великий бізнес. Корсун неодноразово підкреслював, що саме поєднання державного досвіду з ринковою гнучкістю дозволяє будувати захист, який реально працює, а не існує лише на папері.
Після 2022 року він зосередився більше на експертній, освітній і громадській діяльності, хоча досвід, накопичений у Berezha, продовжує впливати на його аналітику.
| Період | Посада / Організація | Ключовий внесок |
|---|---|---|
| 1993–2000 | Служба в СБУ | Формування технічної та аналітичної бази |
| 2000–2005 | Заступник керівника відділу СБУ | Створення першого кіберпідрозділу |
| 2005–2009 | Керівник CERT-UA | Міжнародна акредитація та інтеграція |
| 2009–2014 | Директор офісу iSIGHT Partners | Threat intelligence та міжнародний досвід |
| 2014–2022 | CEO/COO Berezha Security | Практичний захист бізнесу та держави |
Дані таблиці базуються на публічних біографічних матеріалах і офіційних джерелах, зокрема інформації з сайту ns-plus.com.ua та профілів експерта.
Громадська діяльність і формування спільноти
Корсун ніколи не обмежувався лише службовою чи бізнес-роллю. Він очолює громадську організацію «Українська група інформаційної безпеки» і протягом багатьох років є головою програмного комітету конференції UISGCON. Саме ці майданчики стали місцем, де українські спеціалісти могли обмінюватися досвідом без бюрократичних бар’єрів.
Він регулярно виступає на OWASP Ukraine, BSides, NoNameCon та інших подіях. Його YouTube-канал і Facebook-сторінка наповнені практичними розборами інцидентів, аналізом нових загроз і прямими відповідями на питання користувачів. У період повномасштабної війни Корсун продовжував консультувати державні структури, хоча відкрито критикував підходи, які вважав неефективними.
Особливу увагу він приділяє освіті. Автор курсу «Особистий кіберзахист», Корсун намагається донести просту думку: держава не зможе захистити кожного, якщо громадяни самі не опанують базові правила цифрової гігієни.
Критичний погляд на цифрову політику та сучасні загрози
У публічному просторі Корсун відомий як послідовний критик окремих ініціатив Міністерства цифрової трансформації. Він неодноразово вказував на вразливості застосунку «Дія», проблеми з масштабуванням державних сервісів і ризики, пов’язані з концентрацією персональних даних. Його аргументи будуються не на емоціях, а на технічному аналізі: пропускна здатність систем, архітектура захисту, історія інцидентів.
Окремо він звертає увагу на китайські застосунки та пристрої. У численних інтерв’ю 2025–2026 років Корсун попереджав про ризики використання Temu, TikTok та іншої продукції, яка може передавати дані до юрисдикцій, що співпрацюють із Росією. Він наголошує, що безкоштовні сервіси часто оплачуються персональною інформацією користувача.
Щодо Telegram його позиція також жорстка: месенджер, який виник у російському контексті, не може вважатися безпечним каналом для чутливої комунікації. Корсун рекомендує Signal або інші рішення з відкритим кодом і мінімальним збором даних.
Поради з особистого кіберзахисту від Костянтина Корсуна
На основі багаторічного досвіду експерт формулює кілька практичних правил, які реально знижують ризики:
- Менеджер паролів і унікальні паролі. Один і той самий пароль на кількох сервісах — це відкриті двері. Менеджер паролів знімає цю проблему повністю.
- Двофакторна автентифікація. Бажано апаратні ключі або додатки-генератори, а не SMS.
- Оновлення програмного забезпечення. Більшість успішних атак використовують уже відомі вразливості, для яких існують патчі.
- Обережність із посиланнями. Навіть повідомлення від знайомих може бути результатом компрометації їхнього акаунта.
- Резервне копіювання. Регулярні бекапи критичних даних на окремий носій, який не підключений постійно до мережі.
- Мінімізація китайських застосунків і пристроїв. Особливо тих, що мають широкий доступ до камери, мікрофона та контактів.
За оцінками самого Корсуна, дотримання цих простих правил зменшує ймовірність успішної атаки на звичайного користувача на 80–90 відсотків.
Вплив і місце в українській кіберспільноті
Костянтин Корсун належить до покоління, яке будувало українську кібербезпеку з нуля. Коли він починав, не існувало ні окремого законодавства, ні підготовлених кадрів, ні міжнародних зв’язків. Сьогодні CERT-UA працює як повноцінна структура, а приватний ринок кіберпослуг в Україні налічує десятки компаній. Частина цього шляху пройдена саме завдяки людям, подібним до Корсуна.
Його критика часто звучить різко, іноді провокує конфлікти. Проте саме ця різкість змушує звертати увагу на проблеми, які інакше залишалися б у тіні. У часи, коли цифрові сервіси стали частиною повсякденного життя мільйонів українців, голос людини, яка розуміє і технічну, і оперативну сторону загроз, залишається особливо цінним.
Корсун продовжує писати, виступати і навчати. Його матеріали на Censor.net, ProIT та в соціальних мережах збирають тисячі читачів. Він не прагне популярності заради популярності. Його мета виглядає простішою і складнішою водночас — зробити так, щоб якомога більше людей розуміли, як захищати себе в цифровому світі, який став полем бою ще задовго до 24 лютого 2022 року.