Нут часто сприймають лише як основу для хумусу. Можливості цієї бобової культури значно ширші. Його додають до салатів, супів, рагу та гарнірів. Також продукт запікають до хрусткого стану.
У нуті поєднуються рослинний білок, харчові волокна, складні вуглеводи, залізо, фолати, магній і калій. Такий склад робить страви поживними і ситними.
Ситість і рослинний білок
Головна перевага — поєднання білка та клітковини. Страви з цією бобовою культурою довго зберігають відчуття насичення.
Звичайний овочевий салат швидко залишає голод. Якщо додати нут, страва стає поживнішою. Порцію збільшувати не потрібно.
Продукт зручно використовувати як рослинне джерело білка. Його поєднують із зерновими, овочами, яйцями або рибою. Особливо добре він працює в овочевих стравах, яким бракує поживності.
Клітковина, мікроелементи та варіанти страв
У нуті багато харчових волокон. Вони підтримують роботу травної системи. Волокна також допомагають довше не відчувати голод.
Є важливий нюанс. Якщо бобових у меню було мало, різке збільшення порції може спричинити здуття. Продукт краще вводити поступово і стежити за реакцією організму.
Нут містить залізо, фолати, магній, калій і фосфор. Рослинне залізо засвоюється гірше, ніж гемове. Тому страви варто доповнювати джерелами вітаміну C. Підійдуть солодкий перець, томати, броколі або зелень.
Цю бобову культуру легко перетворити на різні страви. Її додають до овочевого салату. З неї варять густий суп. Готують хумус, кладуть у рагу чи карі, запікають зі спеціями, роблять котлетки. Також продукт стає основою теплого боулу.
Сухий нут перед приготуванням замочують. Потім варять до м’якості. Консервований варіант достатньо промити і додати до готової страви. Банка в коморі залишається зручним запасним варіантом для швидкого обіду.