Кабінет Міністрів України оновив умови встановлення безстрокової інвалідності та підвищення її групи після тяжких бойових поранень. Для військовослужбовця, який проходить лікування й відновлення, ключове питання полягає в тому, чи врахують під час оцінювання всі наслідки ушкодження. Зокрема йдеться про втрату функції кінцівки або частини органу. Рішення залежить від медичних обставин і повноти підтвердження документами.
Спеціальна гарантія для осіб із визначеними наслідками ушкоджень, отриманих під час захисту України, діяла й раніше. Правову основу містить стаття 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні». За відповідних підстав інвалідність встановлюють без обов’язкового строку повторного оцінювання та на ступінь вище від групи за загальними критеріями.
28 жовтня уряд ухвалив постанову № 1359. Вона внесла зміни до регулювання, затвердженого постановою від 15 листопада 2024 року № 1338. Це розширило права поранених військових і спростило бюрократичні процедури.
Як тепер оцінюють втрату функції кінцівки чи органу
Нова постанова оновила пункт 13-1 у критеріях встановлення інвалідності. Він визначає спеціальні державні гарантії для захисників України з тяжкими ушкодженнями. Раніше часто відмовляли у вищій чи безстроковій групі, якщо рука, нога чи орган залишалися анатомічно цілими. Наприклад, кінцівка є, але через пошкодження нервів чи судин повністю паралізована. Тепер необоротно порушена функція кінцівки або органу прирівнюється до їхньої втрати.
Ампутація більше не є обов’язковою. Достатньо назавжди втратити хоча б одну з трьох ключових функцій:
- Захоплення для рук — здатність брати й утримувати предмети.
- Рух для рук і ніг — здатність згинати, розгинати чи керувати кінцівкою.
- Підтримка для ніг — здатність спиратися на ногу та утримувати вагу тіла.
Розгляньмо умовний випадок поранення руки. Після лікування її зберегли, однак ушкодження нервів спричинило необоротну втрату здатності захоплювати предмети. Зовні рука є, але головна функція втрачена назавжди. Оцінювати потрібно саме цей реальний результат, а не зовнішній вигляд.
Разом із лікарем варто перевірити, чи зрозуміло з медичних висновків, яка функція втрачена і на чому ґрунтується висновок про необоротність. Зменшення сили, біль або тимчасове обмеження рухів не можна без оцінки фахівців прирівнювати до необоротної втрати. Відповідність критерію визначають за станом конкретної людини та результатами обстежень.
Щодо органу зміни передбачають необоротну втрату самого органу або його частини. Вона має спричинити повну чи часткову стійку втрату функцій та обмеження життєдіяльності помірного або вищого ступеня. Усі умови розглядають разом. Відомості про видалення частини органу підтверджують анатомічне ушкодження, але важливі також наслідки для роботи органу й повсякденного життя.
Що потрібно для застосування гарантії та як діяти далі
Гарантія пов’язана з обставинами отримання поранення, контузії, каліцтва або захворювання під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі збройної агресії та обороні України. Статусу військовослужбовця недостатньо. Під час підготовки справи медичні відомості зіставляють із документами про причинний зв’язок ушкодження. Для військових таким документом може бути рішення військово-лікарської комісії.
Підготовку починають із лікаря, який веде лікування основної травми. Процедуру направлення визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. До направлення додають документи про діагноз, перебіг лікування, результати обстежень і реабілітації, а також порушення функціонування. Якщо потрібно підтвердити причину інвалідності, у справі мають бути відомості про зв’язок ушкодження з відповідними обставинами.
Формулювання «на ступінь вище» означає підвищення відносно групи за загальними критеріями. Якщо стан відповідає III групі, за підтвердження спеціальних підстав установлюють II групу. Якщо відповідає II групі — I групу. За межі I групи механізм не виходить. Зміна критеріїв не означає автоматичної зміни раніше встановленої групи. Потрібна передбачена законодавством процедура.
Безстрокове встановлення інвалідності означає відсутність обов’язкового строку наступного оцінювання. Водночас можливий перегляд групи за особистою заявою при змінах у стані здоров’я та працездатності або за рішенням суду. Погіршення стану після безстрокового встановлення не варто залишати без медичної оцінки.
Порядок, затверджений постановою Кабміну № 1338 зі змінами постанови № 1359, передбачає оскарження до Центру оцінювання функціонального стану особи. Скаргу подають протягом 1 року з дня надсилання витягу з рішення, але не пізніше ніж через 40 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану. У скарзі пояснюють, із чим не погоджуються: оцінкою функціональних порушень, причиною інвалідності, строком або незастосуванням спеціальної норми. Аргументацію пов’язують із матеріалами справи.
Якщо після оцінювання з’явилися нові істотні медичні відомості або змінився стан здоров’я, обговорюють із лікарем необхідність нового направлення. Справу готують так, щоб вона послідовно підтверджувала обставини ушкодження, необоротні наслідки та вплив на повсякденне життя.