Телефон раптом оживає вранці, і незнайомий голос починає говорити про борг, який ніколи не був вашим. Голос називає ім’я сина, доньки чи брата і наполегливо цікавиться, де він зараз і чому не платить. У горлі стискається. Саме так тисячі українських родин щодня стикаються з колекторами, які намагаються дістатися до боржника через близьких.
Коротка і чітка відповідь: ні. Колектори не мають права дзвонити родичам боржника, якщо ті не є поручителями, майновими поручителями, спадкоємцями чи законними представниками і не давали окремої письмової згоди на обробку своїх персональних даних саме для врегулювання цієї заборгованості. Будь-які дзвінки з розголошенням суми боргу, погрозами чи тиском на близьких людей — пряме порушення українського законодавства.
Ця заборона закріплена статтею 25 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції зі змінами, внесеними Законом №1349-IX від 19 березня 2021 року. Норма діє і в 2026 році без суттєвих послаблень. Національний банк України додатково деталізував правила у своїх постановах, зокрема щодо етичної поведінки та фіксації контактів.
Що саме дозволяє і забороняє закон
Закон чітко визначає коло осіб, з якими кредитор чи колекторська компанія мають право взаємодіяти. Це сам споживач (боржник), його законний представник, спадкоємець, поручитель або майновий поручитель. Усі інші — треті особи. До третіх осіб належать батьки, чоловік чи дружина, діти, брати, сестри, друзі, колеги, сусіди.
Щоб колектор міг легально зателефонувати третій особі, мають одночасно виконуватися дві умови. По-перше, у кредитному договорі боржник прямо передбачив можливість такої взаємодії і вказав конкретну людину. По-друге, ця людина сама окремо надала згоду на обробку своїх персональних даних і на контакт саме щодо цього боргу. Згода, яку боржник поставив «галочкою» в анкеті за родича, не працює. Потрібна особиста згода самої людини.
Навіть коли контакт дозволений, колектор зобов’язаний дотримуватися жорстких правил. Він має назвати повне найменування компанії, номер телефону для зв’язку, повідомити, хто є кредитором, і пояснити правову підставу звернення. Розголошувати розмір боргу третім особам можна лише за наявності окремої згоди боржника. Без такої згоди — максимум попросити передати, щоб боржник сам зв’язався.
Час дзвінків обмежений. Зазвичай дозволено з 9:00 до 20:00 у будні дні. У вихідні та свята правила ще жорсткіші або взагалі забороняють ініціативні дзвінки. Кількість контактів — не більше двох разів на добу щодо одного договору. Автоматичний додзвін не може тривати довше 30 хвилин на добу на одну людину.
Коли дзвінок родичу все ж може бути законним
Існують вузькі винятки, і їх варто знати, щоб не плутати легальні контакти з порушеннями.
- Поручитель або майновий поручитель. Якщо родич підписав договір поруки, він несе солідарну відповідальність. Колектори мають право звертатися до нього з вимогою сплатити борг на тих самих умовах, що й до основного боржника.
- Спадкоємець. Після смерті боржника борг переходить до спадкоємців у межах вартості успадкованого майна. Колектори можуть інформувати спадкоємців про наявність зобов’язання, але лише після офіційного підтвердження статусу.
- Законний представник. Опікун або піклувальник недієздатної чи неповнолітньої особи має право представляти її інтереси, і контакт із ним є законним.
- Контактна особа з явною згодою. Якщо родич сам підтвердив, що готовий приймати повідомлення про необхідність зв’язатися з боржником, колектор може один-два рази уточнити, чи відомий йому актуальний номер. Після цього повторні дзвінки з розголошенням деталей уже заборонені.
У всіх цих випадках колектор все одно зобов’язаний дотримуватися етичних норм: не погрожувати, не ображати, не дзвонити вночі і фіксувати кожну розмову.
Що колекторам категорично заборонено
Список заборон довгий і конкретний. Колектори не мають права:
- розголошувати суму боргу, назву кредитора чи деталі договору третім особам без згоди;
- погрожувати судом, арештом майна, кримінальною відповідальністю, візитом «групи швидкого реагування» чи будь-яким фізичним впливом;
- використовувати нецензурну лексику, підвищувати голос, принижувати гідність;
- дзвонити з прихованих номерів або представлятися працівниками суду, поліції, прокуратури;
- вимагати від родичів взяти на себе зобов’язання сплатити чужий борг;
- обробляти персональні дані людей, які не давали на це згоди;
- здійснювати масові автоматичні дзвінки понад встановлений ліміт.
Порушення будь-якого з цих пунктів дає підстави для скарги до Національного банку України. Штраф за один випадок складає від 51 000 до 102 000 гривень. При систематичних порушеннях компанію виключають з Реєстру колекторських компаній, і вона втрачає право працювати.
| Дія | Дозволено | Заборонено |
|---|---|---|
| Дзвінки родичам без статусу поручителя | Ні | Так, пряме порушення |
| Розголошення суми боргу третім особам | Тільки за згодою боржника | Без згоди — заборонено |
| Час дзвінків | 9:00–20:00 будні | Ніч, ранок до 9:00, надмірно у вихідні |
| Кількість контактів | До 2 разів на добу | Більше двох або автодозвін понад 30 хв |
| Погрози і тиск | Ніколи | Завжди заборонено |
Дані таблиці базуються на положеннях Закону «Про споживче кредитування» та нормативно-правових актах Національного банку України.
Практичні поради: що робити, коли дзвонять родичам
Перший і найважливіший крок — зберігати спокій і фіксувати все. Записуйте дату, час, номер телефону, ім’я того, хто телефонує, назву компанії і точні слова. Запис розмови (якщо ви попередили співрозмовника) стає сильними доказами.
Під час розмови чітко і спокійно скажіть: «Я не є боржником, поручителем чи спадкоємцем. Я не давав згоди на обробку моїх персональних даних. Прошу припинити будь-які контакти зі мною і видалити мій номер». Після цього можна класти трубку.
Наступного дня надішліть письмову вимогу на електронну пошту або поштою з повідомленням про вручення. У вимозі вкажіть ПІБ, номер телефону, дату дзвінка і посилання на статтю 25 Закону та Закон «Про захист персональних даних».
Перевірте, чи є компанія в Реєстрі колекторських компаній на сайті Національного банку. Якщо її там немає — діяльність незаконна з самого початку. Скаргу подавайте через офіційну форму на bank.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 800 505 240.
Якщо звучать погрози життю, здоров’ю чи майну — одразу викликайте поліцію. Такі дії вже виходять за межі адміністративної відповідальності і можуть кваліфікуватися за Кримінальним кодексом.
Як працює система захисту у 2026 році
Національний банк веде відкритий Реєстр колекторських компаній. Станом на середину 2026 року в ньому близько 80 активних організацій. Лише вони мають право займатися стягненням простроченої заборгованості. Усі інші — «сірі» структури, і їхні дзвінки можна ігнорувати або одразу скаржитися.
НБУ активно розглядає скарги. За останні роки кількість звернень щодо незаконних контактів із родичами зростає, і регулятор реагує штрафами та виключеннями з реєстру. Компанії, які систематично порушують правила, втрачають можливість працювати на ринку.
Важливо розуміти різницю між банком і колекторською компанією. Банк може передати право вимоги колектору лише якщо така можливість прямо прописана в договорі. Якщо в договорі цього немає — передача недійсна, і колектор не має підстав телефонувати взагалі.
Типові ситуації з життя
Мама пенсіонерка отримує дзвінок: «Ваш син заборгував 47 тисяч, скажіть, де він зараз, інакше будемо діяти через суд». Син не поручитель, мама ніколи не підписувала жодних документів. Такий дзвінок — порушення. Мама має право вимагати припинення контактів і подати скаргу.
Дружина дізнається, що чоловік кілька років тому вказав її номер як контактний у мікрокредиті. Колектори дзвонять щодня і розповідають суму. Дружина може письмово відкликати згоду на обробку даних, і після цього будь-які подальші дзвінки стають незаконними.
Після смерті батька син отримує дзвінки про борг. Син вже вступив у спадщину. У цьому випадку контакт законний, але колектор зобов’язаний спілкуватися коректно, без тиску, і син має право вимагати повний розрахунок у межах вартості успадкованого майна.
Колектори іноді намагаються обійти закон, представляючись «службою безпеки банку» або «відділом по роботі з проблемними клієнтами». Незалежно від назви, правила одні й ті самі. Будь-яка особа, яка взаємодіє з боржником або його близькими щодо простроченої заборгованості, підпадає під вимоги статті 25.
Захист працює лише тоді, коли людина ним користується. Більшість незаконних дзвінків припиняються вже після першої письмової вимоги і скарги до НБУ. Ті, хто ігнорує і мовчить, продовжують отримувати тиск місяцями.
Закон стоїть на боці родичів, які не мають жодного стосунку до чужого боргу. Головне — знати свої права, фіксувати порушення і не боятися звертатися до регулятора. Колектори, які порушують правила, ризикують не лише штрафами, а й втратою бізнесу. І саме це робить систему захисту реальною, а не паперовою.