В Україні немає жорсткого ліміту на загальну кількість днів лікарняного протягом календарного року. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за весь період до повного відновлення працездатності або до встановлення інвалідності. Це правило діє незалежно від того, скільки разів людина відкривала листок непрацездатності і скільки днів сумарно провела на лікарняному.
Водночас існують чіткі пороги, після яких лікуючий лікар зобов’язаний направити пацієнта на оцінювання повсякденного функціонування. Якщо непрацездатність триває безперервно 120 календарних днів або якщо одне й те саме захворювання з перервами набрало 150 днів протягом останніх 12 місяців, настає час експертної команди. Для туберкульозу цей строк становить 10 місяців. Саме ці цифри найчастіше плутають із «максимальною кількістю днів лікарняного на рік», хоча насправді вони регулюють не оплату, а момент медичної оцінки.
Система працює так, щоб людина не залишалася без підтримки, але й не «зависала» в статусі тимчасово непрацездатної роками без перевірки. Перші п’ять днів звичайної хвороби чи побутової травми оплачує роботодавець, з шостого дня підключається Пенсійний фонд України. І ця схема працює стільки, скільки потрібно, поки лікар не закриє листок або експертна команда не ухвалить інше рішення.
Чому немає річного ліміту і як це працює на практиці
Законодавство свідомо відмовилося від фіксованої «стелі» на рік. Причина проста: хвороби не питають, скільки днів уже використано. Хтось перехворів на грип тричі по сім днів і спокійно повернувся до роботи. Хтось після складної операції лежить місяцями. Обмеження сумарної кількості днів поставило б під удар саме тих, кому допомога потрібна найбільше.
Натомість держава поставила інші запобіжники. Лікар самостійно формує електронний листок непрацездатності на первинному етапі зазвичай на 5–15 днів (залежно від діагнозу). Далі продовжує його після оглядів. Коли сумарна тривалість безперервної непрацездатності наближається до 120 днів, пацієнта направляють на оцінювання. Експертна команда дивиться не лише на діагноз, а й на те, як людина справляється з повсякденними справами, чи є перспектива повернення до попередньої роботи, чи потрібна зміна умов праці або встановлення інвалідності.
Якщо захворювання рецидивує з перервами (наприклад, загострення хронічного бронхіту кілька разів на рік), рахують сумарні дні по одному й тому самому діагнозу. Досягнення 150 днів протягом 12 місяців знову запускає процедуру оцінювання. Перерва на роботу обнулює відлік лише частково — важливо, щоб це було саме те саме захворювання.
Особливі випадки, коли строки значно довші
Не всі лікарняні однакові. При виробничій травмі чи професійному захворюванні обмеження 120/150 днів не застосовуються в тому ж вигляді. Лікування і реабілітація можуть тривати стільки, скільки потрібно для відновлення. Те саме стосується вагітності та пологів — тут окремі правила і фіксовані строки декретної відпустки, які не змішуються зі звичайними лікарняними.
Туберкульоз має свій поріг — 10 місяців від початку непрацездатності. Після цього пацієнта направляють на оцінювання незалежно від того, чи була перерва. Для догляду за хворою дитиною до 14 років амбулаторно діє ліміт 14 календарних днів, але якщо дитина в стаціонарі — лікарняний батькам оплачується весь період перебування. За хворим дорослим членом сім’ї — максимум 3 дні, у виняткових випадках до 7.
| Тип випадку | Максимальний строк без оцінювання | Особливості оплати |
|---|---|---|
| Звичайна хвороба / побутова травма | 120 днів безперервно або 150 днів по одному захворюванню з перервами за 12 місяців | Перші 5 днів — роботодавець, далі — ПФУ |
| Туберкульоз | 10 місяців | За загальними правилами |
| Виробнича травма / профзахворювання | Без жорсткого ліміту до відновлення | З першого дня за рахунок ПФУ (100 %) |
| Догляд за дитиною до 14 років (амбулаторно) | 14 календарних днів | З першого дня за рахунок ПФУ |
| Догляд за дитиною в стаціонарі | Весь період перебування | З першого дня за рахунок ПФУ |
Дані таблиці базуються на положеннях Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та критеріях направлення на оцінювання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.
Як часто можна відкривати лікарняний
Стільки разів, скільки є медичних підстав. Закон не встановлює жодної «норми» на кількість відкритих листків. Людина може захворіти в січні, березні, червні, жовтні — і кожен раз отримувати допомогу. Головне, щоб лікар підтвердив тимчасову непрацездатність електронним висновком.
Роботодавець не має права звільнити працівника лише за те, що той часто хворіє. Стаття 40 Кодексу законів про працю передбачає можливість розірвання договору через тривалу непрацездатність, але тільки після чотирьох місяців безперервного лікарняного і лише за певних умов. Навіть тоді роботодавець повинен спочатку запропонувати іншу роботу, якщо така є. На практиці звільнення «за лікарняні» майже завжди оскаржують і виграють у судах, якщо всі документи оформлені правильно.
Що змінилось у 2025–2026 роках
Найпомітніша зміна — повна заміна МСЕК на систему оцінювання повсякденного функціонування. З 2025 року рішення приймають експертні команди, які працюють за новими критеріями. Акцент змістився з «встановлення інвалідності» на оцінку реальних можливостей людини виконувати повсякденні дії та працювати. Це зробило процес прозорішим, але й вимагає від пацієнта кращої підготовки документів.
Електронний реєстр листків непрацездатності став єдиним джерелом правди. Паперові бланки майже зникли. Лікар формує висновок у системі, і роботодавець бачить його в кабінеті страхувальника на порталі Пенсійного фонду. Це зменшило можливість підробок, але збільшило відповідальність самого працівника — потрібно слідкувати, щоб листок був правильно закритий і мав статус «готово до сплати».
Типові помилки, які коштують грошей і нервів
Найпоширеніша помилка — вважати, що після 120 днів лікарняний автоматично закривається. Ні. Його можуть продовжити за рішенням експертної команди. Друга помилка — не відслідковувати статус електронного листка. Якщо він «закритий» без статусу «готово до сплати», грошей не буде. Третя — думати, що часті короткі лікарняні якось «накопичуються» проти працівника. Не накопичуються, якщо кожен підтверджений лікарем. Четверта — плутати лікарняний по догляду за дитиною зі звичайним. Там інші строки і 100 % оплата з першого дня. П’ята — не повідомляти роботодавця вчасно. Хоча електронна система сама «бачить» листок, письмове повідомлення або хоча б повідомлення в месенджері знімає зайві питання.
Як розраховується оплата і від чого залежить розмір
Розмір допомоги залежить від страхового стажу:
- до 3 років — 50 % середньої зарплати;
- від 3 до 5 років — 60 %;
- від 5 до 8 років — 70 %;
- понад 8 років — 100 %.
Є пільгові категорії, яким завжди платять 100 % незалежно від стажу (чорнобильці 1–3 категорій, донори, батьки дітей з інвалідністю тощо). Якщо за останні 12 місяців перед хворобою страховий стаж менше шести місяців, діє спеціальне обмеження — денна виплата не може перевищувати суму, розраховану з мінімальної зарплати.
Середню зарплату рахують за 12 календарних місяців, що передують місяцю відкриття лікарняного. Беруть усі виплати, з яких сплачувався ЄСВ, і ділять на кількість календарних днів у цьому періоді (мінус дні, коли людина не працювала з поважних причин). Отриману середньоденну множать на відсоток стажу і на кількість календарних днів непрацездатності.
Практичні нюанси, про які рідко пишуть
Лікарняний під час щорічної відпустки оплачується. Відпустку при цьому або продовжують, або переносять — на вибір працівника. Якщо людина захворіла в неоплачуваній відпустці, лікарняний не оплачують. Сумісникам лікарняний платять за одним місцем роботи (пріоритет — основне). ФОП, які сплачують ЄСВ, також мають право на допомогу, але розрахунок іде від бази, з якої вони платили внески.
Сезонні працівники з 2023 року отримують лікарняні на загальних підставах. Старе обмеження в 75 днів більше не діє. Це важлива зміна, яку досі іноді повторюють у старих матеріалах.
Найважливіше, що варто запам’ятати: максимальна кількість днів лікарняного на рік у класичному розумінні «скільки можна взяти» не існує. Існує лише медична логіка і кілька чітких порогів, після яких систему просять перевірити, чи все ще йдеться про тимчасову непрацездатність.
Люди, які довго лікуються, часто бояться «вичерпати ліміт». Цей страх зайвий. Система побудована так, щоб підтримувати людину стільки, скільки потрібно для одужання. Головне — не затягувати з візитами до лікаря, стежити за статусом електронного листка і вчасно проходити оцінювання, коли воно призначене. Тоді і гроші прийдуть, і робоче місце залишиться, і здоров’я матиме шанс відновитися без зайвого стресу.