Перший раз за цигарку, вейп чи кальян у забороненій зоні поліція може обмежитися попередженням або виписати від 51 до 170 гривень. Якщо протягом календарного року спіймають знову — уже 170–340 гривень. Ці цифри стосуються звичайних громадян. Для власників кафе, ресторанів чи інших закладів суми стартують від тисячі й легко доходять до п’ятнадцяти тисяч. Заборона охоплює не лише класичні сигарети, а й електронні пристрої, системи нагрівання тютюну та кальяни. Закон працює однаково в Києві, Львові, Одесі чи маленькому селищі, хоча місцеві ради іноді додають власні «червоні зони».
Багато хто досі вважає, що «трохи подимити на зупинці» — дрібниця, яка нікому не заважає. Насправді дим від однієї сигарети за секунди заповнює простір, де стоїть мама з дитячим візочком, людина з астмою чи просто той, хто принципово не хоче вдихати чужий нікотин. Саме тому держава вже давно перейшла від м’яких закликів до чітких грошових санкцій.
Що саме заборонено: не лише сигарети
Закон прирівнює до куріння будь-яке використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюну без згоряння та кальянів. Тобто IQOS, Glo, звичайний вейп із нікотиновою рідиною чи навіть «трав’яний» кальян — усе підпадає під ту саму статтю. Якщо з пристрою йде пара чи дим у місці, де це заборонено, формально ви вже порушник.
Важливий нюанс: сам факт тримання запаленої сигарети чи увімкненого вейпа вже вважається використанням. Не обов’язково, щоб хтось побачив, як ви затягуєтеся. Достатньо, щоб дим або запах розповсюджувався в забороненій зоні. Саме тому аргумент «я просто тримав, не курив» у більшості випадків не спрацьовує.
Повний перелік місць, де курити не можна
Стаття 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» дає вичерпний список. Ось він без скорочень:
- ліфти та таксофони;
- приміщення та території закладів охорони здоров’я;
- приміщення та території навчальних закладів;
- приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд;
- приміщення закладів ресторанного господарства;
- приміщення об’єктів культурного призначення (театри, кінотеатри, музеї, бібліотеки);
- приміщення органів державної влади, державних установ, органів місцевого самоврядування;
- приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
- приміщення готелів та аналогічних засобів розміщення;
- приміщення гуртожитків;
- дитячі майданчики;
- місця загального користування житлових будинків (під’їзди, сходові клітини, коридори, ліфтові холи);
- підземні переходи;
- транспорт загального користування, включно з таксі;
- вокзали та станції;
- зупинки громадського транспорту.
Окремо заборонено курити в аеропортах, крім спеціально обладнаних місць із витяжкою. Місцеві ради мають право додавати свої зони — наприклад, окремі парки, пляжі чи території біля шкіл. Тому перед тим, як дістати сигарету на новому місці, варто глянути на таблички або швидко перевірити рішення міськради.
Вулиці, відкриті парки та пляжі загалом не входять до цього списку. Але якщо рада вашого міста ухвалила додаткову заборону — штраф уже можливий. Власний балкон квартири залишається приватною територією, і курити там можна. Загальний балкон під’їзду чи лоджія, доступна всім мешканцям, — уже громадське місце.
Скільки доведеться заплатити: таблиця штрафів
Розмір стягнення залежить від того, хто порушив і чи було це вперше.
| Категорія порушника | Перше порушення | Повторне протягом року |
|---|---|---|
| Звичайний громадянин (ст. 175-1 КУпАП) | Попередження або 51–170 грн | 170–340 грн |
| Куріння в громадському транспорті (ст. 110, 119 КУпАП) | 85–340 грн | 85–340 грн |
| Заклад ресторанного господарства | 3000 грн | 15 000 грн |
| Інші громадські заклади та установи | 1000 грн | 10 000 грн |
Дані розраховані від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у розмірі 17 гривень, як це традиційно застосовується для адміністративних стягнень за цими статтями. Інформація актуальна станом на 2026 рік згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом № 2899-IV.
Для неповнолітніх від 16 до 18 років, які не мають власного доходу, штраф зазвичай сплачують батьки або опікуни. Саме тому підліткам із вейпами на зупинці біля школи часто «світить» не лише розмова з поліцією, а й серйозна розмова вдома.
Хто і як може виписати штраф
Протокол складають працівники Національної поліції. Вони мають право зупинити вас, попросити документи і зафіксувати порушення. Фото чи відео з телефону свідка теж можуть стати доказом, особливо якщо викликали поліцію через додаток чи за номером 102.
На практиці поліція рідко влаштовує полювання на курців у парках. Найчастіше протоколи з’являються після скарг громадян: сусіди в під’їзді, пасажири в маршрутці, батьки біля дитячого майданчика. Якщо ви спокійно реагуєте і вперше порушили, часто обмежуються усним попередженням. Але якщо починаєте сперечатися чи вже маєте попереднє стягнення — штраф майже гарантований.
Важливо: відсутність таблички «Курити заборонено» не звільняє від відповідальності. Закон і так чітко визначає місця, де палити не можна.
Особливі випадки: транспорт, балкон, робота
У салоні автобуса, тролейбуса, трамвая, маршрутки чи таксі штраф вищий — від 85 до 340 гривень одразу. Те саме стосується вагонів приміських поїздів і метро. Водій, який сам курить за кермом маршрутки, теж порушує, і пасажири мають повне право вимагати припинити.
На власному балконі квартири курити можна. Це частина вашої приватної власності. Але якщо дим регулярно залітає до сусідів і вони фіксують це як систематичне створення незручностей, теоретично можливий цивільний позов. На практиці такі справи рідкісні, проте конфлікти через запах тютюну в багатоквартирних будинках трапляються постійно.
На робочому місці все залежить від правил підприємства. Якщо роботодавець повністю заборонив куріння на території — порушення внутрішнього розпорядку може закінчитися доганою або навіть звільненням. Закон дозволяє адміністрації встановлювати жорсткіші правила, ніж державні.
Поради курцям і тим, кому заважає дим
Якщо ви курите:
- Завжди перевіряйте, чи немає таблички і чи не потрапляєте ви в офіційний список заборон. Зупинка, під’їзд, територія біля школи — це майже завжди «червона зона».
- На власному балконі використовуйте попільничку і не кидайте недопалки вниз. Сміття з висоти — окреме порушення правил благоустрою.
- У транспорті краще потерпіти до кінцевої. Штраф у 200–300 гривень за одну затяжку виглядає нерозумно.
- Якщо хочете зменшити конфлікти з сусідами — перейдіть на менш «ароматичні» альтернативи або куріть у стороні від вікон.
Якщо вам заважає чужий дим:
- Спочатку ввічливо попросіть припинити. Багато людей просто не замислюються.
- Якщо не допомагає — фіксуйте на відео (без порушення приватності) і викликайте поліцію за 102. Особливо ефективно працює в під’їздах і на дитячих майданчиках.
- У багатоквартирному будинку можна звернутися до ОСББ або керуючої компанії. Вони мають право виносити попередження мешканцям.
- У закладі харчування — одразу до адміністратора. Заклад ризикує отримати штраф у тисячі гривень, тому реагують швидко.
Як сплатити або оскаржити штраф
Постанову про накладення стягнення вручають особисто або надсилають поштою. Сплатити потрібно протягом 15 днів з моменту отримання. Зробити це можна через банківський додаток, термінал або касу банку за реквізитами, вказаними в документі. Якщо не сплатити вчасно, сума може подвоїтися, а далі справу передадуть до виконавчої служби.
Оскаржити постанову можна протягом десяти днів у суді. Підстави — відсутність доказів, порушення процедури складання протоколу, помилка в кваліфікації місця. На практиці суди часто залишають попередження замість штрафу, якщо людина вперше і поводилася адекватно. Але сподіватися лише на це не варто.
Чому штрафи залишаються невеликими, але ефект є
Порівняно з європейськими країнами українські суми виглядають скромно. У деяких державах за куріння в громадському місці можна отримати еквівалент кількох тисяч гривень. Проте навіть 170 гривень за повторне порушення разом із публічним характером фіксації працюють як стримувальний фактор. Особливо це помітно серед молоді, яка все частіше обирає вейпи, але все одно ризикує отримати протокол.
Статистика поліції показує, що кількість протоколів за статтею 175-1 не величезна, але стабільна. Найбільше фіксують у великих містах і на зупинках транспорту. Водночас культура поступово змінюється: у кафе вже майже ніхто не дістає сигарету, а в під’їздах курці все частіше виходять на вулицю.
Місцеві ініціативи додають динаміки. Деякі міста експериментують із додатковими зонами без диму біля шкіл чи в парках відпочинку. Інші навпаки — створюють комфортні курильні місця на відкритому повітрі, щоб зменшити конфлікти. Обидва підходи мають право на існування, головне — щоб правила були зрозумілими і однаковими для всіх.
Куріння в громадському місці давно перестало бути особистою справою. Воно торкається прав тих, хто поруч. Закон дає чіткі рамки, а штрафи — інструмент, щоб ці рамки дотримувалися. Знати їх варто і тим, хто курить, і тим, хто воліє дихати чистим повітрям.