Штраф за російську мову в Україні існує, але лише як адміністративна відповідальність за порушення вимог Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Йдеться не про заборону приватних розмов чи сімейного спілкування, а про обов’язок використовувати державну мову в публічних сферах — обслуговуванні клієнтів, на сайтах, у рекламі, органах влади, освіті та інших офіційних ситуаціях. За перше порушення найчастіше виписують попередження або штраф від 3400 до 5100 гривень, за повторне протягом року — від 8500 до 11 900 гривень.
Ці суми розраховуються від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 гривень) і прописані в статтях 188-52 та 188-53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська та її представники фіксують порушення через скарги громадян і державний контроль. У 2025 році було винесено 706 постанов: 95 штрафів на загальну суму майже 369 тисяч гривень і 404 попередження. Найчастіше «попадають» сайти без повноцінної української версії та заклади, де обслуговують російською.
Закон працює з 2019 року, а повноцінні штрафи запрацювали з літа 2022-го. Він не чіпає особисте життя — вдома, з друзями чи в месенджерах можна говорити будь-якою мовою. Але коли людина заходить у магазин, кафе, банк, поліклініку чи на сайт компанії, вона має право отримати інформацію та обслуговування українською. Якщо цього немає, і факт підтверджується, настає відповідальність.
Що саме вважається порушенням мовного закону
Основний документ — Закон № 2704-VIII. Він вимагає, щоб державна мова була обов’язковою в широкому колі сфер. Найчастіше штрафують за:
- Обслуговування споживачів недержавною мовою (стаття 30 закону). Касир, офіціант, продавець, лікар чи менеджер зобов’язані починати розмову українською. Перейти на іншу мову можна лише на прохання клієнта.
- Відсутність української версії сайту чи мобільного застосунку (стаття 27). Версія має завантажуватися за замовчуванням і бути повною, а не урізаною.
- Рекламу, вивіски, цінники, меню та інформацію для споживачів без української мови.
- Використання недержавної мови посадовцями під час засідань, у документах, на державних і комунальних підприємствах.
- Освітній процес у школах, університетах, спортивних школах (крім випадків, передбачених окремими нормами для мов національних меншин).
Приватне спілкування, релігійні обряди, особисте листування та розмови між людьми поза службовими обов’язками під закон не підпадають. Це неодноразово підтверджували і попередній уповноважений Тарас Кремінь, і чинна Олена Івановська. Спроби поширювати фейки про «штрафи за російську на перерві в школі» чи «за розмову в метро» регулярно спростовують фактчекери.
Актуальні розміри штрафів у 2026 році
Розміри залежать від сфери порушення та того, чи це перший випадок. Ось як виглядає таблиця відповідальності:
| Сфера порушення | Перше порушення | Повторне протягом року |
|---|---|---|
| Обслуговування, сайти, реклама, охорона здоров’я, транспорт | Попередження або 3400–5100 грн | 8500–11 900 грн |
| Органи влади, суди, діловодство | Попередження або 3400–6800 грн | 8500–11 900 грн |
| Освіта, культура, книговидання | Попередження або 3400–8500 грн | 8500–11 900 грн |
Дані базуються на нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення та практиці Уповноваженого із захисту державної мови. У 2025 році найпоширенішим став штраф у 3400 гривень (64 випадки), рідше застосовували 1700, 5100, 8500 і один раз — максимальні 11 900 гривень.
Важливо: якщо порушник не сплачує штраф добровільно, сума може подвоїтися при примусовому стягненні. Рішення Уповноваженої можна оскаржити в суді протягом десяти днів.
Хто і як контролює дотримання закону
Головний орган — Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови. Громадяни подають скарги через електронну форму на сайті mova-ombudsman.gov.ua, електронну пошту або звичайною поштою. Після цього проводять державний контроль: перевіряють сайти, виїжджають на місце, збирають аудіо- та відеодокази, опитують свідків.
У 2025 році кількість постанов зросла більш ніж удвічі порівняно з попереднім роком. Найбільше скарг надходить з Києва, Миколаївської, Харківської та Дніпропетровської областей. Типові «лідери» порушень — інтернет-магазини без української версії, мережеві заклади харчування та комунальні установи.
Окремо варто згадати посадовців. У травні 2026 року депутатку Первомайської міської ради Миколаївської області вдруге оштрафували на 8500 гривень за використання російської мови під час сесії. Аналогічні санкції застосовували до тренерів спортивних шкіл і керівників театрів.
Практичні кейси з реального життя
Один із показових прикладів 2026 року — компанія, що займається інженерними системами. Після першої скарги на відсутність української на сайті та рекламних автомобілях їй винесли попередження. Порушення не усунули. Під час повторного контролю наклали два штрафи по 8500 гривень — разом 17 тисяч. Компанія врешті переробила всі матеріали.
Інший випадок — тренер дитячо-юнацької спортивної школи на Харківщині. У листопаді 2025-го його вже попереджали. У червні 2026-го за повторне використання недержавної мови під час занять отримав 8500 гривень. Уповноважена прямо вказала на порушення частини першої статті 21 закону про мову освітнього процесу.
Такі історії показують, що система працює не миттєво, але послідовно. Більшість порушників після першого попередження виправляються — за даними офісу Уповноваженої, близько 75 % випадків закриваються без штрафу.
Чи збираються підвищувати штрафи
У 2025–2026 роках Уповноважена Олена Івановська неодноразово говорила, що нинішні суми для великих мереж і системних порушників занадто м’які. Пропонували підвищити їх утричі або навіть удесятеро — до 34–51 тисячі за перше і понад 100 тисяч за повторне. З’являлися законопроєкти з іншими цифрами: від 6800–17 000 за перше і до 20–25 тисяч за повторне.
Станом на літо 2026 року жодна з цих ініціатив не набула чинності. Верховна Рада їх ще не ухвалила. Тому діють попередні розміри. Водночас контроль посилюється: більше перевірок, більше протоколів, більше уваги до онлайн-сфери.
Як уникнути штрафу бізнесу та звичайним людям
Для підприємців алгоритм простий і працює:
- Зробіть повноцінну українську версію сайту та застосунку, яка відкривається за замовчуванням.
- Навчіть персонал починати будь-яке обслуговування українською. Це не означає заборону інших мов — лише пріоритет державної.
- Перевірте вивіски, меню, цінники, рекламу, договори та інструкції.
- Якщо отримали попередження — усуньте порушення якомога швидше. Це майже гарантовано збереже від штрафу.
Звичайним громадянам достатньо знати свої права. Якщо в закладі відмовляють в обслуговуванні українською, можна спокійно нагадати про закон. Більшість ситуацій вирішуються на місці. Якщо ні — фіксуйте (аудіо, відео, свідки) і подавайте скаргу. Це не «донос», а захист мовних прав, які гарантує Конституція.
Мовна політика в умовах війни набула особливого значення. Багато хто сприймає українську не просто як державну, а як маркер ідентичності та спротиву. Водночас закон залишає простір для приватного життя і не перетворює мову на інструмент тиску на окремих людей. Саме баланс між захистом державної мови та повагою до особистого вибору визначає, наскільки ефективно працює система штрафів сьогодні.
У 2026 році кількість скарг і перевірок продовжує зростати, але абсолютна більшість українців уже сприймає державну мову в публічному просторі як норму. Ті, хто досі ігнорує вимоги, стикаються з реальними фінансовими наслідками — і ця тенденція лише зміцнюється.