Дослідники змоделювали, що сталося б із показниками інсульту в Японії, якби дорослі збільшили споживання молока до 180 г на день. За їхніми розрахунками кількість випадків за десять років могла б бути приблизно на 7% нижчою. У деяких вікових і статевих групах прогноз сягав 10,6%.
Це математична модель, а не клінічне випробування. Вчені не давали тисячам людей молоко протягом десяти років. Вони не спостерігали, хто перенесе інсульт. Автори взяли наявну статистику й результати попередніх робіт про зв’язок молока з інсультом. Далі модель спрогнозувала можливі наслідки зміни раціону.
Звідки взялися 180 грамів і які цифри дала модель
Дослідження опубліковане в журналі Nutrients у 2026 році. Автори проаналізували ситуацію серед японців віком від 30 до 79 років. Вони порівняли фактичне споживання молочних продуктів із гіпотетичним сценарієм двох порцій на день — приблизно 180 г молока.
Вибір 180 г пов’язаний із японськими рекомендаціями щодо молочних продуктів. У моделі цю кількість заклали саме як молоко. У реальному житті дві порції можуть включати й інші продукти. 180 г молока дають приблизно 200 мг кальцію за японськими таблицями харчової цінності.
Це важливо. Середнє споживання молока в використаних даних становило лише близько 61,8 г на день. Змодельований сценарій передбачав суттєве збільшення.
У базовому сценарії модель прогнозувала близько 1,76 млн інсультів за десять років. Якщо споживання одразу зросте до 180 г на день, прогноз дав приблизно на 123,6 тисячі менше випадків. Смертей від інсульту в цьому варіанті було б майже на 18,7 тисячі менше.
Ці цифри — результат моделі, а не кількість реально запобіглих випадків. Самі автори зазначають: найбільшим джерелом невизначеності була оцінка зв’язку між споживанням молока та ризиком інсульту.
Молоко привертає увагу через склад. У ньому є кальцій, калій, магній, білок, вітамін B12 та інші мікронутрієнти. Калій пов’язаний із регуляцією артеріального тиску. ВООЗ рекомендує збільшувати споживання калію з їжею. Це може сприяти зниженню тиску та ризику серцево-судинних захворювань, зокрема інсульту. Кальцій бере участь у роботі м’язів і нервової системи. Він також підтримує кісткову тканину. На інсульт впливають десятки чинників. Роль окремої поживної речовини не можна автоматично прирівнювати до ефекту цілого продукту.
Головним модифікованим фактором ризику інсульту залишається високий артеріальний тиск. За даними ВООЗ у людей із гіпертензією ризик майже втричі вищий, ніж без неї. Серед інших важливих чинників — куріння, високий холестерин, діабет, надмірна маса тіла, недостатня фізична активність і нездорове харчування.
Японське моделювання не виникло на порожньому місці. Попередні епідеміологічні роботи також знаходили статистичний зв’язок між молоком і нижчим ризиком інсульту. Систематичний огляд і метааналіз 18 проспективних досліджень охопив понад 762 тисячі людей і майже 30 тисяч випадків. Збільшення споживання молока на 200 г на день було пов’язане приблизно із 7% нижчим ризиком. Найсильніший зв’язок спостерігали в дослідженнях зі Східної Азії. Між окремими роботами була значна неоднорідність результатів.
Інший метааналіз 15 проспективних когортних досліджень виявив нижчий ризик при вищому споживанні загальної кількості молочних продуктів. Для окремих продуктів картина відрізнялася. Для молока, йогурту, сиру та продуктів із різною жирністю результати були неоднаковими.
Пізніший систематичний огляд 55 проспективних досліджень також виявив статистичний зв’язок між вищим споживанням молочних продуктів і нижчим ризиком інсульту. Автори оцінили якість доказів щодо інсульту як низьку. Між дослідженнями була помітна неоднорідність.
Автори нової японської роботи не розділяли молоко за жирністю. Модель не дозволяє сказати, що саме знежирене, 2,5-відсоткове чи незбиране молоко оптимальне для профілактики. Попередні метааналізи також не дають однозначної відповіді. В одному з них низькожирні продукти були пов’язані з нижчим ризиком. Для молока як окремого продукту результати залежали від способу аналізу. Загалом автори наголосили на значній неоднорідності доказів.
Навіть якщо людина не п’є молока, це не означає автоматичний дефіцит кальцію чи вищий ризик інсульту. Кальцій можна отримувати з кисломолочних продуктів, сиру, деяких видів риби, збагачених продуктів і окремих рослинних джерел. Важливий не один продукт, а загальна поживна цінність раціону. ВООЗ наголошує: здорове харчування має базуватися на різноманітності. Потрібні овочі, фрукти, цільнозернові продукти, бобові, горіхи, насіння та інші поживні продукти. Раціон із великою кількістю солі, насичених жирів і ультраобробленої їжі пов’язаний із вищим ризиком неінфекційних захворювань.
Для профілактики інсульту це важливіше, ніж просто додати склянку молока. ВООЗ називає серед ключових заходів контроль артеріального тиску, відмову від тютюну, регулярну фізичну активність, здорове харчування, контроль холестерину, діабету та маси тіла.
Якщо людина добре переносить молочні продукти і не має алергії на білки молока чи інших причин їх уникати, помірна кількість молока може бути частиною здорового раціону. Воно дає білок і низку мікронутрієнтів, зокрема кальцій. Призначати собі «лікування молоком» через нове дослідження не потрібно. Учені не довели, що одна склянка безпосередньо знижує ризик на 10%. Вони змоделювали можливі наслідки збільшення споживання в конкретній популяції — дорослих японців віком 30–79 років.