Ревматоїдний артрит вражає суглоби вкрай вибірково. Одні ділянки пальців часто запалюються. Сусідні роками залишаються майже здоровими. Дослідники Оксфордського університету знайшли можливе пояснення цієї особливості.
Порівняння суглобів під час внутрішньоутробного розвитку виявило важливу закономірність. Суглоби, які в дорослому віці частіше уражаються хворобою, ще до народження мають іншу будову синовіальної тканини. У них також більше спеціалізованих PI16-позитивних фібробластів.
Різниця між суглобами пальців
Команда Інституту ревматології Кеннеді порівнювала два типи міжфалангових суглобів кисті. PIP-суглоби розташовані ближче до основи пальців. Саме вони часто стають мішенню ревматоїдного артриту. DIP-суглоби біля кінчиків пальців уражаються значно рідше.
Уразливі PIP-суглоби мали більший об’єм синовіальної тканини. У них виявили більше PI16+ фібробластів. Це особливий тип клітин сполучної тканини. Такі відмінності існували вже до народження. Тобто задовго до появи будь-якого аутоімунного процесу.
Щоб детально дослідити розвиток суглобів, науковці поєднали секвенування окремих клітин, комп’ютерну обробку зображень і високоточне тривимірне рентгенівське сканування. Метод дозволив бачити анатомію всього суглоба. Водночас можна було визначати, які клітини розташовані в конкретних зонах.
PI16+ клітини збиралися біля кровоносних судин. Вони також концентрувалися в місцях приєднання сухожиль і зв’язок. Після запальних сигналів ці клітини реагували інакше, ніж інші фібробласти. Вони додатково змінювали шляхи регуляції імунітету та організації тканини.
Відмінності були помітні й на рівні всієї анатомії. Тривимірні дані показали: PIP мають не лише більше синовіальної тканини. Вони мають іншу просторову організацію порівняно з DIP.
Дослідження не означає, що ревматоїдний артрит визначений ще до народження. Хвороба залишається аутоімунною. На її розвиток впливає багато факторів. Однак локальна вразливість окремих суглобів може частково формуватися вже під час ембріонального розвитку.